Сьогодні бачив фьйорд і Кас'янов, ще траплялось н'юз тощо. Звідки таке дивне бажання вживати апостроф і знак м'якшення навпаки?
Я б припустив, що асиміляція за м'якістю накрилась мідним тазом, але ж губні з Ь так само часто пишуть.
Російською мовою «фьорд» і «фьёрд» — це різні слова. Дуже дивно.
Цитата: Andrey Lukyanov от августа 5, 2020, 19:18
Російською мовою «фьорд» і «фьёрд» — це різні слова. Дуже дивно.
Ні, це те саме. В Google «фьёрд» перенаправляється на «фьорд».
Цитата: Vlad26t от августа 5, 2020, 19:21
Ні, це те саме. В Google «фьёрд» перенаправляється на «фьорд».
Але у Вікіпедії?
Цитата: DarkMax2 от августа 5, 2020, 19:08
Сьогодні бачив фьйорд
https://r2u.org.ua/node/154
ЦитироватьНе менше дражливим було питання з апострофом. В одному з перших засідань Конференції дуже значною більшістю голосів апострофа були скасували зовсім, але під кінець знов таки значною більшістю голосів відновили цілком, тобто в редакції надрукованого проєкту. Тільки спеціяльно обрана наприкінці Конференції "Комісія для погодження суперечностей в ухвалах Конференції" висловилася була за те, щоб обмежити вживання апострофа, а саме, щоб не писати зовсім по губних.
...за те, щоб зовсім скасувати апостроф висловилося 10 кореспонденцій та ще 8 за те, щоб не писати його тільки по губних⁶.
______________
⁶Отже, за те, щоб по губних не писати апострофа, можна вважати, висловилося 18 кореспонденцій – це те, що найбільше об'єднало кореспонденцій.
Але в кінці Конференції апостроф лишили скрізь як частину компромису між "наддніпрянскими" запозиченнями ла, ло... та г ("в словах грецького походження"), та "наддністрянськими" ля, льо... та ґ ("в словах латинського походження").
Я ніколи не чув від старших людей реального вживання апострофа у вимові.
Не сказу що скрізь так, але багато де.
Що таке "вживання апострофа у вимові"? :-)
І до чого тут компроміси минулого? Мова про дзеркальне до правила застосування: при твердих губних пишуть Ь, а у приголосних, що піддаються асиміляції за м'якістю, чомусь твердість.
Може, як вимовляють (fʲj - м'ягко; sj, nj - твердо), так і пишуть?
«Фьйорд» — очевидно, результат механічної заміни «ё» на «йо» при перекладі з російської.
Апостроф на місці розділового Ь — або помилка (не всі пам'ятають, де який знак слід писати; можливе й протилежне відхилення, коли розділовий Ь вживається за російським зразком скрізь, крім префіксів), або гіперкорекція чи свідома відмова від «російського» способу відокремлення йотованих (колись у мережі перетинався з прихильником саме такого розширеного використання апострофа).
Цитата: R от августа 5, 2020, 20:20
Я ніколи не чув від старших людей реального вживання апострофа у вимові.
Не сказу що скрізь так, але багато де.
Від діалекту залежить. «Безапострофна» вимова зустрічається на Західній Україні, тоді як для східняків типовіше вимовляти [й] навіть тоді, коли апостроф не пишеться (пюре, бюро, БЮТ).
Цитата: R от августа 5, 2020, 20:20
Я ніколи не чув від старших людей реального вживання апострофа у вимові.
Не сказу що скрізь так, але багато де.
Е-е... Навіть не знаю, що сказати.
Цитата: Python от августа 5, 2020, 21:29
Цитата: R от августа 5, 2020, 20:20
Я ніколи не чув від старших людей реального вживання апострофа у вимові.
Не сказу що скрізь так, але багато де.
Від діалекту залежить. «Безапострофна» вимова зустрічається на Західній Україні, тоді як для східняків типовіше вимовляти [й] навіть тоді, коли апостроф не пишеться (пюре, бюро, БЮТ).
Кажу "зісти" замість "з'їсти". Ну і відповідно у всіх особах так само. Більше не можу нічого згадати.
Мняч, мнясо, піра, кровом, червак, девіть.
Цитата: R от августа 5, 2020, 23:55
Мняч, мнясо, піра, кровом, червак, девіть.
Мняч - ок, так само
Мнясо - теж
Пір'я
Кровєю
Чирвак
Девіть - так само
Пяний? Пять? Репях? Пята?
Здоровля, памнять.
Цитата: R от августа 6, 2020, 00:18
Здоровля, памнять.
Здоров'я, памнять
Ну а з п'яними реп'яхами і п'ятами у вас шо?
Цитата: R от августа 5, 2020, 23:55
Мняч, мнясо, піра, кровом, червак, девіть.
Ех, намішано геть усе до купи.
1) асиміляція [mj]>[mɲ], практично загальноукраїнське явище;
2) Переголос я>є/і — суто наддністрянська риса;
3) середньоукраїнське ствердіння р;
4) здоровля, епентеза [ʎ] зустрічається переважно в південно-західному наріччі;
5) в кровом взагалі не фонетичний, а морфологічний процес.
Реп'ях колись був ріпак, тепер вже ні.
П'яний, п'ять, п'ята таки з апострофом. Але припняти.
Цитата: Rusiok от августа 5, 2020, 21:03
Може, як вимовляють (fʲj - м'ягко; sj, nj - твердо), так і пишуть?
От і звідки таке? Чому асиміляція перестала працювати для с, н, але почала для губних?
Цитата: DarkMax2 от августа 6, 2020, 08:14
Цитата: Rusiok от августа 5, 2020, 21:03
Може, як вимовляють (fʲj - м'ягко; sj, nj - твердо), так і пишуть?
От і звідки таке? Чому асиміляція перестала працювати для с, н, але почала для губних?
Якщо я правильно зрозумів, «фьйорд» і «н'юз» стосуються різних текстів? Якщо так, то в різних авторів фонетичні перекоси в різний бік — у когось зубні затверділи, а в когось губні зм'якли.
Цитата: Andrey Lukyanov от августа 5, 2020, 19:26
Цитата: Vlad26t от Ні, це те саме. В Google «фьёрд» перенаправляється на «фьорд».
Але у Вікіпедії?
Фьорд, также фьёрд, фиорд.
http://wiki-org.ru/wiki/Фьорд (http://wiki-org.ru/wiki/%D0%A4%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B4)
(Google) "фьорд" (https://www.google.com.ua/search?q=%22%D1%84%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B4%22+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C+%22%D1%84%D1%8C%D1%91%D1%80%D0%B4%22+OR+%22%D1%84%D1%8C%D0%B5%D1%80%D0%B4%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwjwjqCT0IbrAhXa7WEKHdvTCRcQ_AUICSgA&biw=1280&bih=817&dpr=1)
Цитата: Zavada от августа 6, 2020, 16:00
Фьорд, также фьёрд, фиорд.
http://wiki-org.ru/wiki/Фьорд (http://wiki-org.ru/wiki/%D0%A4%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B4)
Ви дивитесь на неправильну Вікіпедію.
(wiki/ru) Фьорд (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B4)
(wiki/ru) Фьёрд (https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%8C%D1%91%D1%80%D0%B4)
Цитата: Andrey Lukyanov от августа 6, 2020, 16:07
Ви дивитесь на неправильну Вікіпедію.
Чому Ви впевнені, що неправильна саме вона?
З нею погоджуються багато словників.
(Google) "фьорд" (https://www.google.com.ua/search?q=%22%D1%84%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B4%22+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C+%22%D1%84%D1%8C%D1%91%D1%80%D0%B4%22+OR+%22%D1%84%D1%8C%D0%B5%D1%80%D0%B4%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwjwjqCT0IbrAhXa7WEKHdvTCRcQ_AUICSgA&biw=1280&bih=817&dpr=1)
(Google) "фьорд" (https://www.google.com.ua/search?q=%22%D1%84%D1%8C%D0%BE%D1%80%D0%B4%22+%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D1%8C+%22%D1%84%D1%8C%D1%91%D1%80%D0%B4%22+OR+%22%D1%84%D1%8C%D0%B5%D1%80%D0%B4%22&num=100&hl=ru&source=lnms&sa=X&ved=0ahUKEwjwjqCT0IbrAhXa7WEKHdvTCRcQ_AUICSgA&biw=1280&bih=817&dpr=1)
Все це копії старих сторінок Вікіпедії.
Цитата: Andrey Lukyanov от августа 6, 2020, 17:42
Все це копії старих сторінок Вікіпедії.
А не навпаки?
(https://books.google.com.ua/books/content?id=cq0nAQAAIAAJ&hl=ru&pg=PA185&img=1&pgis=1&dq=%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%87%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE+%D1%8D%D1%82%D0%BE+%D0%B1%D1%8B%D0%BB%D0%BE+%D1%81%D0%BE%D0%B1%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%BE%D0%B5+%D0%B8%D0%BC%D1%8F+%D0%BD%D0%B5%D0%BA%D0%BE%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%8B%D1%85&sig=ACfU3U1A0zfjDYill3xBibweUfcy7_RJ4g&edge=0)
Изд-во "Наука", 1986.