Добрий день всім!
Став помічати що все частіше у нас вживається звук "ґ", і на мою думку часто не доречно. Я розумію що буква була репресована, поновили і ладно. Але ж тепер багато іншомовних слів що мають у собі звук "g" при запозиченнях (новітньої лексики) пишуть вже через "ґ", а особливо імена.
Давайте задумаємося, звідки зявився звук "ґ" в українській мові і де вживається. Як на мою думку, то нормальний українець (за виключенням деяких маргінальних діалектів) в любому випадку звук "g" розрізнить або як "г" або в крайньому випадку як "к". Кілька українських слів на кшалт "ґедзь" факультативно може вимовлятися і як "гедзь". То що ж це таке? Чому ми так легко вимовляємо "ґ"? Невже тому що більшість з нас володіє російською мовою? Так виходить що борючись за чистоту мови ми наоборот все більше вставляємо в неї неприродний звук. А з точки зору пурифікації (читай дерусифікації) це зовсім не логічно. І чи не для частішого вставляння в мову звуку "ґ" в Україні вирішили передавати іноземні імена фонетично?
Ваші думки?
Та ніхто особливо цим не переймається опріч декількох розумників. А було б варто... Бо як "гекали", так і "гекають" - що говорячи російською, що українською.
Цитата: andrewsiak от марта 12, 2008, 11:06
Та ніхто особливо цим не переймається опріч декількох розумників. А було б варто... Бо як "гекали", так і "гекають" - що говорячи російською, що українською.
Разница только в том, что те, кто сейчас сильно гэкают это гэканье пишут, а те кто слабо гэкают - не пишут. А ведь все говорили на др.русском :)
Цитата: ou77 от марта 12, 2008, 10:43
...(за виключенням деяких маргінальних діалектів)...
Ваше повідомлення,треба розуміти,написане саме таким марґінальним діялектом,а простіше--суржиком :yes: study ukrainian!,а вже після того переймайтеся тонкощами мови.
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 12, 2008, 12:27
Цитата: ou77 от марта 12, 2008, 10:43
...(за виключенням деяких маргінальних діалектів)...
Ваше повідомлення,треба розуміти,написане саме таким марґінальним діялектом,а простіше--суржиком :yes: study ukrainian!,а вже після того переймайтеся тонкощами мови.
ROCK ON!
Моє повідомлення не написане таким діалектом, бо для мене не є природним використання звуку "ґ" в українській мові.
Я пишу як говорю, а Ви напевно говорите як пишете?, то Ваше право.
Чи Ви тільки пишете? а говорите на іншій мові?
Хотів би таки вернутися до теми, може я заплутано написав, тут є кілька питань:
1. Звук "ґ" неприродний українській мові, бо колись якраз був перехід в усіх позиціях "ґ" в "г"?
2. Можливо зараз ми легко вимовляємо "ґ" під впливом сусідів (Росія(швидше), Польша) /Тоді "пурифікація" наоборот повинна бути проти "ґ"/
3. А чи не бажання частіше вживати репресоване "ґ" в мові привело до факту народження традиції фонологічної передачі іноземних імен, та запозичених слів?
(Як на мене до етимологічна передача є завжди більш правильною, тому що запобігає похибкам в передачі імен туди-назад)
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
1. Звук "ґ" неприродний українській мові, бо колись якраз був перехід в усіх позиціях "ґ" в "г"?
Сподіваюся,що це своє "наукове відкриття" Ви якось "підіпрете" :)
(Можете послатися на Шевельва\Шереха...)Магнітофонні записи приймаємо до розгляду...
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
2. Можливо зараз ми легко вимовляємо "ґ" під впливом сусідів (Росія(швидше), Польша) /Тоді "пурифікація" наоборот повинна бути проти "ґ"/
А можливо ми на них мали вплив? :).Вам,я так зрозумів,вимова "ґ" дається важко :)
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
3. А чи не бажання частіше вживати репресоване "ґ" в мові привело до факту народження традиції фонологічної передачі іноземних імен, та запозичених слів?
Дискусія щодо цього велася (а які там були імена!!!) ще до повної совдепізації нашої мови (до штучного створення та нав'язування совукру),отже до вилучення переляканами совдепсервілістами літери "ґ" з абетки нашої мови.Втім,повністю "забути" про відповідний звук не вдалося,у школі мусили згадувати про нього.За спогадами сучасників,П.Тичина послідовно використовував літеру "ґ" у своїх рукописах.
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
(Як на мене до етимологічна передача є завжди більш правильною, тому що запобігає похибкам в передачі імен туди-назад)
Правильна передача імен у прямому та зворотньому напрямках можлива лише з використанням узаконених правил транслітерації...
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 13, 2008, 11:34
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
1. Звук "ґ" неприродний українській мові, бо колись якраз був перехід в усіх позиціях "ґ" в "г"?
Сподіваюся,що це своє "наукове відкриття" Ви якось "підіпрете" :)
(Можете послатися на Шевельва\Шереха...)Магнітофонні записи приймаємо до розгляду...
Будь ласка: Шевельов "Історична фонологія української мови" параграф 25.1 перший абзац
Цитата: rocker от марта 13, 2008, 11:34
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
2. Можливо зараз ми легко вимовляємо "ґ" під впливом сусідів (Росія(швидше), Польша) /Тоді "пурифікація" наоборот повинна бути проти "ґ"/
А можливо ми на них мали вплив? :).Вам,я так зрозумів,вимова "ґ" дається важко :)
Ми, українці, мали на росіян вплив в мові, але точно не в тому що замість "г" (нашого фрикативного) вони стали вимовлятти "ґ" (зімкнене).
Вимова "ґ" мені дається без проблем. Я знаю люди у яких рідна мова російська південних діалектів з трудом переходять на вимову "ґ". В мене рідна мова українська.
Цитата: rocker от марта 13, 2008, 11:34
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
(Як на мене до етимологічна передача є завжди більш правильною, тому що запобігає похибкам в передачі імен туди-назад)
Правильна передача імен у прямому та зворотньому напрямках можлива лише з використанням узаконених правил транслітерації...
Це третій варіант в ряду фонетичної передачі, та етимологічної, але і тут є проблеми, 1. якщо спробувати прочитати те що получиться вийде набагато віддаленіше від оригіналу ніж в двох інших випадках. 2. Важко транслітерувати з кирилиці на кирилицю, тут або добавляти літери, або виробляти якісь особливі правила, які саме розумне буде базувати знову ж таки на етимологічному принципі.
Староукраїнські автори добре розрізняли два типи г (при тому що староукраїнський дуже далекий від фонетичного запису). Якщо кому цікаво почитати історію вживання двох г в українській мові, можете зайти на Літопис і в полі пошуку задати "кг". Кожна друга знайдена стаття буде доцільна... ;)
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 11:58
Цитата: rocker от марта 13, 2008, 11:34
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
1. Звук "ґ" неприродний українській мові, бо колись якраз був перехід в усіх позиціях "ґ" в "г"?
Сподіваюся,що це своє "наукове відкриття" Ви якось "підіпрете" :)
(Можете послатися на Шевельва\Шереха...)Магнітофонні записи приймаємо до розгляду...
Будь ласка: Шевельов "Історична фонологія української мови" параграф 25.1 перший абзац
Иншого від Вас годі було й чекати.Ю.Шевельов здається єдиний (я тут не згадуватиму совдепмовознавців,це--діягноз),хто так стверджував.
(між иншим,за моїми спостереженнями,всі,хто посилається принагідно на це місце у праці Ю.Шевельова,чомусь про решту написаного тут воліли б не згадувати,тобто,вибирають те,що їм вигідно).
А тим часом,наведене Вами як приклад твердження Ю.Шевельова є,м'яко кажучи,доволі дискусійним.Багато мовознавців з ним не згідні.
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 13, 2008, 15:40
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 11:58
Цитата: rocker от марта 13, 2008, 11:34
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 10:32
1. Звук "ґ" неприродний українській мові, бо колись якраз був перехід в усіх позиціях "ґ" в "г"?
Сподіваюся,що це своє "наукове відкриття" Ви якось "підіпрете" :)
(Можете послатися на Шевельва\Шереха...)Магнітофонні записи приймаємо до розгляду...
Будь ласка: Шевельов "Історична фонологія української мови" параграф 25.1 перший абзац
Иншого від Вас годі було й чекати.Ю.Шевельов здається єдиний (я тут не згадуватиму совдепмовознавців,це--діягноз),хто так стверджував.
(між иншим,за моїми спостереженнями,всі,хто посилається принагідно на це місце у праці Ю.Шевельова,чомусь про решту написаного тут воліли б не згадувати,тобто,вибирають те,що їм вигідно).
А тим часом,наведене Вами як приклад твердження Ю.Шевельова є,м'яко кажучи,доволі дискусійним.Багато мовознавців з ним не згідні.
ROCK ON!
А без лозунгів, щось конкретне можете сказати?
А без лозунгів заходьте на Літопис і читайте.
Всі слова на G, g запозичині. Хоча, наприклад Кгди, кгдиб вживається майже в кожному реченні.
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 15:45
А без лозунгів, щось конкретне можете сказати?
Он як...Та Ваше перше повідомлення у цій темі і є лозунгом (причому дуже неграмотним).Оце,наразі,найконкретніше...
ROCK ON!
Цитата: Nekto от марта 13, 2008, 15:52
А без лозунгів заходьте на Літопис і читайте.
Всі слова на G, g запозичині. Хоча, наприклад Кгди, кгдиб вживається майже в кожному реченні.
Всі запозиченні, про це Шевельов пише у 48му розділі. Він там між іншим і Тичину згадав, про його "поетичний експеримент" але все таки пише "стату звука g - цілий час маргінальний"
Між іншим цікаво як так rocker зміг згадати Тичину, поет був ще тим "колабораціоністом" правда це вже оффтоп.
Цитата: rocker от марта 13, 2008, 15:40
А тим часом,наведене Вами як приклад твердження Ю.Шевельова є,м'яко кажучи,доволі дискусійним.Багато мовознавців з ним не згідні.
Спочатку просите посилань на Шевельова, потім фактично пишете що він вам не авторитет, по-моєму не логічно.
Та ладно нехай так, залишається питання: які мовознавці не згодні з Шевельовим в цьому питанні? в яких працях вони про це пишуть?
Цитата: "ou77" от
Звук "ґ" неприродний українській мові, бо колись якраз був перехід в усіх позиціях "ґ" в "г"?
Чого тільки не дізнаєшся про українську мову і мовців. Моя бабуся ніколи не вчилася в школі, а все життя говорила
ґдзик, ґанок, ґрунт... І не знала, що це неприродьо для неї...
Цитата: ou77 от марта 13, 2008, 16:28
Між іншим цікаво як так rocker зміг згадати Тичину, поет був ще тим "колабораціоністом" ...
Спочатку просите посилань на Шевельова, потім фактично пишете що він вам не авторитет, по-моєму не логічно.
Та ладно нехай так, залишається питання: які мовознавці не згодні з Шевельовим в цьому питанні? в яких працях вони про це пишуть?
Саме тому і згадав П.Тичину,що він був вірним псом совдепії,--для Вас,треба думати,такі люди достатньо авторитетні. (я віддаю належне поетичним творам початку його творчости,тобто коли в його кістках ще не було переляку).
Щодо незгодних з Шевельовим.Для того,щоб навести Вам (коректно) цитати та матеріяли,мені треба пошукати це в моєму архіві (в електронному вигляді зараз немає нічого під рукою),а для цього треба час,якого в мене зараз катма.Але я пам'ятатиму про Ваше прохання.
Щодо неприродности звуку "ґ" для нашої мови,то я цілком погоджуюся (міг би повторити) з п.Реветою.
ROCK ON!
Я не дуже розумію з чого такий ґвалт зчинився у цій темі... Моя двоюрідна сестра, що все життя жила у Вінницькій області (тож її мова позбавлена іноземних влпивів) завжди вимовляє [ґ] у "ґедзь", "ніґде", "аґрус", "ґава", ґуля", більше не можу пригадати.
А про што ви ся ту взагалі сперечаєте?
Цитата: andrewsiak от марта 14, 2008, 10:24
Я не дуже розумію з чого такий ґвалт зчинився у цій темі... Моя двоюрідна сестра, що все життя жила у Вінницькій області (тож її мова позбавлена іноземних влпивів) завжди вимовляє [ґ] у "ґедзь", "ніґде", "аґрус", "ґава", ґуля", більше не можу пригадати.
А про што ви ся ту взагалі сперечаєте?
Цілком з Вами згоден.А от добродієві
ou77 з Москви привиділося (почулося),що "ґ" неприродній для нашої мови.Може там акустика якась особлива :)?В Україні щось того не чути,навпаки,дуже рідко в яких виданнях вважають за потрібне друкувати літеру "ґ" там де вона мала б бути.
Крім того,знову ж із Москви йому здалося,що зараз в Україні дехто надмірно часто вживає цей звук.Звісно,що в тому він вбачає політичні причини,--нібито ми хочемо віддати належне репресованій літері...,а може й віддалити свою абетку від "старшобратньої" . :o
ROCK ON!
Цитата: Ревета от марта 13, 2008, 20:29
Цитата: "ou77" от
Звук "ґ" неприродний українській мові, бо колись якраз був перехід в усіх позиціях "ґ" в "г"?
Чого тільки не дізнаєшся про українську мову і мовців. Моя бабуся ніколи не вчилася в школі, а все життя говорила ґдзик, ґанок, ґрунт... І не знала, що це неприродьо для неї...
Коли я говорив що "неприродний" мав на увазі що звук "ґ" не був продуктом поступового розвитку мови "в собі", про те що не дивлячись на те що ми його легко вимовляємо він так і залишився маловживаним, і до сих пір вживається тільки в запозичених словах.
З другої сторони мені здається, що немає ніякого смислу вимовляти на місці іноземного g звук "ґ", бо по-перше не всім українцям це дійсно дається (згадайте історію про "ф") а по друге немає потреби в розрізняні смислу слів, тобто нема протиставлення "ґ" та "г", один випадок зі словом "грати", думаю великої ролі не грає, омонімів у нас достатньо, але для них ми не вводимо додаткові букви...
У нас говорили "грунт", але частіше просто "земля", і тільки одне слово я пригадую з "ґ" це "ґедзь", слово "грати" в смислі решітки, чи загорожі просто не вживалось.
Зрозумійте, я не проти букви чи звуку "ґ", я за те щоб замість нього можна писати "г" як багато хто і говорить, і за те щоб в іноземних іменах та назвах g передавалось як "г" а тим більше в запозиченнях.... А тим більше якшо запозичення з російської:)
Цитата: andrewsiak от марта 14, 2008, 10:24
Я не дуже розумію з чого такий ґвалт зчинився у цій темі... Моя двоюрідна сестра, що все життя жила у Вінницькій області (тож її мова позбавлена іноземних влпивів) завжди вимовляє [ґ] у "ґедзь", "ніґде", "аґрус", "ґава", ґуля", більше не можу пригадати.
А про што ви ся ту взагалі сперечаєте?
Наша мова не позбавлена іноземних впливів в любому випадку, ми ж спілкуємося хоча би з сусідами, а сусіди зі своїми сусідами...
По Шевельову всі слова з "ґ" є запозиченням, крім одного збігу звуків (zg), але ніодного слова з тим збігом не ввійшло до літературної норми (всі перейшли в zk), і збереглось тільки в деяких закарпатських говірках.....
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 11:18
Цитата: andrewsiak от марта 14, 2008, 10:24
Я не дуже розумію з чого такий ґвалт зчинився у цій темі... Моя двоюрідна сестра, що все життя жила у Вінницькій області (тож її мова позбавлена іноземних влпивів) завжди вимовляє [ґ] у "ґедзь", "ніґде", "аґрус", "ґава", ґуля", більше не можу пригадати.
А про што ви ся ту взагалі сперечаєте?
Наша мова не позбавлена іноземних впливів в любому випадку, ми ж спілкуємося хоча би з сусідами, а сусіди зі своїми сусідами...
Різниця в тім, що "аґрус" уже давно не сприймається, як запозичення, навідміну, наприклад, від "ґендер".
Я не бачу нічого поганого в відродженні Ґ. Вона ніколи не вплине на Г, і українець ніколи на казатиме "ґалушки" або "Черніґів" через відродження Ґ.
А щодо іноземних імен - то мені трохи байдуже, яка саме літера в них вживатиметься.
А як вам до іноземних запозичень, які стали писати через "ґ", як от rocker пише "марґінальний"?, ще тверде "ґ" розумію, а вже мяке, не розумію...
У нас казали "агруст":)
Подивився зараз список слів з "ґ" у Шевельова, нема мякого "ґ".
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 13:04
Подивився зараз список слів з "ґ" у Шевельова, нема мякого "ґ".
Скажете це особі,що має прізвище
Ґіґа :)
http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/Nimchuk1.htm (http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/Nimchuk1.htm)
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 14, 2008, 13:24
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 13:04
Подивився зараз список слів з "ґ" у Шевельова, нема мякого "ґ".
Скажете це особі,що має прізвище Ґіґа :)
http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/Nimchuk1.htm (http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/Nimchuk1.htm)
ROCK ON!
Не знаю такого.
Цікаво якого він року народження? аж всяко певно не 1980го, ну і яке призвіще було у батьків? Чи він іноземець? (думаю багато є іноземців у яких призвіще не зовсім так звучить)
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 13:30
Не знаю такого.
Цікаво якого він року народження? аж всяко певно не 1980го, ну і яке призвіще було у батьків? Чи він іноземець? (думаю багато є іноземців у яких призвіще не зовсім так звучить)
Хоча нам (...for those about to rock...) попса ненависна >(,але є такий добродій:http://zik.com.ua/ua/news/2007/08/17/86393 (http://zik.com.ua/ua/news/2007/08/17/86393)
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 14, 2008, 14:47
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 13:30
Не знаю такого.
Цікаво якого він року народження? аж всяко певно не 1980го, ну і яке призвіще було у батьків? Чи він іноземець? (думаю багато є іноземців у яких призвіще не зовсім так звучить)
Хоча нам (...for those about to rock...) попса ненависна >(,але є такий добродій:http://zik.com.ua/ua/news/2007/08/17/86393 (http://zik.com.ua/ua/news/2007/08/17/86393)
А чи це не псевдонім? Самі подумайте до 1991го (нуі після 1933) літери "ґ" не було ніде.... Або ж людина змінила призвіще або ж приїхала звідкись.
Но не суть, погодьтесь що в тих словах що вважаються питомими українськими мякого "ґ" нема. (Може тому воно мені і ріже слух, а я на все "ґ" подумав)
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 15:24
А чи це не псевдонім? Самі подумайте до 1991го (нуі після 1933) літери "ґ" не було ніде.... Або ж людина змінила призвіще або ж приїхала звідкись.
Но не суть, погодьтесь що в тих словах що вважаються питомими українськими мякого "ґ" нема. (Може тому воно мені і ріже слух, а я на все "ґ" подумав)
Видається,що не псевдонім.Те,що до 1991 року була заборонена літера "ґ",ще не означає,що не було відповідного звуку.Після поновлення в абетці "ґ" особа стала писати своє прізвище з цією літерою й усе стало на свої місця.
Між иншим.Довелося мені бачити нагрудний знак (не пам'ятаю як називається),яким нагороджувалися працівники освіти у 20-их роках минулого століття,тобто в УССР.На цьому знакові був фрагмент нашої абетки:
А,Б,В,Г,Ґ...Отже,літера була (до повної совдепізації нашої мови та взяття курсу на повне нівелювання її особливостей) цілком усталеною, що й зафіксовано в металі...
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 14, 2008, 16:00
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 15:24
А чи це не псевдонім? Самі подумайте до 1991го (нуі після 1933) літери "ґ" не було ніде.... Або ж людина змінила призвіще або ж приїхала звідкись.
Но не суть, погодьтесь що в тих словах що вважаються питомими українськими мякого "ґ" нема. (Може тому воно мені і ріже слух, а я на все "ґ" подумав)
Видається,що не псевдонім.Те,що до 1991 року була заборонена літера "ґ",ще не означає,що не було відповідного звуку.Після поновлення в абетці "ґ" особа стала писати своє прізвище з цією літерою й усе стало на свої місця.
Між иншим.Довелося мені бачити нагрудний знак (не пам'ятаю як називається),яким нагороджувалися працівники освіти у 20-их роках минулого століття,тобто в УССР.На цьому знакові був фрагмент нашої абетки: А,Б,В,Г,Ґ...Отже,літера була (до повної совдепізації нашої мови та взяття курсу на повне нівелювання її особливостей) цілком усталеною, що й зафіксовано в металі...
Ну а в паспорті то "г" написано....
Я ж не спорю що "ґ" не було.
Я просто за 7мий пункт і проти 8го (перший сформульований невиразно) з вашого посилання http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pozytyv/Nimchuk1.htm
Якщо казати про омоніми, які виникли після відміни ґ, то треба згадати ще про город та ґород. Про них вже десятки раз писалося на Форумі.
До речі, а де це "ґ" можна знайти на клавіатурі? :donno:
Цитата: Nekto от марта 14, 2008, 16:59
Якщо казати про омоніми, які виникли після відміни ґ, то треба згадати ще про город та ґород. Про них вже десятки раз писалося на Форумі.
А шо таке "ґород"? І де правильно ставити наголос?
Цитата: Nekto от марта 14, 2008, 16:59
До речі, а де це "ґ" можна знайти на клавіатурі? :donno:
Нема його, цікаво чи є у Вісті українською?
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 15:24
Но не суть, погодьтесь що в тих словах що вважаються питомими українськими мякого "ґ" нема. (Може тому воно мені і ріже слух, а я на все "ґ" подумав)
Ні, таки багато ріже: "афґаністан", "еміґрація", тощо, і тільки "ґрінкард" звучить краще ніж "грінкард"
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 18:16
А шо таке "ґород"?
ґород - це місто, особливо укріплене (огорожене) стінами. Здається так.
Цитата: Nekto от марта 14, 2008, 18:20
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 18:16
А шо таке "ґород"?
ґород - це місто, особливо укріплене (огорожене) стінами. Здається так.
та ні нема такого слова, є діалектне (чи може то суржик) "город" а з "ґ" навіть не знаю звідки таке могло взятися...
Не можу знайти тему... :donno: в якій розповідалось про різницю між gородом та містом за часів середньовіччя.
А ще здається Ревета про це говорив...
Цитата: Nekto от марта 14, 2008, 16:59
До речі, а де це "ґ" можна знайти на клавіатурі? :donno:
в мене є на клавіатурі - лівіше Я(Z).
Цитата: "Nekto" от
А ще здається Ревета про це говорив...
про город та місто взагалі писав Maksymus:
http://maksymus.livejournal.com/10385.html
З ґородом мабуть я дійсно проглючив. Був тільки город через звичайне "г". Це мене Ревета заплутав...
Цитата: Nekto от марта 14, 2008, 16:59
До речі, а де це "ґ" можна знайти на клавіатурі? :donno:
А що,у Вас
<AltGr + г> = ґ
<AltGr + Shift + г> = Ґ
не працюють?
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 17, 2008, 14:14
А що,у Вас
<AltGr + г> = ґ
<AltGr + Shift + г> = Ґ
не працюють?
Працюють! Дякую!
Я тільки одного не можу зрозуміти: навіщо в українській розкладці клавіатури літера Ёё, при тому що до ґ треба діставатися отаким нелегким шляхом? :donno:
Цитата: Nekto от марта 17, 2008, 21:33
Цитата: rocker от марта 17, 2008, 14:14
А що,у Вас
<AltGr + г> = ґ
<AltGr + Shift + г> = Ґ
не працюють?
Працюють! Дякую!
Я тільки одного не можу зрозуміти: навіщо в українській розкладці клавіатури літера Ёё, при тому що до ґ треба діставатися отаким нелегким шляхом? :donno:
Я так само того не розумію...Хочу запитати п.andrewsiak-а (бо десь на форумі вже про це мовилося) про те,яка саме (модель,фірма-виробник) клавіатура має літеру "ґ" між <Z> і <Shift>.
На тих,що мені доводилося бачити (з додотковою клавішею між згаданими),ця клавіша має функції прямих і похилих рисок.
Хотілося б мати клавіатуру з <Ґ> :)
ROCK ON!
Став на вихідних розказувати вчительці української моєї доці про моє відношення до вживання "ґ". А вона каже, що вживання "ґ" то нічого, а от тут була в Києві спілкувалася з подругою, то кажуть зараз хочуть букву "ф" відмінити.
Хто що чув про таке?
Цитата: ou77 от марта 18, 2008, 10:05
Став на вихідних розказувати вчительці української моєї доці про моє відношення до вживання "ґ". А вона каже, що вживання "ґ" то нічого, а от тут була в Києві спілкувалася з подругою, то кажуть зараз хочуть букву "ф" відмінити.
Хто що чув про таке?
Звичайна педагогічна маячня!
Взагалі,мене дивує совковість наших пед.кадрів,настільки дубова публіка там збирається! Мабуть через це всі вони масово були членами СДПУ(о),підтримували проффесора та перетворилися на банальних хабарників.
Треба ж було такому статися,що зараз мусимо винаходити всілякі методи щоб захиститися від педагогів-хабарників! (особливо у ВиШах)!!!
Теж мені сіячі розумного... (і далі за банальним совдепівським висловом...)
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 18, 2008, 10:24
Цитата: ou77 от марта 18, 2008, 10:05
Став на вихідних розказувати вчительці української моєї доці про моє відношення до вживання "ґ". А вона каже, що вживання "ґ" то нічого, а от тут була в Києві спілкувалася з подругою, то кажуть зараз хочуть букву "ф" відмінити.
Хто що чув про таке?
Звичайна педагогічна маячня!
Взагалі,мене дивує совковість наших пед.кадрів,настільки дубова публіка там збирається! Мабуть через це всі вони масово були членами СДПУ(о),підтримували проффесора та перетворилися на банальних хабарників.
Треба ж було такому статися,що зараз мусимо винаходити всілякі методи щоб захиститися від педагогів-хабарників! (особливо у ВиШах)!!!
Теж мені сіячі розумного... (і далі за банальним совдепівським висловом...)
Звичайне хамство.
Цитата: ou77 от марта 18, 2008, 11:17
Звичайне хамство.
Як і,наприклад,другий закон Ньютона? :green:
ROCK ON!
А про "ф" щось чули? я в інтернеті не знайшов, я так розумію ідея достатньо дурацька, бо ж буква "ф" з самого початку успішно використовувалась в кирилиці, а те що звук дійсно не споконвіку український, так зараз про те вже ніхто не згадує....
Цитата: ou77 от марта 18, 2008, 11:32
А про "ф" щось чули? я в інтернеті не знайшов, я так розумію ідея достатньо дурацька, бо ж буква "ф" з самого початку успішно використовувалась в кирилиці, а те що звук дійсно не споконвіку український, так зараз про те вже ніхто не згадує....
Я Вам давав посилання на проєкт правопису,--це офіційний документ.Там про все сказано.
Стосовно "ф".Вічносовдепівські педагоги самі створюють міти,яких потім самі й бояться.Стадності їх немає меж...
Ішлося про повернення (як варіянт) літер "т" і "п" на певні позиції,що їх зараз має літера "ф".Наприклад,"катедра" (порівняйте:"математика").Про ліквідацію літери "ф" ніколи не велося дискусії,повірте,я за цим пильно слідкую.
Власне,слова з літерою "т" замість "ф" пропонуються як варіянти,отже,добиратимете як Вам до вподоби.Але педагогічно-овече стадо на саму думку про якісь зміни зчиняє такий ґвалт,що навряд чи колись ми матимемо український правопис не від Лазаря Каґановіча.
ROCK ON!
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 13:04
Подивився зараз список слів з "ґ" у Шевельова, нема мякого "ґ".
Сподіваюся,що Вам буде корисно переглянути:http://www.r2u.org.ua/html/g_list.html (http://www.r2u.org.ua/html/g_list.html)
А це про авторів:http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=175 (http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=175)
Які особистості,чи не так?
ROCK ON!
Цитата: rocker от марта 18, 2008, 15:01
Сподіваюся,що Вам буде корисно переглянути:http://www.r2u.org.ua/html/g_list.html (http://www.r2u.org.ua/html/g_list.html)
Подивився, там немає вашого любимого "марґінальний", є тільки якісь "марґіне́си"....
А що це за список? Що за "академічний словник"? Чому так непослідовно слова вписані? одні запозичення йдуть через "ґ" а думаю є ще багато які в іноземній мові були також з "ґ" (як от "марґінальний") чомусь не ввійшли?
Скоро викладу список по Шевельову, там мало не зрозумілих мені слів, як от:
ґе́рґіт, ґік, заґі́дзювати, заґі́дзяти, ма́ґіль, марґіне́си, орґі́нія, саме чомусь з "ґі".
Потім "ле́ґінь" то напевно наші "легені"? чи "легінь" = парубок ( тоді це не літературне слово)
Потім чому присутнє таке дивне слово "Люксембурґія́нство" (це якийсь громадський рух особливий?) а не присутнє "Санкт-Петербурґія́нство"?
Короче, переглянув, логіки не знайшов. (чи може правильно лоґіки? га?)
От Шевельов з розділу 48.3
Така ситуація призвела до того, що в більшості українських говірок та в літературній українській мові, згідно з офіційними правилами, запровадженими 1933 р., ужиток
g обмежується невеликою групою слів, запозичених у XVI—XVII ст., які перетривали з того часу (деякі були втрачені через природну плинність словництва), хоча й без поповнення новими елементами, що для нього не було жодних передумов. Ба більше: відносно незначна кількість цих слів та їхній дещо осібний статус у мові породили в декотрих із-поміж них хитання
g~h, загрожуючи самому існуванню
g. Хоча є кілька мінімальних пар із опозицією А та
g на кшталт грати: ґрати, їхню вартість применшують хитання
g то в бік
h, то в бік
k (наприклад, крати — Куліш 1869). На сьогодні в деяких діалектних зонах (на крайньому сході та на півдні) звук
g є частково чи цілком витіснений звуком
h (наприклад, на Старобільщині, Херсонщині) . Більшість діалектів зберігають його в небагатьох словах:
Ґава, ґанок, ґвинт, ґвалт, ґуля, ґрунт, ґазда, ґандж, дзиґа, ґречний, ґніт, ґерлиґа, ґудзик, ґатунок, ґедзь, ґиґнути, джиґун, ґелґотіти, ремиґати, маґлювати, мамалиґа, ґрати, аґрус, дзиґлик, дриґати, дзиґарі, ґляґ, ґринджоли, — що вони закоренилися й у літературній мові. Інші вживаються лише в говірках, і для більшості з них точна географія поширення невідома — поза загальним спостереженням, що на заході країни їх концентрація є вища. До них належать, наприклад,
ґилкати 'квоктати',
ґийок 'палиця',
хляґа 'сльота',
морґуля 'пухлина' (південна частина Воронізької обл.),
ґалаґан 'мідна монета',
ґила 'грижа',
ґорґоля 'наріст на дереві',
ґрундзювати 'міцно зв'язувати',
ґензюр 'тирлич' (Лубні, Полтавська обл.),
ґарі 'різновид саней',
хвіґура 'придорожній хрест' (Димер, північ Київської обл.),
мациґан 'паливода' (Гостомля, північна частина Київської обл.),
відзіґорний 'чепурний',
ґаблі 'різновид вил',
ґарахвін 'карафа',
шпиґати 'жалити',
хвуґанок,
ґирилиця 'юрба',
ґимбатий 'балакучий',
хвурґелиця 'завірюха',
ґлюбатись 'нишпорити' (Умань),
ґрис 'висівки',
ніґде 'ніколи',
ґарнець 'міра сипких тіл',
шваґер,
ґаламаґати 'торохтіти',
ґарувати 'кермувати',
ґдирати 'присікуватися',
підґарля 'воло' (Бердичів),
ґрадика 'сад',
ґараґи 'сушильня для винограду',
ґутулі 'айва',
ґремплі 'знаряддя для чесання вовни',
маґарик 'віслюк',
ґата 'готовий',
ґемби 'губи' (Нижнє Придунав'я),
маґура 'пагорб',
лаґований 'лакований',
ломаґа 'гілка' (Ужгород) та ін. Однак у цілому
g усе ж лишається периферійною одиницею, що не має потенціалу для експансії. Лише в небагатьох говірках його вжиток був трохи розширений завдяки переходові
k>
g у деяких позиціях, наприклад у суфіксах -
uk-, -
аk-, -
еk- (
гадюґа,
корняґа 'коріння',
каменеґа — Галич), після дзвінких приголосних (дзерґало, лижґа 'ложка' тощо — в розпорошених місцевостях наддністрянської, бойківської, лемківської, надсянської та закарпатської діалектних зон) або між голосними (
аґація,
лелеґа — південно-східна частина Басарабії) тощо.
Непевний статус звука
g — цілий час маргінального, та все ж і надалі втримуваного — на дещо химерний манір увиразнено в поетичному експерименті П. Тичини (1933), де надзвичайно густо скупчено слова зі звуком
g (а також з африкатами
ʒ і
ǯ — див. 48.6-7), що частина з них не мають чіткого лексичного значення, аби самим комбінуванням звуків зобразити танок посеред пожежі, який танцюють morituri:
Пожежа знов, як той цвітин. Наґронджив
огонь грудьми, ґрундзує ґроґонджур
і дзенькотить зажерно. Джиґ? Джиґуха.
А пан джирчить! Нехай поскаче. Джиґ?
Хто підпалив? — а дзуськи, догадайся.
Цитата: rocker от марта 18, 2008, 15:01
Сподіваюся,що Вам буде корисно переглянути:http://www.r2u.org.ua/html/g_list.html (http://www.r2u.org.ua/html/g_list.html)
А це про авторів:http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=175 (http://pravopys.vlada.kiev.ua/index.php?id=175)
Трохи зрозумів що за словник...
Щойно прочитав цікаву річ (в Филин "происхождение руская украинского и белоруского языков) що в говірках де фрикативне "г" реалізується як велярний (не знаю чи вірно сказав, той що транскрибується "γ") а не фарингальний (як в українській мові) неможливим стає звук "g". (мова йдеться точно про російські говірки, але не напевно, думаю явище має росповсюдження і на інші словянські мови). І наоборот де "г" реалізується як фарингальне, зустрічається звук "g".
Цікавий факт, цікаво яка його природа.
А ще на основі цього факту робиться висновок що спочатку "г" стало велярним а вже потім фарингальним....
А також висновок що в українській мові перехід з велярного на фарингальне стався у 13-14 століттях, коли зявляється звук "g"
Я чув що в розмові дехто замінюює літеру Ф на "хв"
Цитата: rocker от марта 14, 2008, 13:24
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 13:04
Подивився зараз список слів з "ґ" у Шевельова, нема мякого "ґ".
Скажете це особі,що має прізвище Ґіґа :)
Мені чомусь здається, що правильна форма прізвища — Ґиґа, а не Ґіґа.
Спробуйте утворити давальний відмінок — Ґідзі (або навіть Ґізі). Не вимовити.
Ґидзі (Ґизі) — зовсім інша справа.
М'яких губних теж нема, до речі. Однак, «біг» не вимовляється як «биг».
А може все вже є? ;)
Безумовно, є. Поряд з аканням, чьоканням та іншими відхиленнями від орфоепічних ідеалів.
ідеал - це взагалі телепатія ;D
Цитата: Python от сентября 30, 2011, 15:08
орфоепічних ідеалів.
Ортоепічний ідеял — це така ортоепічна норма, яку можна вважати ідеяльною.
Цитата: Drundia от октября 10, 2011, 15:51
Цитата: Python от сентября 30, 2011, 15:08
орфоепічних ідеалів.
Ортоепічний ідеял — це така ортоепічна норма, яку можна вважати ідеяльною.
Вибір між «ортоепічним ідеялом» і «орфоепічним ідеалом» — питання не орфоепії, а ставлення до радикальних мовних реформ.
не, ідеяло, а епічна ковдра :P
Цитата: Python от октября 10, 2011, 15:57
Вибір між «ортоепічним ідеялом» і «орфоепічним ідеалом» — питання не орфоепії, а ставлення до радикальних мовних реформ.
Та які ж вони радикальні. Не реформується трохи менше, ніж усі слова. Думаю, що морфеми гомо- і орто- треба виправити, бо непорядок.
Да! Даєш одноманітність та Харківську афро-епічну ковдру!
Ну, не розумію, ну чого вам усім не дає покою візантійська традиція??? Ну і хай буде 2 правила, не вже це заважає комусь???
Чому ж, візантійську міфічну традицію я поважаю навіть більше ніж мітичне правило дев'ятки.
Бо ми православні, як і дідусь василевс =)
Цитата: Drundia от октября 10, 2011, 16:08
Цитата: Python от октября 10, 2011, 15:57
Вибір між «ортоепічним ідеялом» і «орфоепічним ідеалом» — питання не орфоепії, а ставлення до радикальних мовних реформ.
Та які ж вони радикальні. Не реформується трохи менше, ніж усі слова. Думаю, що морфеми гомо- і орто- треба виправити, бо непорядок.
Е ні, знаємо ми їх, ті реформи. Вам дай трохи пореформувати, то через п'ять років мову з нуля всім учити доведеться.
Цитата: DarkMax2 от октября 10, 2011, 16:19
Бо ми православні, як і дідусь василевс =)
Ну так я атеїст, як дєдушка Лєнін :)
Цитата: Python от октября 10, 2011, 16:23
Е ні, знаємо ми їх, ті реформи. Вам дай трохи пореформувати, то через п'ять років мову з нуля всім учити доведеться.
Та не видумуйте. Я ж не Консерватор якийсь. Моє гасло: мінімум змін, максимум користі.
Ну, мінімум змін у моєму розумінні — це взагалі їх відсутність, але нехай буде якийсь мінімум >0. А в чому користь?
На жаль, мінімум змін продукує дуже мало користі. А користь у вивільненні місця в голові під щось корисне.
По-моєму, в випадках, коли написання не збігається ні з вимовою, ні із завченими раніше зразками, вивільнення бути не може — скоріш, навпаки, бо треба запам'ятовувати довгі списки слів, що змінились. Ну добре, йотацію після і я ще можу зрозуміти, але після е, а, о, у? Там вже давно дифтонги та глоталстопи поробились, а в наших бабусь там могло бути максимум вставне «в» чи «г». Йотація в «ідея» — ймовірно, результат російського посередництва. Сама по собі в українській мові вона виникнути не могла (звичайно, якщо «ідеа» не вимовляти як «ідєа»).
Та годі Вам, невже йотація кінцевої А після голосного - це "русизм"? Не смішіть.
Важко сказати. Русизм, церковнослов'янізм, залишок праукраїнської фонетики, ще щось інше. Просто в сучасній українській фонетиці нема власного механізму для такого перетворення.
Це костиль для відмінюваності.
А й справді. Якщо врахувати відмінювання, то йотація є не лише костилем, а й можливим продуктом відмінювання. Спроба змінити флексію -а після попередньої голосної на -и чи -і призводить до появи -ї на її місці, з якої при зворотньому відтворенні початкової форми виникає -я.
Цитата: rocker от марта 14, 2008, 08:25
Щодо незгодних з Шевельовим.Для того,щоб навести Вам (коректно) цитати та
матеріяли,мені треба пошукати це в моєму архіві (в електронному вигляді зараз
немає нічого під рукою),а для цього треба час,якого в мене зараз катма.Але я
пам'ятатиму про Ваше прохання.
а пройшло вже чотири роки
Атени, Ґелсенкі, Лісбоа це я чув по Стб, тоді давайте Рома,Парі, Кобгавн, Даблін, Істанбул,
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі
:uzhos:
Як я ненавиджу журналіздське h=ґ >(
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
Цитата: DarkMax2 от апреля 18, 2012, 11:35
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
Ні, краще з наголосом на останній склад — Гельсинк
и́, з Гельсинк
і́в. І Гельсинк
і́вський.
Не згоден.
Цитата: DarkMax2 от апреля 18, 2012, 11:35
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі
:uzhos:
Як я ненавиджу журналіздське h=ґ >(
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
А чому, власно, Гельсинки, а не Хельсинки? Аби тільки писати не так, як російською? :???
Бо це ж фінське слово, а у фінській мові "h" вимовляється приблизно як українське "х"!
Цитата: gienek от сентября 12, 2012, 08:59
Цитата: DarkMax2 от апреля 18, 2012, 11:35
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі
:uzhos:
Як я ненавиджу журналіздське h=ґ >(
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
А чому, власно, Гельсинки, а не Хельсинки? Аби тільки писати не так, як російською? :???
Бо це ж фінське слово, а у фінській мові "h" вимовляється приблизно як українське "х"!
Ибо Гельсингфорс. Ну и Голивуд. Таки г ближе.
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:03
Цитата: gienek от сентября 12, 2012, 08:59
Цитата: DarkMax2 от апреля 18, 2012, 11:35
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі
:uzhos:
Як я ненавиджу журналіздське h=ґ >(
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
А чому, власно, Гельсинки, а не Хельсинки? Аби тільки писати не так, як російською? :???
Бо це ж фінське слово, а у фінській мові "h" вимовляється приблизно як українське "х"!
Ибо Гельсингфорс. Ну и Голивуд. Таки г ближе.
А при чому тут Голлівуд (англійська) або Гельсинґфорс (шведська назва Хельсинки)? То взагалі германські мови, а в них, дійсно, "h" ближче до українського "г".
Може вже тре писати (й казати) "гунвейбін" замість "хунвейбін" - бо в китайському пін'їні теж використовуєтся літера "h" (Hóng Wèi Bīng) - теж виглядатиме дуже автентично, не по-російському... :wall:
Цитата: gienek от сентября 12, 2012, 09:26
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:03
Цитата: gienek от сентября 12, 2012, 08:59
Цитата: DarkMax2 от апреля 18, 2012, 11:35
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі
:uzhos:
Як я ненавиджу журналіздське h=ґ >(
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
А чому, власно, Гельсинки, а не Хельсинки? Аби тільки писати не так, як російською? :???
Бо це ж фінське слово, а у фінській мові "h" вимовляється приблизно як українське "х"!
Ибо Гельсингфорс. Ну и Голивуд. Таки г ближе.
А при чому тут Голлівуд (англійська) або Гельсинґфорс (шведська назва Хельсинки)? То взагалі германські мови, а в них, дійсно, "h" ближче до українського "г".
Вики говорит, что финны произносят именно /h/.
ІМНО, точність передачі іншомовної фонетики взагалі не входить в обов'язки української транслітерації. Сказано в правилах, що h може транслітеруватись як г — то й транслітерують. А що, як іншомовний звук узагалі не має точного еквіваленту в українській мові? Таке на кожному кроці трапляється.
А взагалі, в географічних назвах (особливо загальновідомих) на перше місце доцільніше ставити не оригінальну вимову чи написання, а нашу власну традицію передачі тієї чи іншої назви — адже назва має бути зрозумілою, в першу чергу, нам самим, а не зручною для іноземців, у яких до вивчення української мови, як правило, руки не доходять.
Цитата: Python от сентября 12, 2012, 14:21А взагалі, в географічних назвах (особливо загальновідомих) на перше місце доцільніше ставити не оригінальну вимову чи написання, а нашу власну традицію передачі тієї чи іншої назви — адже назва має бути зрозумілою, в першу чергу, нам самим, а не зручною для іноземців, у яких до вивчення української мови, як правило, руки не доходять.
Ой не погоджуся я з вами. Власні назви все-таки по можливості бажано передавати якомога ближче до оригіналу, на те вони й власні назви. Звісно, радикальні речі типу Картвелія замість Грузії й Ніппон замість Японії не пропоную, але Гельсинки - це справді якась маячня.
Залиште "г" для слів типу Гамбург і дайте спокій літерам, які не влазять у клавіатуру.
Цитата: Artemon от сентября 13, 2012, 02:24
Ой не погоджуся я з вами. Власні назви все-таки по можливості бажано передавати якомога ближче до оригіналу, на те вони й власні назви. Звісно, радикальні речі типу Картвелія замість Грузії й Ніппон замість Японії не пропоную, але Гельсинки - це справді якась маячня.
Тут, мені здається, існує принципова різниця між іменами людей (де традиція нестійка або відсутня — багатьох забувають іще за життя, традиція не встигає сформуватись) та географічними назвами (назва переходить із книжки в книжку, доки місто стоїть). Та й то, навіть імена людей, що жили багато століть тому, вже регулюються традицією, плюс традиція передачі східнослов'янських імен, плюс усталена транслітерація людських імен із ряду мов, і т.д.
Недоліком фонетичного підходу є, зокрема, те, що він передає схожість оригіналу з українськими звуками (так, як їх почув би українець, закинутий у чужу країну), але не передає різниці між звуками, схожими для нас, але різними для носіїв мови джерела (тобто, те, що насправді сприймає іноземець у своїй мові, при такому способі передачі губиться). З іншого боку, деякі звуки, не маючи чітких відповідників в українській мові, можуть чутися різними способами... Таким чином, фонетичний підхід здатен плодити синоніми й омоніми — тут він програє перед традиційним, де власна назва лишається незмінною протягом багатьох поколінь і позначає один і той же унікальний об'єкт.
Цитата: gienek от сентября 12, 2012, 09:26
Цитата: DarkMax2 от сентября 12, 2012, 09:03
Цитата: gienek от сентября 12, 2012, 08:59
Цитата: DarkMax2 от апреля 18, 2012, 11:35
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі
:uzhos:
Як я ненавиджу журналіздське h=ґ >(
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
А чому, власно, Гельсинки, а не Хельсинки? Аби тільки писати не так, як російською? :???
Бо це ж фінське слово, а у фінській мові "h" вимовляється приблизно як українське "х"!
Ибо Гельсингфорс. Ну и Голивуд. Таки г ближе.
А при чому тут Голлівуд (англійська) або Гельсинґфорс (шведська назва Хельсинки)? То взагалі германські мови, а в них, дійсно, "h" ближче до українського "г".
Може вже тре писати (й казати) "гунвейбін" замість "хунвейбін" - бо в китайському пін'їні теж використовуєтся літера "h" (Hóng Wèi Bīng) - теж виглядатиме дуже автентично, не по-російському... :wall:
тільки вони мовлять [х]
Цитата: ria от сентября 29, 2011, 14:22
Цитата: rocker от марта 14, 2008, 13:24
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 13:04
Подивився зараз список слів з "ґ" у Шевельова, нема мякого "ґ".
Скажете це особі,що має прізвище Ґіґа :)
Мені чомусь здається, що правильна форма прізвища — Ґиґа, а не Ґіґа.
Спробуйте утворити давальний відмінок — Ґідзі (або навіть Ґізі). Не вимовити.
Ґидзі (Ґизі) — зовсім інша справа.
И не Ґіґа и не Ґиґа, а всего лишь Ґыґа, Забавно наблюдать, когда иные ретивые украинизаторы за каждую цену пытаются втиснуть русинский язык в прокрустово ложе «мови».
На русинском глагол «ґыґати» означает всего лишь= толкать, бороться, сражаться, трясти, повалить наземь, дергать (всего не перечислишь)
Например: «ґыганя не примирило їх, а щи булше погнивїло», «из возом ґыгало», «та вказує кралёви, же де є, як ся ґыгали, як го роспоров»= и показывет королю, как они сражались, как он его распорол»;
«ґыґнув кулю»= толкнул ядро, «ґыґнуло зо мнов»=меня дернуло, толкнуло, «из возом ґыґнуло»= телегу бросило/тряхнуло...
Цитата: Artemon от сентября 13, 2012, 02:24
Цитата: Python от сентября 12, 2012, 14:21А взагалі, в географічних назвах (особливо загальновідомих) на перше місце доцільніше ставити не оригінальну вимову чи написання, а нашу власну традицію передачі тієї чи іншої назви — адже назва має бути зрозумілою, в першу чергу, нам самим, а не зручною для іноземців, у яких до вивчення української мови, як правило, руки не доходять.
Ой не погоджуся я з вами. Власні назви все-таки по можливості бажано передавати якомога ближче до оригіналу, на те вони й власні назви. Звісно, радикальні речі типу Картвелія замість Грузії й Ніппон замість Японії не пропоную, але Гельсинки - це справді якась маячня.
Залиште "г" для слів типу Гамбург і дайте спокій літерам, які не влазять у клавіатуру.
А я навпаки згоден с Пифоном, а не з Вами. Власні традиції та вимова важливіші.
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі, Лісбоа
і те, й те не так в ориґіналі.
"Лішбоа"!
а Атени хоч транслітеровано традиційно.
Цитата: Conservator от сентября 13, 2012, 09:42
а Атени хоч транслітеровано традиційно.
Так Асзіни ж ;) як не крути, а ф таки ближча до th, ніж т.
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2012, 09:44
Так Асзіни ж ;) як не крути, а ф таки ближча до th, ніж т.
ні. язикові звуки між собою у принципі ближчі, ніж губний до б.-я. з них.
Цитата: Conservator от сентября 13, 2012, 09:58
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2012, 09:44
Так Асзіни ж ;) як не крути, а ф таки ближча до th, ніж т.
ні. язикові звуки між собою у принципі ближчі, ніж губний до б.-я. з них.
:fp: я про звучання, а не артикуляцію. Не з проста історія так пішла у слов'ян, що тета офітилась. Схожий процес йде на півдні США. І сам особисто у чую ф у словах типу earth. Не зі стелі та ф у орфограції.
Панове, більше здорового глузду, менше ідеологізації - і все буде гаразд! :umnik:
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2012, 10:02
Не з проста історія так пішла у слов'ян, що тета офітилась.
мова йде лише про невеличку частину слов'ян же.
Райхлін теж її як "ф" читав, то не лише південно- й східнослов'янська фішка.
хочете - пишіть вівліофіка, орфопедія і т.п., ніхто ж не забороняє ;)
мені особисто ближче взагалі до "с" звучить, а аж ніяк не до "ф" (от він якраз далеко). але вважаю за потрібне зводити до найближчого саме за вимовою звука, тобто "т".
Цитата: Conservator от сентября 13, 2012, 10:09
мені особисто ближче взагалі до "с" звучить, а аж ніяк не до "ф" (от він якраз далеко)
сз/сф
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2012, 10:15
сф
нє :negozhe:
нашо взагалі сюди нижню губу залучати? вона все ускладнює.
мовчу вже про те, що сам звук "ф" конкретно в українській явно чужий і не так давно почав широко вживатися.
на Стб Атени, але богиня Афіна, а не Атена )))
Цитата: Conservator от сентября 13, 2012, 10:25
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2012, 10:15
сф
нє :negozhe:
нашо взагалі сюди нижню губу залучати? вона все ускладнює.
мовчу вже про те, що сам звук "ф" конкретно в українській явно чужий і не так давно почав широко вживатися.
ЦитироватьEvery time I hear english native speakers talking I notice sometimes they pronounce the "th" (like in 'thing', 'think', 'with') as if a "f". I thought it was just because of my poor listening skills and because "th" can really be very similar to "f", but in Internet chat rooms, where people tend to talk more informally and allow themselves to write the way they would speak, i see expressions like 'wif' for 'with', 'fanks' for 'thanks'. Is it correct to do it deliberately?
I guess it can be done in setences when 'f' is easier to link with the first letter of the next word like in:
'I went to the party with some friends.'
is it right?
http://www.antimoon.com/forum/2003/2762.htm
(wiki/en) Th-fronting (http://en.wikipedia.org/wiki/Th-fronting)
Цитата: SIVERION от сентября 13, 2012, 10:26
на Стб Атени, але богиня Афіна, а не Атена )))
скаргу треба написати, щоб стала Атеною.
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2012, 10:29
ЦитироватьEvery time I hear english native speakers talking I notice sometimes they pronounce the "th" (like in 'thing', 'think', 'with') as if a "f". I thought it was just because of my poor listening skills and because "th" can really be very similar to "f", but in Internet chat rooms, where people tend to talk more informally and allow themselves to write the way they would speak, i see expressions like 'wif' for 'with', 'fanks' for 'thanks'. Is it correct to do it deliberately?
то він із якимись беззубими спілкується. а вони свої дефекти мовлення й на письмо переносять :)
Цитата: Conservator от сентября 13, 2012, 10:30
Цитата: DarkMax2 от сентября 13, 2012, 10:29
ЦитироватьEvery time I hear english native speakers talking I notice sometimes they pronounce the "th" (like in 'thing', 'think', 'with') as if a "f". I thought it was just because of my poor listening skills and because "th" can really be very similar to "f", but in Internet chat rooms, where people tend to talk more informally and allow themselves to write the way they would speak, i see expressions like 'wif' for 'with', 'fanks' for 'thanks'. Is it correct to do it deliberately?
то він із якимись беззубими спілкується. а вони свої дефекти мовлення й на письмо переносять :)
:fp: это неправильные пчёлы?
И статью в вики просто так написали?
Реальность такова, что ф ближе, чем т, вот и клонится всё в сторону ф.
або в напрямку д, чув від китайців і арабів Тhе -чисте Де )))
Цитата: SIVERION от сентября 13, 2012, 10:44
або в напрямку д, чув від китайців і арабів Тhе -чисте Де )))
то інший звук. у англійській два звуки позначаються як th.
DаrkMаx2, я чув від китайців і арабів блютуд, аденс, де, всі th вимовляли як д
Цитата: SIVERION от сентября 13, 2012, 10:57
DаrkMаx2, я чув від китайців і арабів блютуд, аденс, де, всі th вимовляли як д
як і ми ті звуки не розрізняють :)
хоча китайці інколи і в російській мові говорять замість звичайного т-д, смаДри, сДол, сДулец, президенД
DаrkMаx2, а ще я був здивований що араби не вимовляли П, а говорили Б, в універі мого знайомого араби називали Бавлом, хоча він Павло :)
Цитата: SIVERION от сентября 13, 2012, 11:11
DаrkMаx2, а ще я був здивований що араби не вимовляли П, а говорили Б, в універі мого знайомого араби називали Бавлом, хоча він Павло :)
Ох же ж ці арапи :)
Цитата: Conservator от сентября 13, 2012, 10:25
мовчу вже про те, що сам звук "ф" конкретно в українській явно чужий і не так давно почав широко вживатися.
Це якщо брати чистий «ф». До утвердження літературної української мови його зазвичай до «хв» зводили, а не реконструювали давньогрецький прототип.
Цитата: SIVERION от сентября 13, 2012, 11:11
DаrkMаx2, а ще я був здивований що араби не вимовляли П, а говорили Б, в універі мого знайомого араби називали Бавлом, хоча він Павло :)
В арабському алфавіті літери П взагалі нема. Хоча Ф і Б є.
Цитата: Python от сентября 13, 2012, 03:10Недоліком фонетичного підходу є, зокрема, те, що він передає схожість оригіналу з українськими звуками (так, як їх почув би українець, закинутий у чужу країну), але не передає різниці між звуками, схожими для нас, але різними для носіїв мови джерела (тобто, те, що насправді сприймає іноземець у своїй мові, при такому способі передачі губиться). З іншого боку, деякі звуки, не маючи чітких відповідників в українській мові, можуть чутися різними способами... Таким чином, фонетичний підхід здатен плодити синоніми й омоніми — тут він програє перед традиційним, де власна назва лишається незмінною протягом багатьох поколінь і позначає один і той же унікальний об'єкт.
Ну ми не можемо фізично передати українською тони - що ж тепер робити? Називати в'єтнамські міста так, як звуться їхні українські міста-побратими?
Навіть якщо не чіпати те, що вже потрапило у викривленому вигляді в словники, всі нові назви я б усе-таки транслітерував якнайближче до оригіналу. Це єдиний принцип, який можна провести більш-менш послідовно.
wif це (wiki/en) AAVE (http://en.wikipedia.org/wiki/AAVE)
Цитата: SIVERION от сентября 13, 2012, 11:01
хоча китайці інколи і в російській мові говорять замість звичайного т-д, смаДри, сДол, сДулец, президенД
а наші зовсім не вимовляють
пшезыдэн
Цитата: iopq от сентября 14, 2012, 10:34
wif це (wiki/en) AAVE (http://en.wikipedia.org/wiki/AAVE)
це не тільки ебоніка.
ЦитироватьTh-fronting occurs in Cockney, Estuary English, Newfoundland English, African American Vernacular English, and Liberian English, as well as in many foreign accents.
Як раз для "варязьких" "греків".
Цитата: Artemon от сентября 14, 2012, 02:16
Ну ми не можемо фізично передати українською тони - що ж тепер робити? Називати в'єтнамські міста так, як звуться їхні українські міста-побратими?
Навіть якщо не чіпати те, що вже потрапило у викривленому вигляді в словники, всі нові назви я б усе-таки транслітерував якнайближче до оригіналу. Це єдиний принцип, який можна провести більш-менш послідовно.
Без міст-побратимів можна обійтися. В старі часи іншомовні назви інколи навіть перекладали чи конструювали для них свою назву (Цареград, наприклад). Фонетична передача чи транслітерація — далеко не єдиний спосіб передачі іншомовної власної назви. Важлива лише однозначність інтерпритації цієї назви (що, однак, складно: на планеті існують мільйони Джонів Смітів, багато американських міст носять назви столиць Старого Світу...).
Цитата: DarkMax2 от сентября 14, 2012, 12:53
Цитата: DarkMax2 от сентября 14, 2012, 10:44
ебоніка
Хіба я так писав? :-\
Ні, але правила (http://lingvoforum.net/index.php/topic,51835.0.html) однакові для всіх, тому прошу надалі їх дотримуватись.
Цитата: DarkMax2 от сентября 14, 2012, 14:43
Вжитий Вами варіант написання не було підтверджено достовірними джерелами, а тому його приведено у відповідність із пунктом ІІІ.8 діючих правил.
Цитата: Python от сентября 14, 2012, 11:31В старі часи іншомовні назви інколи навіть перекладали чи конструювали для них свою назву (Цареград, наприклад). Фонетична передача чи транслітерація — далеко не єдиний спосіб передачі іншомовної власної назви.
У принципі, так. В окремих випадках цілком годиться і калькування (Terra Fuego -> Вогняна Земля). Тоді переформулюю: дефолтною все-таки краще мати фонетичну передачу, але мати на увазі й інші, де це дозволяє контекст. Так краще? :)
Цитата: Python от сентября 14, 2012, 11:31Важлива лише однозначність інтерпритації цієї назви (що, однак, складно: на планеті існують мільйони Джонів Смітів, багато американських міст носять назви столиць Старого Світу...).
Однозначність інтерпретації - утопічна ідея для будь-якої мови. Власні назви мають єдиний денотат тільки в ідеалі, а про загальні годі й казати. :)
Цитата: gienek от сентября 12, 2012, 08:59
Цитата: DarkMax2 от апреля 18, 2012, 11:35
Цитата: SIVERION от апреля 18, 2012, 11:32
Ґелсенкі
:uzhos:
Як я ненавиджу журналіздське h=ґ >(
Взагалі, треба Гельсинки, з Гельсинок :) -сінкі у нашу фонетику не вписується.
А чому, власно, Гельсинки, а не Хельсинки? Аби тільки писати не так, як російською? :???
Бо це ж фінське слово, а у фінській мові "h" вимовляється приблизно як українське "х"!
Я завжди був проти передачы глухого придихання нашим дзвінким хоча і фрікативним звуком
:down: це старовинна традиція.
Чи є місця, де «зіґ-заґами» вимовляють без «ґ»?
Цитата: engelseziekte от января 19, 2015, 19:45
Чи є місця, де «зіґ-заґами» вимовляють без «ґ»?
Ну особисто я взагалі вимовляю зиг-заг
Цитата: Pawlo от января 19, 2015, 22:00
Цитата: engelseziekte от января 19, 2015, 19:45
Чи є місця, де «зіґ-заґами» вимовляють без «ґ»?
Ну особисто я взагалі вимовляю зиг-заг
Так само.
«Кинути зигу» теж? :)
Цитата: engelseziekte от января 19, 2015, 23:33
«Кинути зигу» теж? :)
Тут бува і через "і" і через "и" але г по любе фрикативна
Я особисто кажу ґ лише в жартівливій фразі "нигга читает книгга" :)
Pawlo, DarkMax2, я понімаю, що обидва пани з Лівобережжя, але ж не настільки.
я он теж на Воскресенці живу, Лівий берег. але "зиґзаґ" або "кинутии зіґу" через [г] сказати - це щось зі сфери хвантастики :)
Цитата: Conservator от января 20, 2015, 09:18
Pawlo, DarkMax2, я понімаю, що обидва пани з Лівобережжя, але ж не настільки.
я он теж на Воскресенці живу, Лівий берег. але "зиґзаґ" або "кинутии зіґу" через [г] сказати - це щось зі сфери хвантастики :)
От настільки ґ маргінальне.
Цитата: Conservator от января 20, 2015, 09:18
я он теж на Воскресенці живу, Лівий берег. але "зиґзаґ" або "кинутии зіґу" через [г] сказати - це щось зі сфери хвантастики
Троєщина поряд з Воскресенкою, але в нас так не говорять — тільки через [г]. Інша річ, ґрунт, аґруз, дзиґа і т.д. :)
Цитата: Python от января 20, 2015, 22:01
Троєщина поряд з Воскресенкою, але в нас так не говорять — тільки через [г]. Інша річ, ґрунт, аґруз, дзиґа і т.д. :)
але ж Троєщина з Воскресенкою все'дно діялектний континуум утворюють :)
Цитата: Conservator от января 20, 2015, 23:21
Цитата: Python от января 20, 2015, 22:01
Троєщина поряд з Воскресенкою, але в нас так не говорять — тільки через [г]. Інша річ, ґрунт, аґруз, дзиґа і т.д. :)
але ж Троєщина з Воскресенкою все'дно діялектний континуум утворюють :)
Ну, не знаю, питання вимагає тривалішого дослідження, треба відправити експедицію для вивчення діалектного ареалу між вулицями Драйзера й Кибальчича :umnik:
Цитата: Python от января 20, 2015, 23:29
Ну, не знаю, питання вимагає тривалішого дослідження, треба відправити експедицію для вивчення діалектного ареалу між вулицями Драйзера й Кибальчича :umnik:
Колись проводили ми таку експедицію, шукаючи банкомат в районі супермаркету 'Billa' о 23-30. Діалект специфічний ;D
Г'ава, г'ерг'уль, г'елг'ать, дзиг'а, аг'рус, уг'ог'ошить, г'иг'нуть, зг'аг'а, г'елг'отать, г'едзь, г'ирлиг'а, мамалиг'а, Г'ілінджік, г'лей, г'рант (кран), мог'одзуля
Цитата: LUTS от января 20, 2015, 23:54
банкомат в районі супермаркету 'Billa'
так ця мережа в нас не так давно з'явилася. коли були? чому не просиґналили, аби тутешніх зібрати й по чарчині випити?
Цитата: Conservator от января 21, 2015, 00:54
Цитата: LUTS от января 20, 2015, 23:54
банкомат в районі супермаркету 'Billa'
так ця мережа в нас не так давно з'явилася. коли були? чому не просиґналили, аби тутешніх зібрати й по чарчині випити?
В 2006 році ще, на практиці.
Цитата: LUTS от января 21, 2015, 01:08
В 2006 році ще, на практиці.
ааа...
зараз погортав їхній сайт. виявляється, з 2000 працюють. але більшість їхніх супермаркетів буквально протягом останніх двох років відкрилися, доти було так мало, що не бачив і не чув.
Цитата: Conservator от января 20, 2015, 09:18
Pawlo, DarkMax2, я понімаю, що обидва пани з Лівобережжя, але ж не настільки.
я он теж на Воскресенці живу, Лівий берег. але "зиґзаґ" або "кинутии зіґу" через [г] сказати - це щось зі сфери хвантастики :)
Ну чомусь так склалось. Може неусвідомлена гіперкорекція. Взагалі в українській мові я ці слова рідко бачив. А ті що часто - грунт, гатунок, ті теж завжди з фрикативним
Цитата: Conservator от января 21, 2015, 01:27
Цитата: LUTS от января 21, 2015, 01:08
В 2006 році ще, на практиці.
ааа...
зараз погортав їхній сайт. виявляється, з 2000 працюють. але більшість їхніх супермаркетів буквально протягом останніх двох років відкрилися, доти було так мало, що не бачив і не чув.
Тоді я в Києві теж лише один бачив, на перехресті вулиць Маяковського і Марини Цвєтаєвої.
Луцію, а ли зиґу кидаєте? :) Чи таки зигу?
Якось у дитинстві кинув я дзиґу, а вона впала й розбилась :(
Цитата: DarkMax2 от января 22, 2015, 15:36
Луцію, а ли зиґу кидаєте? :) Чи таки зигу?
Зиґу мабуть.
Цитата: Python от января 22, 2015, 16:16
Якось у дитинстві кинув я дзиґу, а вона впала й розбилась
згадався пасаж про дзиґу у безсмертній книжці Бориса Житкова, якою зачитувався в дит-ві.
там (спеціяльно для DarkMax2'а) і про Харків є :)
Цитата: Conservator от января 23, 2015, 00:29
таки кидаєте? :o
Ні, Бог милував. Маю на увазі якби це слово промовив. :)
Цитата: LUTS от января 23, 2015, 00:34
Ні, Бог милував. Маю на увазі якби це слово промовив. :)
фух. був би я православним - перехрестився б :)
В цьому житті треба спробувати все :umnik:
У мене завжди Г, але єдиний виняток все таки є, "Ґрати" але це щоб уникнути омомімії з Грати
Цитата: Artiemij от января 23, 2015, 21:33
В цьому житті треба спробувати все :umnik:
а я ось не усьо попробував, у мене японок в кроваті нє було і піранью нє кушав :'(
Цитата: SIVERION от января 25, 2015, 18:36піранью нє кушав :'(
Головне, що вона вас не кушала :yes:
Або "зигу" або "дзиґу"
Цитата: Nekto от марта 14, 2008, 18:20
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 18:16
А шо таке "ґород"?
ґород - це місто, особливо укріплене (огорожене) стінами. Здається так.
Город не з Ґ. Навіть інколи ород (http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/35579-orod.html).
Цитата: ou77 от марта 14, 2008, 11:18
По Шевельову всі слова з "ґ" є запозиченням, крім одного збігу звуків (zg), але ніодного слова з тим збігом не ввійшло до літературної норми (всі перейшли в zk), і збереглось тільки в деяких закарпатських говірках.....
Ґречний не запозичення, ґуля та ґава також навряд. Чи мались на увазі слова з етимологічним G? Бо в питомих словах етимологічне К там.
Цитата: ou77 от марта 18, 2008, 16:53
Хоча є кілька мінімальних пар із опозицією А та g на кшталт грати: ґрати
Так справа в тім, що немає ніяких мінімальних пар. Бо крати (http://sum.in.ua/s/kraty)=ґрати.
Змішали плід оддзвінчення з плодом іншомовного впливу (агрус, грунт через г Грінченко фіксує) - отримали фетиш-літеру.
Дивно, що Шевельов подав к-форми як похідні, як оглушення, коли це первинні форми, що очевидно з етимології слів ґніт, ґрати, ґречний.
Цитата: Nekto от марта 16, 2008, 15:59
З ґородом мабуть я дійсно проглючив. Був тільки город через звичайне "г". Це мене Ревета заплутав...
Цитата: Conservator от января 20, 2015, 09:18
Pawlo, DarkMax2, я понімаю, що обидва пани з Лівобережжя, але ж не настільки.
я он теж на Воскресенці живу, Лівий берег. але "зиґзаґ" або "кинутии зіґу" через [г] сказати - це щось зі сфери хвантастики :)
Я ще лівіше народився і жив, аж при краю. Але тільки "зиґзаґ", "ґрунти" та "крутити дзиґу".
Ще раз про побутове мовлення - дзиґа, ґніт, джамиґа, ґлей, ґрати, ґава, проґавити, заґавити тощо. Запозиченнями голову не забивали, друкованих словників в доступі не було, ЗМішників не слухали, що ґ маргінальне не знали. Та так собі й жили.
Цитата: DarkMax2 от марта 21, 2017, 11:12
Змішали плід оддзвінчення з плодом іншомовного впливу (агрус, грунт через г Грінченко фіксує) - отримали фетиш-літеру.
Одна справа відновлення цієї літери там де вона дійсно давно і традиційно була і зовсім інша вставляти її всюди у запозиченнях де в мові оригіналу подібний звук. Оце і правда фетиш і манія
Проєкт-2018 хоче дозволити ґекати у прізвищах. Добре, що хоч не в географічних назвах.
Бо от тільки-но виправляв у Вікіпедії Аґуаскальєнтес на Агуаскальєнтес. Оригінальна вимова - [ˌa.ɣwas.kaˈljen.tes].
Цитата: DarkMax2 от октября 1, 2018, 19:28
на Агуаскальєнтес. Оригінальна вимова - [ˌa.ɣwas.kaˈljen.tes].
Тоді Агваска-льєнтес [ˌa.ɣʊ̯as.kaˈljen.tes] краще вашого Агуаскальєнтес [a.ɣu.as.kalˈjen.tes].
Що -гв- краще, знаю. Дефіс звідки? В оригіналі одне слово.
Цитата: DarkMax2 от октября 2, 2018, 09:06
Дефіс звідки? В оригіналі одне слово.
Ну, ви ж із слідуванням розділових знаків орігиналу незгодні (http://lingvoforum.net/index.php?topic=94281.msg3139303#msg3139303). А без того, щоб чужому навчатися, лишається не цуратися свого. Своє теж може бути або мертвою традицією/правилами, або живою творчістю. Жива пунктуація відображає на письмі усні паузи, зміни тону, а дефіс - ділення на склади та розділ наголосу.
Цитата: DarkMax2 от октября 1, 2018, 19:28
тільки-но виправляв у Вікіпедії Аґуаскальєнтес на Агуаскальєнтес.
Там є що виправляти.
Міста Галаб, Гама, Гомс, Гасеке в Сирії написали чере х.
А також Гізбаллаг. А ще Аллаг.
Ось так виглядає арабська система приголосних:
(wiki/uk) Арабська_мова#%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96 (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96)
Як бачимо, [g] ніде нема, зате є x~χ, ħ, h, ɣ~ʁ, ʕ... Як правильно передати все це розмаїття засобами української абетки?
Є такі мови чешська і словацька.
Там також колись давно зник звук ґ.
Зараз використовується тільки в запозичених словах. Типу ґазда, циґан, Анґлія.
У них h то г, ch то х, g то ґ. Все чітко без винятків.
По їхньому написанню я і орієнтуюсь.
Ще є польська мова де звук г зник у вимові, але зберігся в написанні.
Тому деякі поляки навіть слово chuj можуть написати з помилкою.
Справа в тому, що транслітерація арабської мови латиницею сама по собі незовсім усталена. Скажімо, під час, якщо не помиляюсь, подій у Лівії виникла проблема з блокуванням рахунків диктатора та його наближених у європейських банках — через існування паралельних варіантів транслітерації, коли одне й те ж ім'я передавалось багатьма способами.
Тут справа не в транслітерації, а в свідомому бажанні мати декілька рахунків на різні імена.
Цитата: R от марта 21, 2019, 17:31
Тут справа не в транслітерації, а в свідомому бажанні мати декілька рахунків на різні імена.
Проте, єдиного правильного стандарту нема.
(wiki/en) Romanization_of_Arabic#Comparison_table (https://en.wikipedia.org/wiki/Romanization_of_Arabic#Comparison_table)
IPA то фонетичний алфавіт, а там все досить просто.
Все решто мало цікавить, бо то стандарти позначення звуків різних організацій.
IPA не є латиницею в чистому вигляді — частину символів узято з інших алфавітів або сконструйовано, тож однозначної латиничної транслітерації для них просто не існує. Тим більше, в нас кирилиця — тобто, спиратись на зовнішню схожість символів МФА з літерами абетки буде тим більше помилково.
(wiki/uk) Довідка:Нідерландсько-українська_практична_транскрипція (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BE%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%BA%D0%B0:%D0%9D%D1%96%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%B0_%D1%82%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D1%80%D0%B8%D0%BF%D1%86%D1%96%D1%8F)
Мати моя жінка! g = ґ для нідерландської!
http://search.ligazakon.ua/l_doc2.nsf/link1/RE25779.html
Цитата: Python от марта 21, 2019, 14:58
Ось так виглядає арабська система приголосних:
(wiki/uk) Арабська_мова#%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96 (https://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%B0%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B0#%D0%9F%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D1%81%D0%BD%D1%96)
Як бачимо, [g] ніде нема, зате є x~χ, ħ, h, ɣ~ʁ, ʕ... Як правильно передати все це розмаїття засобами української абетки?
в диалектах есть, Qatar = [ґитар]