В українській мові є досить суперечлива тема- зміни приголосних. Ото де празький, ризький і золотоніський.
Де там проходить межа між використанням правила й невикористанням?
Раніше писали гаагський, тепер, дивлюся - уже гаазький.
Что значит «раньше писали»? Это ж не орфография. Как говорят-то?
Мне не интересно, как это слово произносят. Мне нужно знать, как писать подобные слова.
Цитата: Swet_lana от февраля 29, 2020, 22:01
Мне не интересно, как это слово произносят. Мне нужно знать, как писать подобные слова.
Гм. :what:
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=гаазький (https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D0%B3%D0%B0%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9)
Не, ну сидя перед компом, это выяснить легко. А як дитині до ЗНО готуватися? Заучувати 100500 слів?
Цитата: Swet_lana от февраля 29, 2020, 22:22
Не, ну сидя перед компом, это выяснить легко. А як дитині до ЗНО готуватися? Заучувати 100500 слів?
1) Вот так и готовиться.
2) В данном случае-то какая проблема? Прилагательное образовано регулярно.
Зміна приголосних у подібних випадках регулюється правилом. Усі випадки, де такої зміни нема, проходять як винятки.
Якщо слово не значиться як виняток, то за замовчуванням у ньому має відбутись зміна приголосних відповідно до правила.
Цитата: Wolliger Mensch от февраля 29, 2020, 20:42
Что значит «раньше писали»? Это ж не орфография. Как говорят-то?
Це якраз орфографія. Говорять з редукціями, якщо тільки не намагаються точно чітко по буквах відтворити написане, тому, скажімо, «баскський» може звучати близько до «басський» чи «баський» (як це слово записувалось би, якби не було винятком).
Цитата: Python от марта 1, 2020, 03:37
Це якраз орфографія. Говорять з редукціями, якщо тільки не намагаються точно чітко по буквах відтворити написане, тому, скажімо, «баскський» може звучати близько до «басський» чи «баський» (як це слово записувалось би, якби не було винятком).
Давайте примеры на послушать.
Цитата: Python от марта 1, 2020, 03:31
Зміна приголосних у подібних випадках регулюється правилом. Усі випадки, де такої зміни нема, проходять як винятки.
Якщо слово не значиться як виняток, то за замовчуванням у ньому має відбутись зміна приголосних відповідно до правила.
Абсолютно згоден.
В одному джерелі читаю:
Виняток становлять поодинокі прикметники на -ськ(ий), утворені від слів іншомовного походження: тюркський, баскський, казахський, ла-маншський, меккський. Це робиться для збереження звукового складу твірних основ. + Нью- Йорк, Цюрих.
У збірнику для підготовки до ЗНО таких винятків значно більше.
А якщо задуматись, скільки у світі географічних назв, в яких основа закінчується на г,к,х, ж,ч,ш, з,ц,с, то стає зрозумілим, що правило вивчити неможливо.
Ну, випадки типу меккський очевидні. Адже неможливо утворити мекцький, а подвоєння обох К не передбачається правилом.