Лингвофорум

Був вітчизняний єрепуд, а після з'явився імпортний ліліпут, ось і зримували.

Етимологічний словник пише, що від ярий у сенсі гнівний і пудити в сенсі гнати. "Лютогон".

Цитата: Python от августа  5, 2023, 13:49Дискусія про гномів, карликів і дварфів стара, як світ фентезі.

Рацпропозиція: чом би до цієї компанії не додати ще й ярепудів? За Грінченком,  «єрепуд» — це низькорослий, але важкий чоловік (що досить схоже на толкінівських гномів, чи хто там вони). Ніби нічого загрозливого — просто певна комплекція людини — але прикметники, утворені від цього слова, вживаються як лайка (приблизно як «клятий», чи, можливо, «чортів») — отже, насправді йдеться про якусь нечисть?

Цитата: Python от августа 16, 2023, 12:51Щодо «переускладненої» мови Чахлого, яку потім спростили — які саме зміни було внесено, і як було в початковому варіанті перекладу? Чи справді варто було спрощувати?

На жаль, не скажу. Я спостерігаю за Балдурсхейтом "іззовні", як уже написав. Зараз не маю зайвої тисячі на гру.

Щодо «переускладненої» мови Чахлого, яку потім спростили — які саме зміни було внесено, і як було в початковому варіанті перекладу? Чи справді варто було спрощувати?

Старохлопчик (це ж не прізвище?) намагається триматися нейтральної виваженої позиції, але ці постійні скочування в reductio ad moscovium... Ну зрозуміло, що російських перекладів тупо більше — і хороших, і поганих, і з будь-яким підходом — тому завжди можна підшукати приклад російського перекладу (необов'язково навіть поганого) з тим підходом, який подобається опоненту, і казати «Дивіться, як роблять в запоребрику — не треба так робити» чи «Це ви, мабуть, загралися в російські локалізації ігор». Апеляція до російського досвіду як завідомо негативного недалеко відійшла від апеляції до російського досвіду як завідомо позитивного — це не «досить озиратися на москалів», а продовження цього ж озирання.

Так, новотвори важко сприймаються завжди — навіть якби тлом для них був не досвід з російською/англійською, а інші українські новотвори, але вже задавнені й засвоєні. Треба розуміти, що український новотвір є «українським» приблизно в такій же мірі, як утворення зі спільнослов'янських коренів у якійсь іншій слов'янській мові є для нас «українським» — так, ми можемо розшифрувати ці корені й спробувати вгадати зміст того, що з них створили, але між таким постійним відгадуванням та інтуїтивним розумінням змісту — провалля. Крім того, не завжди таке утворення звучить гарно (пор. «Той, що в скалі сидить» і «Скелесидень») — часом доречніше залишити компоненти назви окремими словами, а не майструвати з них єдинослів.

«Шлякбитраф» та переклад Baldur's Gate 3: погляд ізсередини

---

По-перше, усі 7 "причин помилок" - не в тему. Гравців обурили головно свідомі рішення, які є наслідком загального підходу ШБТ.
По-друге, ніколи не можна порівнювати поетичну мову з прозою. Художні рішення там докорінно різні. Поезія може навіть наголоси абсолютно неприродні використовувати.
По-третє, ШБТ - "спілка ентузіастів" аж доти, доки не взяла гроші за свою роботу й не отримала офіційний статус для своєї роботи. Далі це підрядник, від якого природно вимагати професіоналізму. Планка вимог до фанатського перекладу й до офіційного перекладу принципово різна. І відповідно щодо зобов'язань: що б не казало ШБТ,  воно має їх перед покупцями-споживачами. Бо продукт робиться не для виробника, а для споживача. І ця робота - це не подарунок з барського плеча, це "робота по контракту" від того моменту, як спілчани стали офіційними, а значить професійними локалізаторами. А відмежовування від спільноти вийде боком. Користувачі, як-не-як, вміють і англійською писати. Поганий "сарафан" серед ЗАМОВНИКІВ цілком можливий.
Зауважу, що ШБТ послідовно вибудовувало собі мерзенну репутацію серед гравців. Тож не варто дивуватись, що ціна помилки щораз зростала. Тепер репутаційний тягар - і це природно - вимагає виконувати роботу краще, ніж на середній рівень, щоб прийняли те за середній. А виконують досі нижче. Тим паче, що "апостеріорний" підхід "ми погодились", "ми врахували" закладає старт з мінусів, з помилок. ШБТ не вистачає внутрішнього цензора, який би осмикнув авторів "дієвидлів", "бісинів". Бракує самокритичності ще на етапі створення.
І звісно, спільнота, зокрема фанатів Де-не-Де, не мусить іти до ШБТ узгоджувати термінологію. Це нормальна ситуація, коли пересічний гравець не відслідковує, хто саме перекладає і які саме ігри. Нагадаю, що Де-не-Де це не сама лише Бальдурова Брама. Зокрема це Невервінтер. Хто знає, скільки ігор і перекладачів іще буде? Нормальна ситуація зворотна - коли перекладачі досліджують предмет і фандом. Сайт ШБТ, на якому "роками висів словник", - не наріжний камінь Інтернету. Більше того, на мою думку, сайт той сповнений сумнівними замітками, а коментарі до тамошніх статей, до речі, - цензурований простір. Дістав колись бан там саме за критику, а не за образливу поведінку.
Щодо карликів "контраргументи" взагалі смішні, адже достатньо відкрити Кембриджський словник, щоб побачити, що сенс казкового гнома й людини чітко розмежовують, а на адресу людини таке іменування нині навіть образливе.
Щодо тифлінгів - лукавство й непослідовність: у перекладі з англійської ШБТ береться тлумачити німецький корінь, але ігнорує подібну наявність етимології для дроу. Непослідовність - не "не проблема", а ознака відсутності системного підходу, а значить і халтури.
Не треба закликати "не збіднювати мову" - слід спершу зробити локалізацією цією мовою, звичайною українською. Збагачення мови подібне до біологічної мутації: корисна новація приживається, однак коли змін забагато - мутант гине.