Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор DarkMax2
 - августа 5, 2017, 11:57
Технічно то плеоназм.
Автор Pawlo
 - августа 5, 2017, 10:27
Цитата: DarkMax2 от января  4, 2012, 08:27
ще бісить нецільове використання, адже це використання не за призначенням!

А мене ще бісить "грошові кошти", хоча треба "грошові засоби". Вираз "грошові кошти" - це безграмотний переклад російського "денежные средства", який колись зробили, мабуть ще в 90ті,і  з тих пір він міцно прописався в підручниках і популярних виданнях з економіки
Автор DarkMax2
 - сентября 13, 2016, 10:43
До речі, у поляків tarcza - торч (ж.р.). Це був би кращий пуризм.
Автор DarkMax2
 - сентября 13, 2016, 10:28
Нагадаю, що слово мішень є русизмом з турецьким коренем.
Аналога українська мова до набуття офіційного статусу не мала. Була тільки ціль (Із лука мітко в ціль стріляла. Котл. Ен.). Тому в першій половині 20 ст., ймовірно, хтось зробив спробу запровадити пуристичний неологізм.
Автор DarkMax2
 - сентября 13, 2016, 10:21
http://www.eudusa.org/NTShOnline/Book2.pdf
Німецько-український військовий словник, виданий в Берліні.
Цікаво, що в передмові автор критикує східняцький аналог як "надто інтернаціональний".
Тобто тут далі буде відверто ангажований результат термінологічної творчості з метою "українізації" всього й вся.
Тут є та "мета у зріст". Себто це слово мішень було "українізоване" до "мета", а не мета має значення "мішень".
Автор DarkMax2
 - сентября 13, 2016, 10:16
Цитата: rei от сентября 13, 2016, 08:26
До речі, "мета" - це, зокрема, й російська "мишень". Мабуть, у жодному словнику до 1933 року не перекладено рос. "мишень" як "мішень" - http://r2u.org.ua/s?w=мишень&scope=all&dicts=all&highlight=on

На жаль, СУМ саме "мішень" і дає. Переважно це слово вживали радянські українські класики. Розумію, чому так було...

Отже, мети можна не просто досягти - у мету можна влучити, стріляти. Приклади з Російсько-українського словника військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські):

*Мишень — мета́, -ти́; М. в росте — мета́ у зріст; М. головная — головна́ мета́; М. грудная — трудна́ мета́; М. международная — міжнаро́дня мета́; М. падающая — мета́, що па́дає; М. появляющаяся — мета́, що з'явля́ється; М. поясная — поясна́ мета́; М. скрывающаяся — мета́, що хова́ється.
Можливо, хибний результат українізації згори. Калькування з гіперкорекцією.
Автор DarkMax2
 - сентября 13, 2016, 10:14
Та і у Грінченка серед прикладів немає мішеней.
Автор DarkMax2
 - сентября 13, 2016, 10:10
Цитата: rei от сентября 13, 2016, 08:26
На жаль, СУМ саме "мішень" і дає.
СУМ-11 ні.

МЕТА́, и, жін. Те, до чого хтось прагне, чого хоче досягти; ціль. Щиро бажаю Вам поправити на чужині своє здоров'я, потрібне не тільки Вам, але й нам усім та спільній нам усім меті (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 257); Найвища мета партії — побудувати комуністичне суспільство (Програма КПРС, 1961, 5);
//  Заздалегідь намічене завдання; замисел. — Мета зборів — обрати правління, голову колгоспу і обговорити завдання, які стоять перед об'єднаним колгоспом (Остап Вишня, I, 1956, 442).
♦ З метою: а) (чого) для чого-небудь. Вночі по тихій вулиці ходили патрулі, інколи навідувалися і до Барвистих з метою перевірки мандатів (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 224); б) (з інфін.) для того, щоб... Віталик іде на радіовузол не з метою тепліше влаштуватися, а тому, що там треба заміни, бо найближчий його друг Сашко Литвиненко з осені переходить до інституту на стаціонар (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 163); Мати на меті (метою); Ставити (поставити) собі метою (за мету) що — прагнути здійснити що-небудь. Ви прекрасно знаєте, товариші, що з початку Жовтневої революції ми ставили собі головною метою припинення імперіалістської війни.. (Ленін, 28, 1951, 7); Я поставив собі за мету показати класову боротьбу на Україні в період громадянської війни (Олександр Довженко, I, 1958, 22).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 683.

Автор Python
 - сентября 13, 2016, 09:32
Чи були приклади використання слова «мета» в значенні «мішень» ближче до нашого часу — хоча б з 50-х? В наш час між «метою» й «мішенню» вже закріпилось чітке розмежування значень, і «стрілець влучив у мету» сприйматиметься як хибний переклад з російської.
Автор rei
 - сентября 13, 2016, 08:26
До речі, "мета" - це, зокрема, й російська "мишень". Мабуть, у жодному словнику до 1933 року не перекладено рос. "мишень" як "мішень" - http://r2u.org.ua/s?w=мишень&scope=all&dicts=all&highlight=on

На жаль, СУМ саме "мішень" і дає. Переважно це слово вживали радянські українські класики. Розумію, чому так було...

Отже, мети можна не просто досягти - у мету можна влучити, стріляти. Приклади з Російсько-українського словника військової термінології 1928р. (С. та О. Якубські):

*Мишень — мета́, -ти́; М. в росте — мета́ у зріст; М. головная — головна́ мета́; М. грудная — трудна́ мета́; М. международная — міжнаро́дня мета́; М. падающая — мета́, що па́дає; М. появляющаяся — мета́, що з'явля́ється; М. поясная — поясна́ мета́; М. скрывающаяся — мета́, що хова́ється.