Post reply

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.

Name:
Email:
Subject:
Message icon:

Verification:
Type the letters shown in the picture
Listen to the letters / Request another image

Type the letters shown in the picture:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

shortcuts: hit alt+s to submit/post or alt+p to preview


Topic Summary

Posted by: DarkMax2
« on: May 11, 2018, 13:09 »

В украинском "О" вообще отсутствует,
Присутствует в ряде выражений, связанных с временем.
О котрій годині? О пів на восьму. О цій порі.
На самом деле можно окать, как в русском. Только это архаика. Даже К есть.
Quote
О 2, прийм., із знах. і місц. в. Сполучення з прийм. о виражають:

Часові відношення

1. з місц. в. Уживається при точному або приблизному означенні години, коли відбувається дія. О першій обід, який з розмовами і з читанням газет тягнеться до 3 год. (Михайло Коцюбинський, III, 1956, 410); У неділю, годині о дев'ятій, коли сонце почало вже підійматися над кронами дерев, Варя вийшла в садок (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 149).
 О пів на — уживається на означення половини години, якої не вистачає до повної години. Одержавши плату, Ніна о пів на шосту залишила бібліотеку (Спиридон Добровольський, Тече річка.., 1961, 74); О пів на восьму хлопці спустилися сходами на другий поверх (Андрій Головко, I, 1957, 165).

2. із знах. і місц. в., рідко. Уживається при означенні приблизних часових меж певної дії; у. Бачу я себе о тій порі, коли ходив із старою та завоженою граматикою в руках і з радісними, золотими надіями в грудях (Степан Васильченко, Вибр., 1954, 26); Всі навколишні гірські села.. вже добре знали годину повірки.. О цій порі місцеві жителі.. виходили на свої веранди (Олесь Гончар, I, 1954, 449); О цю пору.

3. з місц. в., заст. Уживається при означенні відрізка часу, пори року, коли відбувається дія (перев. із назвами релігійних свят, пір року). Ой сподівайся мене тоді в гості, як будуть о Нетрі бистрії ріки-озера замерзати (Словник Грінченка); Того ж року, вступаючи в осінь, о святому Сімеоні, одтято голову й Сомкові з Васютою у городі Борзні, на Гончарівці (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 193).

Об'єктні відношення

4. з місц. в., заст. Уживається при означенні: а) предмета, на який спрямована думка, який є об'єктом чиїх-небудь почуттів, розмов і т. ін.; про. Еней по щастю без поміхи Вдавався в жарти, ігри, сміхи, А о Юноні і забув (Іван Котляревський, I, 1952, 175); — О Довбушу він ніколи не споминав, о грошех [грошах] і скарбах тож само ні (Іван Франко, VIII, 1952, 130); — То така людина, що не думає о собі (Гнат Хоткевич, Довбуш, 1965, 159); б) змісту, напрямку чиїх-небудь думок, розмов і т. ін.; про. А тут бур'ян, піски, тали... І хоч би на сміх де могила О давнім давні говорила (Тарас Шевченко, II, 1963, 65); Ще довго стояла громада нерухомо..» Нарешті розійшлась: кожний мав о чім думати після слів Соловейка (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 452); Він, Нерчин, розписався о тім власноручно на обсмаленій колоні рейхстагу (Натан Рибак, Час, 1960, 14).

5. із знах. і місц. в., заст. Уживається при означенні: а) предмета чиїх-небудь турбот, прохань, переживань і т. ін.; про. Довгенько по морю щось шлялись І сами о світі не знались (Іван Котляревський, I, 1952, 113); Крики, стогін, прокльони, благання о поміч.., — усе те зіллялося в один несказанний галас (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 185); Коли мене важка прийме могила, І ти отак підеш на роздоріжжє [роздоріжжя] О хліб просить..! (Іван Франко, X, 1954, 77); [Конрад:] А вас таки дуже непокоїть наша місія? [Рішар:] Гадаю, що і вас не менш, бо ходить о долю такого горожанина, як будівничий Альберт! (Яків Мамонтов, Тв., 1962, 76); б) явища, події і т. ін., що є причиною якоїсь дії. О смерті князя всі ридали, Харциза Тур на проклинали (Іван Котляревський, I, 1952, 259); Радію цілою душею о загальне зорганізування усіх співацьких товариств (Колесса, Музикознавчі праці, 1970, 544).

6. із знах. в., заст. Уживається при означенні предмета: а) з яким хто-, що-небудь стикається, зближується і т. ін. під час руху; об. Миска розбилася о камінь на дрібні черепочки (Іван Франко, II, 1950, 22); [Жірондист:] І досі тямлю, як тоді боявся, щоб шнур тремтячий о вікно не стукав і не дзвенів по гратах (Леся Українка, II, 1951, 180); б) який є опорою для кого-, чого-небудь. Сухими голими руками.. сперлася [Катерина] о коліно — і вже не думала (Гнат Хоткевич, II, 1966, 253); Юрко Мазур чекав, зіпершись о гармату на возі (Іван Ле, Україна, 1940, 23); в) за допомогою якого виконується дія. Вавілон я Дщере окаянна!.. Тебе, злая, В радості застане [господь] І розіб'є дітей твоїх О холодний камінь! (Тарас Шевченко, I, 1963, 346); Хай о скелю розіб'ють нас хвилі, Хай закрутять лихі течії, Сміло сядьмо в човни швидкокрилі (Павло Грабовський, I, 1959, 498).

Кількісні відношення

7. із знах. в., діал. Уживається при вказуванні на часову або вікову різницю між ким-, чим-небудь; на. О два тижні йде [календар] запізно (Іван Франко, X, 1954, 108); О два роки молодший (Словник Грінченка).

8. із знах. в., діал. Уживається при вказуванні на кількість або міру чого-небудь; на. Подали вкінці вечерю, і гумор молодих людей зараз піднявся о цілу октаву (Іван Франко, VII, 1951, 135); Сім раз його чарувала, о осьмий не буду, млою розійдусь по полю... Світ не перебуду... (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 117); Трутила [Анна] її.. в груди і так несподівано, що дівчина подалася о кілька кроків назад (Ольга Кобилянська, II, 1956, 160); Цей танець ішов об заклад, чи Кранцьовський п'яний, чи ні.. Заложилися о п'ять пляшок пива й півкварти горілки (Лесь Мартович, Тв., 1954, 260).

Означальні та кількісно-означальні відношення

9. з місц. в., заст. Уживається при вказуванні на постійну ознаку предмета, особи за їх кількісним або якісним виявом; з. Ой дівчат нас. з білим личком о віях шовкових більше в світі, чим у лузі ягід калинових (Уляна Кравченко, Вибр., 1958, 114); Край плантації.. тулиться хата, вірніше не хата, а курінь о чотирьох стінах (Григір Тютюнник, Деревій, 1969, 109).

Просторові відношення

10. із злах, в., заст. Уживається при означенні межі двох предметів. За хатою мізерний садок, що опирається о толоку вже чужого села (Ольга Кобилянська, II, 1956, 554).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 460.
Posted by: Upliner
« on: May 11, 2018, 12:52 »

В сербском предлога «про» вообще не припомню. «О» есть.
А в чешском "про" значит "для".
Posted by: Poirot
« on: May 11, 2018, 12:46 »

В сербском предлога «про» вообще не припомню. «О» есть.
Posted by: SIVERION
« on: May 11, 2018, 12:26 »

Да О и Об связаные со временем употребляются, просто забыл, а вот об чiм об кiм явно уже архаичны, бо ни разу не слыхал.
Posted by: Python
« on: May 11, 2018, 12:21 »

В украинском "О" вообще отсутствует,
Присутствует в ряде выражений, связанных с временем.
О котрій годині? О пів на восьму. О цій порі.
Posted by: Zavada
« on: May 11, 2018, 12:15 »

В украинском "О" вообще отсутствует, а "Об" имеет только значение об что-то, об дерево, об стiну и т. д.

Не только.

http://sum.in.ua/s/ob
Posted by: SIVERION
« on: May 11, 2018, 12:04 »

В украинском "О" вообще отсутствует, а "Об" имеет только значение об что-то, об дерево, об стiну и тд.
Posted by: From_Odessa
« on: April 9, 2011, 11:38 »

Уфффф. Читните книжцов. *bv > в. *bR > бR. Для прочих *bC > C.
Понял, надо заняться изучением :)

нет, она не регулярна. но слышу часто, сам тоже выдаю. но к примеру спросить "за что ты сказал?" язык у меня не повернется. а вот "за что беседуем, товарищи?" уже вполне допустимо в моем лексиконе.
Угу. Тогда можно сказать, что она все же действительно в стороне от "про/о", потому что ее использование ограничено в плане соединения не со всеми словами + видимо, она все же несет в себе определенный дополнительный оттенок (да?).
Posted by: Alone Coder
« on: April 9, 2011, 11:22 »

Цитата: Alone Coder от Сегодня в 11:07
Quote
По церковнославянским правилам было бы: об реде, об атрушке, об ертикали
Выпадает согласная, с которой начинается корень? Или что-то иное?
Уфффф. Читните книжцов. *bv > б. *bR > бR. Для прочих *bC > C.
Posted by: smith371
« on: April 9, 2011, 11:18 »

некоторые мои знакомые - нет. встречается к югу от Москвы довольно-таки регулярно.
Она примерно с такой же частотностью, что и "про/о" употребляется или нет? Она так же само универсальна?

нет, она не регулярна. но слышу часто, сам тоже выдаю. но к примеру спросить "за что ты сказал?" язык у меня не повернется. а вот "за что беседуем, товарищи?" уже вполне допустимо в моем лексиконе.