Post reply

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.

Name:
Email:
Subject:
Message icon:

Verification:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

shortcuts: hit alt+s to submit/post or alt+p to preview


Topic Summary

Posted by: Zavada
« on: July 18, 2014, 14:36 »

мені навпаки невиживання кличного відмінку ріже вуха.
Цікава описка.
Posted by: oveka
« on: July 17, 2014, 19:43 »

Кличний відмінок старші використовували часто-густо (села Донбасу). У мене і думки не виникало, що клична форма може звучати дико. Інно, сонце, ясочко ... М-да ...
Марійко, Іринко, Нюро, Василю, Петре. А коли до поваги не дотягує своєю поведінкою, тоді - Ірка, Вєрка, Нюрка, Василь, Петро!
Завжди тільки „Куме, йдіть-но сюди!
Форма „Кум, а йди-но сюди! ...” тільки тоді, коли той кум нашкодив. Але таке буває геть не часто.
Отака ось ієрархія.
Щирий Українець” чую тільки в негативному, або агресивному забарвленні від доброзичливців. А коли на тобі ще й виши́ванка!
Щирий – в русском может соответствовать беспритворный,  гостеприимный, сердечный, искренний (поклонник), закадычный (друг), истинный (украинец), истый, неподдельный, ненаигранный, подлинный (патриот), душевный, преданный (друг), откровенный, без приправы (щире м'ясо), любитель - щирий до …, рьяный - щирий до роботи, о драгоц. металлах – щирий,
безпримесный - щирий пісок.
И т.д.
Posted by: DarkMax2
« on: July 17, 2014, 16:21 »

Браття ще.
Posted by: Python
« on: July 17, 2014, 16:20 »

Є таке цікаве явище як кличний відмінок множини :)
Літературне "панове", Шевченкове "люде". А ще є приклади?
Брато́ве.
Подібні форми обмежуються кількома винятками — здебільшого ж кличний відмінок множини ідентичний називному. Навіть «брато́ве» є стилістично маркованим, тому при звертанні частіше можна почути «брати́».
Posted by: engelseziekte
« on: July 17, 2014, 16:10 »

Це просто множина. Треба навести приклад з контрастом, а тут нема контрасту.
Posted by: DarkMax2
« on: July 17, 2014, 15:15 »

Хоча не у Шевченка люде таки кличний відмінок, а не просто множина:
Quote from: Коломийки. Том 2 / Упорядник Володимир Гнатюк. – Львів: Наукове Товариство імені Шевченка, 1906. – 317 с.
Ци чули ви, люде добрі, таку новиночку,
Що тікала бульбаночка на Буковиночку?
Як тікала, як тікала, а ввєла тікати,
А маленька дітиночка, а взєла плакати.
Ходім, люде, до церковці, просім Бога ревне,
Чей сі Панбіг ізмилує та нам бульбу верне.
Чей сі вродит бульбаночка хоть на сінокоси!
Бо єсмо сі здогадали, як бувало доси.
Що згибала бульбаночка, ой біла як клубки:
А вже тото, люде добрі, за наші проступки!
А що ж я вам, люде добрі, таке догурила?
Що варена та й печена по тижневи гнила.
Posted by: DarkMax2
« on: July 17, 2014, 15:13 »

Хоча, ні, у Шевченка то просто "люди".
Posted by: DarkMax2
« on: July 17, 2014, 15:10 »

Є таке цікаве явище як кличний відмінок множини :)
Літературне "панове", Шевченкове "люде". А ще є приклади?
Posted by: Pawlo
« on: May 2, 2014, 03:37 »

Скажіть будь ласка, хіба Інна у кличному відмінку найсправді буде відмінюватись як "Інно", а Іра як "Іро"? Як на мене, то це звучить досить дико, але я не фахівець...
Питання звички. Я зі своїм сиьно суржикуватим ідіолектом теж спочатку ще в школі здивувався а тепер мені навпаки невиживання кличного відмінку ріже вуха
Posted by: DarkMax2
« on: May 18, 2013, 23:51 »

Що са́ме «Хехех»?

Да так.
Ви про Чинного?