Лингвофорум

Спорідненим з «луною» є дієслово «лунати». Якщо «руна» — те ж саме, що «луна», то може існувати й споріднене з ним «рунати». Подивився в Грінченка — справді, є «рунати» з тим же значенням.

Цитата: Den34 от мая  1, 2024, 11:531. **Луна**:
  - Це слово має латинське походження і означає "місяць".

Це слово має загальне індоєвропейське походження, "Луна" у слов'янських мовах і "Luna" в латині є когнатами, а не запозиченням, так само як і слов'янський "луч", германський light/licht/... і латинська lux сходять до спільного ПІЄ кореня.

Цитата: Den34 от мая  1, 2024, 11:53**Луна**:
   - Це слово має латинське походження і означає "місяць". У багатьох мовах слово "луна" використовується для позначення нічного небесного світила.

Але не в українській.

Слова "луна" та "руна" мають різні етимології і значення, але іноді можуть спричиняти плутанину через схожість звучання. Ось короткий огляд їхнього походження та значень:

1. **Луна**:
   - Це слово має латинське походження і означає "місяць". У багатьох мовах слово "луна" використовується для позначення нічного небесного світила.
   - В етимологічному відношенні "луна" не має спільного кореня з "руною".

2. **Руна**:
   - Це слово має давньогерманське походження і вживалося для позначення символів або літер давньої скандинавської писемності, які також використовувалися для передачі значимих повідомлень або магічних формул.
   - "Руна" і "луна" не мають спільного кореня і етимологічно не пов'язані.

Хоча обидва слова можуть здаватися схожими через своє звучання, вони представляють різні концепції та мають різне походження. Це приклад того, як слова з різних мов можуть мати схожу форму, але відрізнятися за значенням та етимологією.

У германців існувало схоже дієслово, від нього походить термін «руни». Це дієслово можна перекласти як «шепотіти».

На "Горосі":

РУНА́ «луна»
результат видозміни звукової форми луна́ (заміна плавних л › p);

ЛУНА́ «відгомін, відголосок»
можливо, пов'язане з псл. luna «місяць; світло; відблиск»;
значення «відгомін» могло виникнути внаслідок давнього перенесення значення із зорової сфери на слухову («світло; відображення світла» › «відображення звуку, відгомін»);

Так це дивлячись, від якої саме луни - від тієї, що праслов'янсько-праіндоєвропейска і блищить на нічному небі, чи від тієї, що заграва, чи від тієї, що повторює звуки.

Я гіпотетизував такий семантичний розвиток: 1) луна - світило або заграва > 2) відлуння - відбиття світла > 3) відлуння - генералізація значення "відбиття" і на звуки -> 4) луна - відбиття звука.

Хіба відлуння не є навпаки похідним від луни?

Цитата: Волод от мая 22, 2023, 10:41«луна» щодо звука має темне походження

А мені завжди здавалось, що "луна" для звуку виникла через "відлуння" за аналогією: як світло відбивається, наприклад, на воді, так і звук (чому, до речі, не *дзвук?) відбивається, наприклад, від стін.

«луна» щодо звука має темне походження, тому все може бути.