Лингвофорум

Цитата: Python от июля  6, 2023, 04:51Публічна україномовність серед київських «бандерівців» була тоді явищем рідкісним. Ховати свою українську суть десь глибоко в серці і косити під споконвіку російськомовного, а тоді повернутись у рідні краї й розповідати, яка тут страшна русифікація (до якої вони й самі вносили свою лепту, але це не рахується ж) — десь так ця «політична культура» тоді працювала.

Про русифікацію мало хто розказував.
Казали що там жиют маскалі (з чітким а).

Цитата: Туран от июля  4, 2023, 15:10До речі, не кожного хто розмовляв українською ватники ідентифікували як "бандерівця зі Львову".
Носії книжницької радянської української -- це безпечні для вати лінгвофріки.
"Колгоспником" назвуть якогось малосовка безпечного зновужтаки для ватників.
Щоби бути львівським бандерівцем треба бути носієм не тільки мови але й української політичної культури.
Причому необов'язково навіть українською розмовляти, щоби бути львівським бандерівцем)

О, так. Необов'язково навіть розмовляти — це вони залюбки. Публічна україномовність серед київських «бандерівців» була тоді явищем рідкісним. Ховати свою українську суть десь глибоко в серці і косити під споконвіку російськомовного, а тоді повернутись у рідні краї й розповідати, яка тут страшна русифікація (до якої вони й самі вносили свою лепту, але це не рахується ж) — десь так ця «політична культура» тоді працювала. Українськість Києва трималась більше на простих хлопцях із села, що розмовляли як звикли, та на інтелігентних диваках, що розмовляли українською з принципу — «колгоспниках» та «лінгвофріках» у цій термінології. Але ця українськість в принципі тут була, трималась як частина київської суспільної норми, формувала середовище, сприйнятливе до національної ідеї. Без цього Майдан у Києві більше скидався б на Майдан у Донецьку (купка активістів щось кричить до натовпу, якому це глибоко нецікаво...).

Цитата: Python от июля  6, 2023, 00:58Ну, от. В розмовній мові мого дитинства було тільки «тоже», хоча в книжках — тільки «теж».

Тут є якась причина, бо там де я живу, з російської нічого не запозичується.
Хіба коли альтернативи нема або вона невідома.

Цитата: R от июля  6, 2023, 00:34

Цитата: Python от июля  5, 2023, 23:49В нас  розмовне «тоже» теж вживається, і теж  сприймається як русизм.

Тоже реально вживається і не має ніякої альтернативи.
Хоча, десь я чув тиж, через и. Не можу пригадати де і від кого.
Теж реально не вживається, зовсім.
Не знаю чому так.

Ну, от. В розмовній мові мого дитинства було тільки «тоже», хоча в книжках — тільки «теж».

Цитата: Туран от июля  6, 2023, 00:07Лексика, яка за часів совка вважалася суто західною, тепер є частиною літературної мови.
Деякі слова на кшталт "кобіта" зберігають маркер західності.
Інші на кшталт горнятка чи філіжанки файної кави стали загальновживаними, себто втратили суто західний колорит.

Я б сказав, одне не виключає іншого — нормативними можуть бути обидва варіанти, зберігаючи при цьому регіональну маркованість — і так правильно, і так, але так у нас говорять, а так звучить, наче ви з іншого кінця країни. Те, що нові носії української мови цієї маркованості можуть не вловлювати — питання мовного досвіду і зануреності в місцеве україномовне середовище.

Цитата: Python от июля  5, 2023, 23:49В нас  розмовне «тоже» теж вживається, і теж  сприймається як русизм.

Тоже реально вживається і не має ніякої альтернативи.
Хоча, десь я чув тиж, через и. Не можу пригадати де і від кого.
Теж реально не вживається, зовсім.
Не знаю чому так.

Цитата: Python от июля  4, 2023, 03:27не було б і такої реакції на «горнятко». Дискусія триває вже не перший рік, і розпочали її зовсім не борці з львівською екзотикою.

Я б сказав, що лемківська говірка -- то є дійсно "екзотика".
Лексика, яка за часів совка вважалася суто західною, тепер є частиною літературної мови.
Деякі слова на кшталт "кобіта" зберігають маркер західності.
Інші на кшталт горнятка чи філіжанки файної кави стали загальновживаними, себто втратили суто західний колорит.

Але взагалі я хотів сказати про те що алергічна реакція на діалектизми чи зміни в мові -- це є ознака володіння мовою як іноземною: тоді крок ліворуч, крок праворуч від підручника викликає істерику: це мовляв НЕПРАВИЛЬНО       

Така людина насправді не розуміє і не відчуває мову. А совковою практикою було саме перетворити живу мову на штучну з підручників шляхом нав'язування штучних "норм"!

Це ж «всьо» (чи навіть «усьо») можна почути і на Черкащині, але там це розглядають як русизм. Хоча це може бути і русизм, і полонізм, і білорусизм, і просто діалектний варіант, що не ввійшов до літстандарту.

Або ще в Скрябіна:

ЦитироватьТвій тато заплакав, і я
Тоже плакати хочу,
А ти сльози забрав і свої, і мої...

В нас  розмовне «тоже» теж вживається, і теж  сприймається як русизм.

Цитата: Python от июля  5, 2023, 18:09русизми подекуди проскакують, хоча полонізмів, мабуть, більше, інколи складно визначити, русизм чи полонізм.

То мабуть лемківська говірка, як от у піснях "Пливе кача" та "Кедь ми прийшла карта".
До речі, це є діалект української чи окрема мова?

Цитата: Python от июля  5, 2023, 18:09Ранній Скрябін — русизми подекуди проскакують, хоча полонізмів, мабуть, більше, інколи складно визначити, русизм чи полонізм. Ван Гог — у деяких піснях цілі серії неадаптованих русизмів, хоча найвідоміші пісні — літературною мовою.

Не завжди те що подібне на русизм є русизмом.
Наприклад: Я йшов і видів то всьо. Ні слово видів не русизм ні слово всьо.
Слово все вживається у якості прислівника завжди.
А всьо то займенник середнього роду все.
Можливе таке речення: ти все всьо знаєш.
Якщо будуть приклади, можу розібрати ще.