Лингвофорум

Цитата: DarkMax2 от апреля  5, 2021, 17:48
В укр. дружко і дружка відповідно.

Дружка не відповідно "дружко". Вона неодружена, молода і зелена.

Цитата: злой от апреля  5, 2021, 17:07
Одним словом, и так, и так канонично.

Если со стороны жениха - дружка, то кто дивчина со стороны невесты?

В укр. дружко і дружка відповідно.

ЦитироватьДРУ́ЖКА, и, жін.

1. Дівчина, яка на запрошення молодої бере участь у весільному обряді. Лукина з дружками пішла по селі просить на весілля (Нечуй-Левицький, III, 1956, 348); Тим часом дівчата, які були вже признані дружками, затягли «Ой у полі та овес рясний..» (Юрій Смолич, Мир.., 1958, 26).

2. діал. Те саме, що дружба 2. Обіч наречених ішли дружки: біля Дениса — Андрій Семенець і Борис Ганущак, біля Ліди — Вірця Неїжко та Галина Краснощок, а за ними родичі та запізнілі гості (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 200).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 424.

ЦитироватьДру́жка, -ки, ж. 1) Молодая дѣвушка изъ приглашенныхъ невѣстой быть на свадьбѣ; одна изъ дружок носить названіе ста́ршої. Завтра заплети кісоньку в дрібушки, та вже ж тобі не ходити в дружки! Мет. 206. Ой брязнули на дворі цимбали, озвалися у сінях бояри, заспівали дружки у світлиці, забилося серце у вдовиці. К. Досв. 120. 2) Подруга. Ой хвалилася гречная панна своїми косами перед дружками. Чуб. ІІІ. 299. Ум. дру́женька, дру́жечка. Грин. ІІІ. 496, 433, 476. Сідайте сюди, дівчата.... от же вам і ложечки, брусуйте, друженьки, брусуйте. Кв. Есть у мене служечка, старшая дружечка. Мет. 193. Усі дружечки по лавах сіли, а Ганнуся на посаді. Н. п.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.

Цитата: DarkMax2 от апреля  5, 2021, 16:11
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. МУЕ. ІІІ. 93. Сим. 11. КС. 1883. II. 380. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Мет. 190. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв. І. 14. Ум. дру́женько, дружонько. Грин. ІІІ. 436. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю. Н. п.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.

---

ДРУЖКО, а, чол. Одружений чоловік, який на запрошення родичів жениха є головним розпорядником весільного обряду. Наум, бачивши, що вже усе готово, став одбирати людей: кого дружком,.. кого у старости, жінок у свашки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 93); — Дай проїхати он до тієї хати! — кричав дружко (Олександр Довженко, I, 1958, 154);  * У порівняннях. Після вчорашньої пороші кожне дерево, як весільний дружко, було пов'язане таким тонким рушником, що крізь нього відчувалися узори і напіврозкриті вічка потрісканої кори (Михайло Стельмах, I, 1962, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 424.

Зараз так не називають.

Одним словом, и так, и так канонично.

Если со стороны жениха - дружка, то кто дивчина со стороны невесты?

"Диал." с дальнейшим перечислением едва ли не всех русских говоров выглядит феерично.

Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. МУЕ. ІІІ. 93. Сим. 11. КС. 1883. II. 380. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Мет. 190. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв. І. 14. Ум. дру́женько, дружонько. Грин. ІІІ. 436. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю. Н. п.

Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 448.

---

ДРУЖКО, а, чол. Одружений чоловік, який на запрошення родичів жениха є головним розпорядником весільного обряду. Наум, бачивши, що вже усе готово, став одбирати людей: кого дружком,.. кого у старости, жінок у свашки (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 93); — Дай проїхати он до тієї хати! — кричав дружко (Олександр Довженко, I, 1958, 154);  * У порівняннях. Після вчорашньої пороші кожне дерево, як весільний дружко, було пов'язане таким тонким рушником, що крізь нього відчувалися узори і напіврозкриті вічка потрісканої кори (Михайло Стельмах, I, 1962, 34).

Словник української мови: в 11 томах. — Том 2, 1971. — Стор. 424.

Цитата: Awwal12 от апреля  5, 2021, 10:46

Цитата: злой от апреля  5, 2021, 10:44
Дружка - это со стороны невесты, по крайней мере так было на тех свадьбах, где мне приходилось бывать. У жениха - дружок.

Как-то на ваших свадьбах всё не по-русски.

По-постсоветски.

Цитата: злой от апреля  5, 2021, 10:44
Дружка - это со стороны невесты, по крайней мере так было на тех свадьбах, где мне приходилось бывать. У жениха - дружок.

Как-то на ваших свадьбах всё не по-русски.

Цитата: Awwal12 от апреля  5, 2021, 10:01

Цитата: From_Odessa от апреля  5, 2021, 10:00

Цитата: злой от апреля  5, 2021, 10:00
Я подумал, что это полный аналог "дружка жениха".

А кто такой "дружок жениха"?

Не дружок, а дружка.

Дружка - это со стороны невесты, по крайней мере так было на тех свадьбах, где мне приходилось бывать. У жениха - дружок. Может это и не канонично, но так было на нескольких свадьбах. Дружком мне и самому приходилось бывать.