Post reply

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.

Name:
Email:
Subject:
Message icon:

Verification:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

shortcuts: hit alt+s to submit/post or alt+p to preview


Topic Summary

Posted by: Artiemij
« on: November 3, 2014, 16:36 »

А чёму лише для россійс̑кої та українс̑кої мол̾в? А про бѣлорусѡв забѵли?
Если ѐта письменность подойдёть̇ русь̇скому и украинь̇скому, значить̇, и для белорусь̇ского сойдёть̇.
Posted by: DarkMax2
« on: November 3, 2014, 11:39 »

А чёму лише для россійс̑кої та українс̑кої мол̾в? А про бѣлорусѡв забѵли?
Posted by: Python
« on: November 3, 2014, 11:15 »

У правописі «Русалки Днѣстровои» ê та ѣ не розрізнялись — в обох випадках писався ѣ. Однак, цей правопис уже розглядається як фонетичний.

Для максимовичівки ж принциповим моментом є позначення етимологічних варіантів фонем, щоб зберегти максимальну сумісність з традиційними кириличними орфографіями.

Щодо випадаючих о, е на місці історичних ъ, ь. В принципі, їх чергування з нулем звуку також регулюється закритістю складу: день — дня, сон — сны. Таким чином, для кожної літери закритого складу можна підібрати свій відповідник у відкритому:
ô — о
ê — е/ё
ѣ — ѣ
о — -
е — -/ь
Цю систему, однак, ламають слова, де о, е зберігаються в обох позиціях незмінними — результат появи їх у мові після того, як відбулась диференціація ô, ê. Найчастіше це пізні запозичення, а також слова з групами -ере-, -еле-, -оро-, -оло-, плюс ряд інших винятків. По-хорошому, фіксовані о, е теж було б варто якось позначити, але Максимович цього не робив, бо в інших кириличних орфографіях вони ніяк окремо не позначались.
Posted by: Artiemij
« on: November 3, 2014, 02:20 »

Для української мови розрізнення ѣ та ê зводиться до того, що ѣ перейшов у і/ї в усіх позиціях, тоді як ікавізоване ê в закритому складі чергується з неікавізованим е у відкритому. Приклади: вѣк, вѣки, але сêм, семи.
Я в курсе. Не вижу смысла их различать — только лишние трудности создаём.
Posted by: Python
« on: November 3, 2014, 01:23 »

Для української мови розрізнення ѣ та ê зводиться до того, що ѣ перейшов у і/ї в усіх позиціях, тоді як ікавізоване ê в закритому складі чергується з неікавізованим е у відкритому. Приклади: вѣк, вѣки, але сêм, семи.
Posted by: Artiemij
« on: November 2, 2014, 18:03 »

слід ввести літеру ять
Краще як ô та ê — для сумісності з максимовичівкою.
Ять в системе, подобной максимовичевке, не нужен, имхо. Чем пара е/ѣ принципиально лучше пар е/ь и о/ъ? Логичней было бы либо последовательно отображать на письме все три древние фонемы (конь, сън, осень, дьнь, бѣс), либо не морочить себе голову и всегда писать вместо них «о» и «е» с диакритикой (кôнь, сон, осêнь, день, бêс).
Posted by: Python
« on: August 23, 2012, 21:36 »

Ви праві але  дивує  що  за  ненаписання ятя там  де він було етимологічно руки не били. Це то нав’язати і перевірити було не важко.
Можливо, тому що написання ѣ за етимологічним принципом тягло б за собою й етимологічне написання інших літер (зокрема, ы/и; подвійна функція останньої, в свою чергу, була б приводом для вирізнення інших етимологічних варіантів і) — ять тут нічим не особливий, та й не такий вже й рідкісний, щоб його використання обмежувалось парою винятків. І якщо знайти цензора, який би знав усну українську й міг прочитати її в російській транслітерації, було нескладно, то знайти цензора, який при цьому ще й розумів би етимологічну структуру й міг би виловити відповідні помилки, ніде цьому спеціально не навчаючись, було вже важче. Зрештою, й для письменників, які так само ніде не вчились писати українською, етимологічні системи були заскладними.
Posted by: Pawlo
« on: August 22, 2012, 05:35 »

В теорії, звичайно, російський уряд міг би поставити за еталон якийсь із етимологічних правописів (наприклад, максимовичівку, де візуальна схожість із російською орфографією була максимальна, хоча й використовувались додаткові діакритики), але ж вибачте, щоб таким письмом писати, треба його вчити — в умовах відсутності української шкільної освіти, це було просто нереально.
Ви праві але  дивує  що  за  ненаписання ятя там  де він було етимологічно руки не били. Це то нав’язати і перевірити було не важко.
Posted by: Elischua
« on: August 22, 2012, 04:49 »

але ж вибачте, щоб таким письмом писати, треба його вчити — в умовах відсутності української шкільної освіти, це було просто нереально.

згадалося. на 2-му курсі з одної дисципліни конспект вів максимовичівкою :) ой, важко було писати)))) на половині зошита кинув і перейшов на рідний харківський правопис із епізодичними переходами на латинку :)

для максимовичівки не просто вчити його треба, там иноді треба зупинятися й думати над літерою.

Ѡтъпала бь потереба гадати надъ правою буквою, коли вычи правi вымовi. :)
Posted by: Conservator
« on: August 21, 2012, 21:53 »

але ж вибачте, щоб таким письмом писати, треба його вчити — в умовах відсутності української шкільної освіти, це було просто нереально.

згадалося. на 2-му курсі з одної дисципліни конспект вів максимовичівкою :) ой, важко було писати)))) на половині зошита кинув і перейшов на рідний харківський правопис із епізодичними переходами на латинку :)

для максимовичівки не просто вчити його треба, там иноді треба зупинятися й думати над літерою.