Ответ

Добро пожаловать на Лингвофорум.
Войти
Регистрация

апреля 20, 2024, 00:19

Главное меню

Начало

Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Лингвофорум
► Local boards - Разделы на разных языках
► Український форум
► Лексика та фразеологія
► Ответ ( От: Давноминулий час дієслова )

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя
Имейл
Тема сообщения
Иконка

[quote author=Digamma link=msg=3374 date=1071208691]
Вітаю!

[quote="andrewsiak"]Цікаво було ще дізнатися також про вживання давньоминулого часу. Я його вживаю рідко, майже виключно коли щось "був забув". Можливо, є якісь інші випадки, в яких його можна застосувати?[/quote]

Насправді ніякої особливої проблеми вживання давноминулого часу дієслів становити не має. За виключенням лише того, що за часів уніфікації української та російської попри те, що ніякої заборони щодо вживання давноминулого часу не було, цей невеличкий аспект української граматики чомусь постійно лишався осторонь. Мабуть тому, що це є одна з характерних відмінностей від російської.

Отже, давноминулий час дієслова вживається для означення дії, що відбулася перед іншою дією у минулому. Тобто фактично то є минулий для розповіді, що вже стоїть у минулому часі. Таким чином, давноминулий час допомагає вам чіткіше передати взаємне розташування подій у часі.

Давайте подивимось на два приклади:
1) [i]Де ти був? - Та я сидів у бібліотеці, та ще й у театр ходив.[/i]
2) [i]Де ти був? - Та я сидів був у бібліотеці, та ще й у театр ходив.[/i]
3) [i]Де ти був? - Та я сидів у бібліотеці, та ще й у театр ходив був.[/i]

Такі звороти, зазвичай не часто зустрінеш у мовленні, але вони допоможуть нам чіткіше зрозуміти логіку вживання давноминулого часу. Отже, поглянемо на зміст тих речень:
1) з розповіді не є зрозумілим що саме відбулося раніше, зрозуміло лише, що чоловік як "[i]сидів у бібліотеці[/i]", так і "[i]у театр ходив[/i]";
2) чітко бачимо: співрозмовник спочатку "[i]сидів був у бібліотеці[/i]", а потім вже "[i]у театр ходив[/i]";
3)  так само чітко: чоловік "[i]сидів у бібліотеці[/i]" вже після того, як "[i]у театр ходив був[/i]".
Тобто давноминулий час вказує на те, що дія відбулася до того часу, про який йдеться у розповіді. Отже, якби ви розповідали про ті події саме тоді, коли вони відбувалися, то замість минулого часу мали б вживати теперішній, а замість давноминулого - минулий.

Слід відзначити, що давноминулий час вживається переважно для посилення логічного наголосу, оскільки те саме завжди може бути передано конструкціями минулого часу: "[i]Де ти був? - Та я сидів у бібліотеці, а потім ще й у театр ходив.[/i]"

Як випадок посилення логічного наголосу через вживання давноминулого часу пропоную розглянути наступні варіанти:
1) [i]Я прийшов, зачекав на тебе, але тебе не було та я пішов.[/i]
2) [i]Я прийшов був, зачекав на тебе, але тебе не було та я пішов.[/i]
Я розумію, що сприйняття мови в кожного досить індивідуальне, але як на мене ці два випадки мають наступні відмінності один від одного:
1) У першому випадку співрозмовник більше акцентує увагу на тому, що він все ж таки пішов, через те, що не було того, на кого він чекав. Скажімо, простий перелік подій з минулого, який маємо у цьому випадку ніяким чином не акцентує уваги безпосередньо на якійсь події, тому наголос матимемо на загальному результаті події - чоловік пішов.
2) А от щодо другого випадку, то тут той хто говорить явно вказує на те, що між подіями "прийшов" та "пішов" був якийсь певний проміжок часу. Тобто логічний наголос стоїть саме на тому, що людина чекала, але марно.

[i][color=indigo]До речі, хотілося б вислухати думку пана Іцика щодо суто особистого (психологічного?) сприйняття різниці між цими двома фразами.[/color][/i]

Як приклад вживання давноминулого часу у літературі можна навести Гребінку: "[i]Віл щось почав був говорити, та судді річ йому спочатку пребили[/i]".

Проте, хочеться також згадати, як нещодавно бачив у пресі: "[i]У німецькій мові, крім означення минулого часу, є ще й термін для давноминулою[/i]". Мені було шкода того журналіста, який змушений був згадувати якісь факти з німецької граматики лише через те, що не знає власної мови...

Сподіваюсь, що давноминулий час іще стане вам стане у нагоді, та збагатить вашу мову.
_________________________________________

P.S. За наступну тему, якщо нема заперечень, пропоную вибрати двоїсте число, що вже майже зникло, але подекуди лишається у народній мові та окремих мовних зворотах.
[/quote]

Вложения: (Удалить вложения)

Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ

Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить

Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов

Впишите ширину (px):

Впишите высоту (px):

(Удалить вложения)

Вложения и другие параметры

Вернуться в тему после ответа
Не использовать смайлики

Проверка:

Оставьте это поле пустым:

Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:

ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор DarkMax2

- мая 11, 2017, 08:52

Цитата: DarkMax2 от мая 11, 2017, 08:38
wiewiórka -> ве^ивêрка.

Тим паче, що Грінченко поміж іншим знає вевюрку.

Автор DarkMax2

- мая 11, 2017, 08:38

Біли́ця сипала вниз під смереку об'їдки шишок (с) Михайло Коцюбинський

До речі, вивірка з вевёрки (вѣверки) це метатеза така? Усе таки схоже на запозичення з гіперкорекцією: wiewiórka -> ве^ивêрка.

До речі, є оригінальна віве́риця.

Автор Sandar

- мая 11, 2017, 01:55

Цитата: DarkMax2 от марта 2, 2016, 00:41
Цитата: Digamma от декабря 10, 2003, 05:02
(Ніяк не второпаю чим саме русизм кращий за полонізм, як на мене - жодної різниці нема)
білиця наша все

білиця?

Автор DarkMax2

- марта 2, 2016, 00:41

Цитата: Digamma от декабря 10, 2003, 05:02
(Ніяк не второпаю чим саме русизм кращий за полонізм, як на мене - жодної різниці нема)

білиця наша все

Автор Digamma

- мая 3, 2004, 10:29

Цитата: rawonam
Цитата: DigammaI shall/will to study
Дигамо... повторюєш ті самі помилки...

Тьфу ти... Зараз виправлю...

Все, дякую.

Автор RawonaM

- мая 3, 2004, 09:53

Цитата: DigammaI shall/will to study

Дигамо... повторюєш ті самі помилки...

Автор Digamma

- мая 3, 2004, 09:41

Цитата: Dmytroщо здається "вчитиму" і "буду вчити" . в англійській мові є схожі форми "i am going to study" "i will study" перша значить ,що я буду вчитися більш менш напевне, в тей час як друга значить що я буду вчитися але з деякою долею сумнівку.

Дмитре, радий вас вітати!

Невеличке питання мимохідь: ви вжили "що здається". Зважаючи на поле "Звідки" у вашому профілі, я би хотів вас запитати що саме ви мали на увазі та який сенс вкладали в це "що здається".

Щодо вчитиму та буду вчити, гадаю вам це буде цікаво...

Як на мене, більш природньою буде аналогія з will/have (I shall/will study - I have to study):

вчитиму < вчити іму < іму вчити
вчитимеш < вчити імеш < імеш вчити
вчитиме < вчити іме < іме вчити
вчитимемо < вчити імемо < імемо вчити
вчитимете < вчити імете < імете вчити
вчитимуть < вчити імуть < імуть вчити

То є справжня історія утворення цієї форми майбутнього часу, що просліджується по літописах. От лише щодо абсолютної коректності форм дієслова имѣти я не заприсягнуся - може щось десь і перебрехав, чи то може це є вже нові, зукраїнізовані форми...

Як на мене (і тут є певні аналогії з думкою, що я її висловив тут: http://www.lingvoforum.net/viewtopic.php?p=7675), цілком можливо семантичні особливості пов'язані з морфемою -іма-/-іме-/-іму- (-има-/-име-/-иму-). Гадаю, що більшість носіїв мови цілком коректно сприймає семантику цієї морфеми (до того ж є ще власне дієслово мати), тому, не усвідомлюючи цього безпосередньо, людина додає деякі семантичні нюанси, пов'язані із зазначеною морфемою.

Тобто я вважаю, що формуючи семантичне наповнення слова вчитиму, людина фактично бере за осному буду вчити, та під впливом морфеми -иму- додає сенсу забарвлення маю вчити.

Автор Dmytro

- мая 3, 2004, 09:11

що здається "вчитиму" і "буду вчити" . в англійській мові є схожі форми "i am going to study" "i will study" перша значить ,що я буду вчитися більш менш напевне, в тей час як друга значить що я буду вчитися але з деякою долею сумнівку.

Автор andrewsiak

- марта 5, 2004, 02:14

Дякую, Дигамо, за те, що анi нервiв не пошкодував, анi часу, на те, щоб Тиззовi вiдписати! У мене б терпiння не вистачило! Проте, сумно те, що iснують люди, якi дiйсно вiрять у цю нiсенiтницю :-(

Автор Digamma

- марта 5, 2004, 01:32

Цитата: rawonamДигамо, пожалей свои нервы, такие реплики вообще никакой реакции не заслуживают, разве что прочитав это, я вдоволь посмеялся

Еге ж... В мене одразу аналогії з паном Галлямовим виникли.

Є така гарна українська приказка: "а що не дочує, то збреше".

Лингвофорум

Ответ

Сообщения в этой теме

Автор DarkMax2

Автор DarkMax2

Автор Sandar

Автор DarkMax2

Автор Digamma

Автор RawonaM

Автор Digamma

Автор Dmytro

Автор andrewsiak

Автор Digamma