Posted by: altynq
« on: November 22, 2018, 02:06 »Цікаво, насправді дуже б хотілося дізнатись, скільки людей сприймають це так само.
Posted by: Python
« on: November 21, 2018, 13:25 »Quote
Щодо інших людей - можу тільки гадати, але скажу знову - думаю, що в наші часи для абсолютної більшості "х" в таких випадках - єдиний логічний варіант (ідеться про англійську, нагадаю).Я теж так думав, але якось у мене з моїм батьком зайшла розмова про цей англійський глухий придих, і коли я спробував пояснити, чим h відрізняється від нашого г, його реакцією було «а в чому взагалі різниця?». Тобто, для нього глухість h (принаймні, в моїй вимові) була несуттєвою характеристикою цього звуку.
Posted by: altynq
« on: November 21, 2018, 13:08 »
У випадку англійської, є, як мінімум, британський та американський варіанти, розбіжності між якими відображаються, в т.ч., й у вимові (це не стосується h, але типовим предметом розходжень є r після голосних, що в британському варіанті стає німим, тоді як в американському при вимові зберігається).
І мова йшла тільки про "h". Про якісь абстракції багато говорити не хочеться, бо вони тільки відвертають увагу.
Питання дискусійне за визначенням: h ближче до х за глухістю/дзвінкістю, але ближче до г за місцем творення. Далі залежить від того, кому який фонетичний атрибут здається більш важливим для ототожнення одного звуку з іншим (особисто я чую в h щось схоже на х, але моє сприйняття не єдине можливе).І хотів би я почути приклади ситуацій, де насправді незрозуміло, чи краще передати через "х", чи через "г".
Мені здається логічним, що ви віддаєте перевагу "х". Щодо інших людей - можу тільки гадати, але скажу знову - думаю, що в наші часи для абсолютної більшості "х" в таких випадках - єдиний логічний варіант (ідеться про англійську, нагадаю).
Posted by: DarkMax2
« on: November 21, 2018, 10:30 »
Posted by: Wolliger Mensch
« on: November 21, 2018, 10:08 »Марка телефонов honor - гонор!
Там не просто Гонор, а совсем нехорошие слова…
Posted by: Karakurt
« on: November 21, 2018, 09:39 »декого «гакер»
Это который гаки рисует?
Posted by: DarkMax2
« on: November 21, 2018, 09:37 »Хоч я не противник гекання як такого, зазначу, що, оскільки в українській мові є протиставлення за глухістю-дзвінкістю, є сенс наполягати на Х.
Posted by: Python
« on: November 21, 2018, 03:50 »У всіх є літературна форма й літературна вимова в мові-джерелі.
І хотів би я почути приклади ситуацій, де насправді незрозуміло, чи краще передати через "х", чи через "г".
Ну і в решті решт, неадекватність правила є в тому, що воно чомусь не припускає, що є мови з іншою графікою, ніж латинська. Що, наприклад, будемо робити з грузинською та вірменською? Ось там ситуація насправді складніша, але власні назви якось передаються без будь-яких правил.
Posted by: altynq
« on: November 21, 2018, 02:09 »Судячи з того, що подекуди виринає навіть «Ґельсинки», передача h через г в цій назві вже цілком засвоїлась україномовною спільнотою.
Причому, ці звуки можуть відрізнятися в різних діалектах мови-джерела, і жоден з них може не відповідати один-в-один якомусь із звуків, властивих українській мові. Прив'язка транслітерації до графіки, принаймні, дає однозначну передачу одного й того ж слова (тоді як передача «як кому почулось» неминуче вимагатиме суперечки навколо кожного слова з такими звуками).
Ну і в решті решт, неадекватність правила є в тому, що воно чомусь не припускає, що є мови з іншою графікою, ніж латинська. Що, наприклад, будемо робити з грузинською та вірменською? Ось там ситуація насправді складніша, але власні назви якось передаються без будь-яких правил.
Posted by: Python
« on: November 21, 2018, 00:49 »Судячи з того, що подекуди виринає навіть «Ґельсинки», передача h через г в цій назві вже цілком засвоїлась україномовною спільнотою.
Quote
Взагалі саме правило § 87 викликає сумніви щодо його адекватності: для чого мати якісь універсальні правила передачи якоїсь літери (!), яка в різних мовах може передавати абсолютно різні звуки?Причому, ці звуки можуть відрізнятися в різних діалектах мови-джерела, і жоден з них може не відповідати один-в-один якомусь із звуків, властивих українській мові. Прив'язка транслітерації до графіки, принаймні, дає однозначну передачу одного й того ж слова (тоді як передача «як кому почулось» неминуче вимагатиме суперечки навколо кожного слова з такими звуками).