Post reply

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.

Name:
Email:
Subject:
Message icon:

Verification:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

shortcuts: hit alt+s to submit/post or alt+p to preview


Topic Summary

Posted by: Python
« on: August 25, 2018, 15:17 »

Quote
Якщо вилучити звідти перевидання творів материкових авторів, то скільки залишиться?
Це ви скажіть. Дуже багато мовознавців- чи просто знавців-втікачів були в діяспорі наробили багато матеріялів, як і видатний Шевельов, його творами послуговуються навіть й зараз.
Питання в тому, чи можна ставити знак рівності між емігрантами першого покоління, що здобули освіту та починали свою наукову/письменницьку діяльність тут, на Україні, та діаспорянами наступних поколінь, що вчилися мові вже за кордоном.
Posted by: Python
« on: August 25, 2018, 15:08 »

Ну так і технічні матеріали в Канаді, як не дивно, переважно писалися англійською. В обох випадках, українською мовою друкувалась лише дещиця з того, що друкувалося домінуючою мовою (російською чи англійською). І не факт, що в діаспорі з цим було краще — зважаючи на радянський культ науково-технічного прогресу та декларовані просвітницькі ідеали, комуністи просто зобов'язані були забезпечити населення науково-технічною літературою на основних мовах союзних республік. Союзу були потрібні технічні спеціалісти, плюс антирелігійна ідеологія, для підтримання якої важливим був рівень наукової освіченості населення — в випадку УРСР, цього неможливо було досягти, подаючи наукові знання виключно після повноцінного освоєння російської мови. Науково-популярні видання українською були широко доступні практично до кінця існування СРСР, і лише в 90-х відбулася справжня (вже не ідеологічна, а ринкова) русифікація, коли ця категорія книг перестала друкуватися українською.

Якщо український радянський школяр навчався в українській школі, то в нього, як правило, були й українські підручники з усіх предметів, включно з природничими дисциплінами — чого в канадських школярів не було. З чим справді було погано, так це з технічною вищою освітою, яка, не рахуючи окремих періодів, викладалась переважно російською — відповідно, й університетські підручники також. Хоча от у мене вдома лежить українська книжка з гінекології, видана щось там наприкінці 70-х — тобто, навіть така вузькогалузева література українською мовою друкувалась.
Posted by: Linden
« on: August 25, 2018, 13:46 »

Quote
Якщо вилучити звідти перевидання творів материкових авторів, то скільки залишиться?
Це ви скажіть. Дуже багато мовознавців- чи просто знавців-втікачів були в діяспорі наробили багато матеріялів, як і видатний Шевельов, його творами послуговуються навіть й зараз.

Ви якось занадто применшуєте справи діяспори. Причому технічні матеріяли в Совітах, як не дивно, переважно писалися ж тою московською.
Posted by: Sandar
« on: August 24, 2018, 19:37 »

Навряд.
Posted by: Сяргей Леанідавіч
« on: August 24, 2018, 18:52 »

От Ви, наприклад, імітуючи мову діаспори, намагаєтесь писати повідомлення ламаною граматикою, яку інші користувачі ідентифікують як «гуглопереклад»
Не поняв, Linden шо, діяспоріянин?
Posted by: Python
« on: August 24, 2018, 17:55 »

Quote
щоб створити повноцінну літературу
Певні? Все вони мали і чимало.
Якщо вилучити звідти перевидання творів материкових авторів, то скільки залишиться?
Posted by: Linden
« on: August 24, 2018, 16:39 »

Quote
щоб створити повноцінну літературу
Певні? Все вони мали і чимало.
Posted by: Python
« on: August 24, 2018, 14:44 »

Ну так вибачте, скільки тої діаспори (особливо неасимільованої) і скільки носіїв української мови вцілому? При всій повазі до діяспорян, що зберегли мову там за океаном, їх було надто мало, щоб створити повноцінну літературу (і не лише художню, а й навчальну, технічну, науково-популярну). Крім того, ми говоримо про людей, для яких українська мова стала суто домашньою (плюс недільня українська школа), а то й другою вивченою після англійської. От Ви, наприклад, імітуючи мову діаспори, намагаєтесь писати повідомлення ламаною граматикою, яку інші користувачі ідентифікують як «гуглопереклад» — бо це і є той же некваліфікований переклад з думання англійською на писання українською, а не законсервована джерельна українська, що не зазнала впливу інших мов. Тобто, там уже під питанням, йдеться про власне скрипниківку чи про такий собі half-напів у поєднанні з її залишками.
Posted by: Linden
« on: August 24, 2018, 14:05 »

Quote
По-перше, поняття "класичний" до орфографії, що прожила всього кілька років, застосовувати некоректно.
Певні? Прожила і живе далі посеред діяспори. От одна (чи навіть вже) з найстаріших ґазет, котра досі жива, є скипниківкою — Свобода.
Posted by: Sandar
« on: July 7, 2017, 12:38 »

Ви не дивилися українське телебачення в 90-их? Безліч американських фільмів українською.
Дивився. Кінець 90-х - серіали українською. Не початок, не фільми.
Не знаю як на самому самому початку, а десь з 94/95 пам'ятаю купу американських фільмів (ну і серіалів).