Post reply

Warning - while you were reading a new reply has been posted. You may wish to review your post.

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.

Name:
Email:
Subject:
Message icon:

Verification:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

shortcuts: hit alt+s to submit/post or alt+p to preview


Topic Summary

Posted by: DarkMax2
« on: October 26, 2020, 12:46 »


Поповнюю тематичну колекцію. Автор українського відьмака надсилати перевидання в Україну не захотів (ватний біженець у Росію), тому купив старе видання всього за 30₴ з урахуванням доставки. Перша покупка через Ізі — задоволений.
Posted by: DarkMax2
« on: February 4, 2020, 17:46 »

Posted by: DarkMax2
« on: January 9, 2020, 10:13 »

Таки допереклав оповідання: "Край чудес" з антології "Пазорі й ікла".
Posted by: DarkMax2
« on: January 6, 2020, 17:51 »

Місця були відлюдні, дикі, зловороже-неприязні. Геральт не повернувся на тракт до сутінків, не хотів накидати крюк, поїхав навпростець, через бор. Ніч він провів на лисій верхівці високого пагорбу, із мечем на колінах, біля маленького вогнища, у яке час від часу підкидав пучки борцю. Серед ночі помітив далеко у долині блиск вогню, почув шалене виття і співи, а також щось, що могло бути лише криком тортурованої жінки. Рушив туди, ледь посіріло, але знайшов тільки витоптану поляну і звуглені кістки у ще теплому попелі. Щось, що сиділо у кроні гігантського дубу, верещало і сичало. Це міг бути лєший, але міг бути і звичайний лісовий кіт. Відьмак не затримався, аби перевірити.
Що отримали на папері:

Місця були відлюдні, дикі й зловісно-ворожі. Ґеральт так і не повернувся на тракт до сутінок, не хотів роботи гак і поїхав навпростець, через бір. Ніч він провів на лисій верхівці високого пагорбу, із мечем на колінах, біля маленького вогнища, у яке час від часу підкидав жмутки борцю. Серед ночі він помітив далеко в долині відблиск вогню й почув божевільне виття і співи, а також щось, схоже на крик катованої жінки. Рушив туди, ледь посіріло, але знайшов тільки витоптану галявину й обгорілі кістки у ще теплому попелі. Щось, що сиділо у кроні гігантського дубу, верещало й сичасло. Міг то бути лєший, але міг бути й звичайний лісовий кіт. Відьмак не зупинився, аби перевірити.
Posted by: DarkMax2
« on: January 6, 2020, 17:04 »

Народна пісня "Ой, Лаза́ре, Лазаре́!", що стала символом третьої гри про відьмака, насправді зовсім не польська, а болгарська.
Росіяни часто її підписують як "Ой на заре" ::)
Posted by: Волод
« on: December 27, 2019, 10:52 »

українська короткометражка
Годна. А Jaskier там — Любисток, levisticum? Ну, не знаю. Jaskier — це ж ranunculus, нi?
Любисток це з книжок. Так чомусь вирішив Сергій Легеза, перекладач. Хоча в українській мові є слово яскір.

Можливо треба звернути увагу на етимологію, цього слова.
І трактувати його як «Іскра», «Зірка» и т.д.
Posted by: Python
« on: December 26, 2019, 19:13 »

А якщо це не прізвище, а просто російське слово в українському тексті, тоді лютік?
Якщо загальне слово-русизм, то рос. -ик на укр. -ик, в нормі, тим більше має перетворюватись.
Posted by: Écolier
« on: December 26, 2019, 19:09 »

А якщо це не прізвище, а просто російське слово в українському тексті, тоді лютік?
А слово єхидний все ж вживається? Я знаю, що є ущипливий, але хочу знати й про єхидного.
Posted by: DarkMax2
« on: December 26, 2019, 15:51 »

Якби це було російське прізвище, то Лютик.
Posted by: Écolier
« on: December 26, 2019, 14:38 »

купаний у барвінку (любистку) — дуже вродлива людина.
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 401.

Думаю, в цьому причина.
Так. А яскір (жовтець, лютик) — рослина отруйна, мабуть, в цьому теж причина, чому Сапковський так назвав свого єхидного (так кажуть?) барда.
А як правильно передавати українською російське слово: лютик або лютiк?