Лингвофорум

Ось в цьому напрямку:

Цитировать
theatre: A theatre is etymologically a place for 'looking at' something. The word comes via Old French theatre and Latin theātrum from Greek théātron. This was derived from the verb theásthai 'watch, look at', whose base thea- also produced English theory. It was first used in English for the open-air amphitheatres of the ancient world; its application to contemporary playhouses dates from the end of the 16th century.

Див. https://www.quword.com/etym/s/theatre

theory (n.) - 1590s, "conception, mental scheme," from Late Latin theoria (Jerome), from Greek theoria "contemplation, speculation; a looking at, viewing; a sight, show, spectacle, things looked at," from theorein "to consider, speculate, look at," from theoros "spectator," from thea "a view" (see theater) + horan "to see".

Див. https://www.quword.com/etym/s/theory

Thea - fem. proper name, from Greek thea "goddess," fem. equivalent of theos "god" (see theo-).
Див. https://www.quword.com/etym/s/thea

Себто thea - це і богиня (фея) і thea (вид, образ, прояв), що цілком дозволяло частині західних авторів минулого етимологічно пов'язати fee з theos і з theology, навіть якщо потім це могло бути розкритиковано їх опонентами (про що і мова). Але знову ж таки - тут мова швидше не за етимологію, а за сучасну, відому нам словенську ((старо)руську, українську) мову, де боги і богині це в т.ч. духи полів і лісів (мавки, нявки, лісовики, домовики і т.д.) себто феї в західних мовах, зокрема fee у сучасній книжній франківській і fairy у сучасній книжній англійській. Себто досліджуючи богів і богинь Всесвіту тої чи іншої культури (і епосу), зокрема Толкієнового ми досліджуємо його богів і богинь, вони ж феї (теї), маючи на увазі при цьому незриму присутність у цьому Всесвіті Його Творця (Поета, Автора, Художника) себто займаємося теологією. Творець Світів і Владика Безмежжя як Фей усіх фей себто як Непостижиме Божество усіх божеств, Бог усіх богів (і богинь), Творець усіх творців і Владика усіх владик, про якого творчо нагадав Наш Дядько з Києва - чому б і ні? Це і про оповідь про Всесвіт жителів Толкієнового Середзем'я, Всесвіт його героїв, богів і богинь в т.ч., який до речі цікавить і сучасних богословів (вони ж феєзнавці) нашою рідною, українською себто (старо)руською, козацькою і мужицькою мовою, одною з мов (для багатьох рідною) філософів і богословів шкіл і установ Київської Академії протягом століть, що дозволяє порівнювати інтерес до фольклору і творчість Нашого Дядька з Києва і Рональда Руела Толкієна. Його Рідний Край з казками і легендами з книжним Середзем'єм толкієністів. Іншими словами Наш Дядько Самою своєю присутністю українізує Собою усі світи Всесвіту Божого. Як і кожна свідома цього людина (середньостатистичний українець), що проживає у книжних світах.

Цитата: Python от июня  8, 2022, 11:35
Спроба пов'язати Θεός та fairy цікава, але має мало спільного з їх походженням.

Зустрічав точку зору, що вони мають спільне походження. Правда джерело поки вказати не можу. Але думка мені сподобалась. Джерело здається було західним, швидше за все англомовним. У вітчизняних дійсно превалює така думка, хоч її можна спробувати покритикувати, довівши зв'язок fee і theos:

Цитировать
From Proto-Hellenic *tʰehós (whence also Mycenaean Greek 𐀳𐀃 (te-o)), a thematicization of Proto-Indo-European *dʰéh₁s, from *dʰeh₁- ("to do, to put, to place") + *-s. Cognate with Phrygian δεως (deōs, "to the gods"), Old Armenian դիք (dikʿ, "pagan gods") and Latin fēriae ("festival days"), fānum ("temple") and fēstus ("festive"). див.
...
sometimes feminine (ἡ θεός): a goddess (див. (wikt/en) θεός

Цитировать
Происходит от франц. fée, из поздн. лат. fātа «богиня судьбы», от лат. fātum «судьба». Русск. фея заимств. через нем. Fee или прямо из франц. Использованы данные словаря М. Фасмера...

Фея. Французское — fee. Латинское — Fata (волшебница). Слово «фея», имеющее латинские корни, пришло в русский язык из французского в начале XIX в. Упоминание о феях впервые встречается в античной мифологии. https://lexicography.online/etymology/ф/фея

Гадаю, напрям думки, пов'язаний з безмежністю і всеохопністю, за визначенням не вписується в рамки жодного літературного жанру, що має свої межі. Він може набути форм філософії або релігії, які теж намагаються пояснити все суще, але релігія (принаймні, поки її хтось сповідує) не є фентезі. Спроба пов'язати Θεός та fairy цікава, але має мало спільного з їх походженням.

Ось до речі приклад перетину сфери інтересів феєлогії і фентезілогії, вірознавства і казкознавства:

Цитировать
"Феолог или феелог - теолог, феевед, исследователь фей (богов, духов) и Фея всех Фей, Непостижимого Божества, Творца Миров, Владыки Безконечности и Художника Картины Бытия современных феологов, которое обычно отожествляют с Христом и Троицей христиан, Аллахом магометан и Буддой буддистов, а также Феодосиевым, Фрипульным Божеством последователей дяди Феди из Киева, блаженного Феодосия Мирянина, Феодосия Современного и Безконечного, Фёдора Фрипулья, феодосиан-фрипулистов"

Також "феєрія", "феєричний", "фантасмагорія", це ж те ж сюди - про творчість, мистецтво і плоди нашої уяви. Та ж така творчість видатного представника радянського і сучасного українства, вихованця шкіл Київської Академії, представника вітчизняної глобалістики і філософа Безмежжя кінця радянської епохи О.П.Бердника ("Діти Безмежжя", "Зоряний корсар" та ін.) - це фантастика, фентезі, сучасні казки, наукові і навколонаукові (нібинаукові, позанаукові)? Там ніби світ останніх наукових досягнень поєднується зі світами людей минулого, світами старих богів і героїв - це наукова фантастика, наукове фентезі чи як? Як будемо тлумачити?

Здається в старі часи вважалось, що українець (козак), що не вміє з інтересом розказувати свої і толково переказувати чужі казки - недолугий українець (козак). До речі є такий варіант, що козак - це казак, той хто вміє говорити, користуватись словом - в т.ч. казати, розказувати казки. Вміння розказувати казки судячи за все доволі високо цінувалось у суспільстві Старої Русі (і України), де було мало грамотних і усне Слово панувало над письмовим. І співати пісні (приказуючи приказки) судячи за все теж. Та й Істинний Кобзар, образ якого пов'язують з дядьком Тарасом (Т.Г. Шевченком) - це для наших предків, українства гетманської і царської епох (18-19 ст.) судячи за все було в т.ч. одне імен Наставника, Заступника і Утішителя - Вічного Духа, Духа Святого християн, Красного (Видатного), Незнищенного і Незваного (Мамай) Козака Рідної України і Господаря Старої Русі, Поета Вічної Поезії і Казкаря Чарівних Казок, Співця Псальмів, Царя Царів, Козака Козаків, Фея Фей і прочая і прочая. Саме тому казка (як мінімум для мене) - це те, що буде актуальним для людства завжди. В самі різні часи і самих різних умовах. В т.ч. нині - в кіберійську епоху, коли Країна Дядька з Києва стала Країною Інтернету, Дядько сховався від нас у Своїй Біотехносфері, а старі, добрі казки назвали вумним словом "фентезі"

p.s. А взагалі питання про те, як толково перекласти такі сучасні поняття як "фантастика", "фентезі", "фантазувати", Країна Фантазія і т.д. - це питання. Чи може не варто їх перекладати? Хай так і будуть? В запозиченнях з латини і інших мов Заходу ніби нічого поганого немає. От би тільки запозичити "з умом і рассуждєнієм"

Цитата: Python от июня  4, 2022, 22:51
Якщо вже українізовувати, то й назву теми варто українізувати теж. «Середзем'я» побудовано з питомих коренів — із цим проблем нема. А от щодо «фентезі» та «фей» — ну, по-перше, «ф» майже завжди вказує на запозиченість (крім випадків, коли питоме «хв» намагалися стилізувати під щось цивілізоване — як-от «Фастів»). І ні, казки та фентезі — не одне й те ж, хоча й фентезі виникло як переосмислення казкових образів.

Пропоную вернутись подумки у ті часи, коли під казкою розумілося все те, "що розказують". Під Середзем'ям можемо розуміти Старий Материк (Євразію) зі Сходом Заходу (Європи) і Країною Безмежжя, Країною Доброго Дядька з Києва, вона ж Стара, Свята, Київська, Феодосієва Русь (і Рідна Україна сучасного глобального українства у її  складі). Поняття "фей" за деякими даними однокорінне поняттям Феос (Бог), феатр (театр, зерцало, дивадло), феолог (теолог, богослів'я), феорія (теорія, богоспоглядання), fairy (фея), звідки fairy tales (фейські казки, казки про фей і Фея всіх Фей себто Бога, Христа і Троїці християн - Творця Світів, Владики Безмежжя і Художника Картини Життя, Непостижимого Божества феологів - богословів і разом з тим дослідників фей, дослідників фольклору і поезії, пісень і казок, в т.ч. казок сучасних, книжних, авторських - фантастики і фентезі) і т.д.

"Українізовувати" імхо ніц не треба. В смислі цей термін не дуже сюди пасує. Красиво перекладати, осмислювати чужі світи, досвід і казки і переказувати своєю, живою, рідною, природною, українською мовою - мабуть так краще. Слава Богу, немало жителів нашої, Старої, Святої, Феодосієвої Русі (і Рідної України у її складі) нерідко можуть дозволити собі читати іншомовні книги і казки в оригіналі. Одначе це не заважає українству робити переклади і перекази "для своїх", попутно розвиваючи свою рідну мову, розмовну і книжну, вцілілий залишок мови староруської і козачої.

Цитата: Python от июня  4, 2022, 22:51
....... А от щодо «фентезі» та «фей» — ..........

"маячня" 

Якщо вже українізовувати, то й назву теми варто українізувати теж. «Середзем'я» побудовано з питомих коренів — із цим проблем нема. А от щодо «фентезі» та «фей» — ну, по-перше, «ф» майже завжди вказує на запозиченість (крім випадків, коли питоме «хв» намагалися стилізувати під щось цивілізоване — як-от «Фастів»). І ні, казки та фентезі — не одне й те ж, хоча й фентезі виникло як переосмислення казкових образів.

Цитата: DarkMax2 от февраля 11, 2022, 11:00
Про високонароджених ельфів.

---

Прошу перейменувати тему на "Українізуємо фентезі".

"Досліджуємо Країну Казок" ("Вивчаємо Країну Фея Фей з Києва")