Post reply

Note: this post will not display until it's been approved by a moderator.

Name:
Email:
Subject:
Message icon:

Verification:
Type the letters shown in the picture
Listen to the letters / Request another image

Type the letters shown in the picture:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

shortcuts: hit alt+s to submit/post or alt+p to preview


Topic Summary

Posted by: jvarg
« on: April 13, 2019, 17:45 »

о знаёмства с белорусами/поляками у литовцев не було
Это какое конкретно время?
Posted by: كافر
« on: April 13, 2019, 17:42 »

Я б навіть сказав розпались на голосний і приголосний, і збереглись тільки на письмі.
Слав. *N > пол. /N/. Нет причин думать, что в праславянском была синхронная назализация.
Posted by: R
« on: April 13, 2019, 15:30 »

W gwarze lwowskiej nie występowały samogłoski nosowe ę, ą. W ich miejscu wymawiane były samogłoski e, o lub połączenia tych samogłosek z spółgłoską nosową (en, on), np. giemby, zomb, piniondz. W nieakcentowanych sylabach samogłoski nosowe ulegały ścieśnieniu do i, y, u[5], np. świntegu, w rynkawi, pinkny. Ścieśnieniu mogły ulegać także samogłoski e, o przed spółgłoską nosową[18], np. pińć, kuń.

Wymowa ą w wygłosie była zbliżona do wymowy o (np. chco, so, z nio), często jednak dźwięk ten był[18], zwłaszcza w pozycji nieakcentowanej[5], podwyższony w kierunku u, ale niekoniecznie z nim tożsamy (np. mówiu, przed wojnu, jednu nogu)[18]. Samogłoska ę w wygłosie była wymawiana na trzy sposoby: bez nosowości (np. w morde), bez nosowości z dodatkowym podwyższeniem do i, y (np. umry, idy, ja tenskni) lub w połączeniu ze spółgłoską nosową m z lub bez podwyższenia (np. proszem, boim si, widzym, pójdym)[19]. Niektóre samogłoski w nagłosie mogły być wymawiane z dodaną jotą, np. Jagnieszka, Jewcia. Nagłosowe o[20], a zwłaszcza wykrzyknik o! często ulegał labializacji, np. Ta ło wyskoknuł bez łokno[21].

Regularnie mieszano i ujednolicano końcówki ą i ę w odmianie przymiotnika, zaimka, liczebnika w połączeniach z rzeczownikiem rodzaju żeńskiego, np. dostać czerwony czapeczki, dawał upolowane dziczyzne[19].

W niektórych wyrazach istniała tendencja do wypadania samogłosek, przede wszystkim w śródgłosie i nagłosie wyrazów, np. Taliany (Italiany), tyligencja (inteligencja), drechtur (dyrektor). Niektóre wygłosowe grupy spółgłoskowe bywały rozbijane przez wtórną samogłoskę, która w pozycji nieakcentowanej zwykle przechodziła w i, y, np. termumetyr, wiatyr, tryjatyr (teatr), kiosyk, Józyk, czosnyk[22].

(wiki/pl) Gwara_lwowska
Posted by: Python
« on: April 13, 2019, 15:24 »

в львіській говірці польської мови носові зникли.
Що з'явилось на їх місці?
Posted by: R
« on: April 13, 2019, 15:22 »

До речі, а чи справді зникли? Тут на форумі колись згадували про «польські юси» в деяких західноукраїнських діалектах, що збереглися до нашого часу.
Навіть в львіській говірці польської мови носові голосні зникли.
В гірських говірках польської мови зникли.
Posted by: Lodur
« on: April 13, 2019, 14:42 »

В східнослов'янській зникли
До речі, а чи справді зникли?
А я знаю? :donno:
Posted by: Python
« on: April 13, 2019, 14:41 »

В східнослов'янській зникли
До речі, а чи справді зникли? Тут на форумі колись згадували про «польські юси» в деяких західноукраїнських діалектах, що збереглися до нашого часу.
Posted by: R
« on: April 13, 2019, 14:37 »

У польській же ніби не зникали
Я б навіть сказав розпались на голосний і приголосний, і збереглись тільки на письмі.
Наприклад слово Венгрия з польської, а Угорщина ні. Якраз тому що ен не перейшло в у.
Пензель також з польської.
Posted by: Lodur
« on: April 13, 2019, 14:26 »

Бо носові голосні вже зникли в Х столітті.
У польській же ніби не зникали — просто перемішались між собою. Чи вони на якийсь час повністю зникли, а тоді знову якимось чином виникли на місці історичних юсів?..
Так він же й пише: аби було запозичення з польскої, воно було б "денкувати", а не "дякувати". В східнослов'янській зникли,  і в запозиченнях вже не могли давати "я".
Posted by: Python
« on: April 13, 2019, 14:14 »

Бо носові голосні вже зникли в Х столітті.

У польській же ніби не зникали — просто перемішались між собою. Чи вони на якийсь час повністю зникли, а тоді знову якимось чином виникли на місці історичних юсів?..


Перепрошую, неуважно прочитав повідомлення . Ототожнення польських носових зі східнослов'янськими он/ен більш типове для сучасності. Тоді як у минулому при міжслов'янських запозиченнях дуже часто відбувалась адаптація звуків за зразками етимологічних відповідностей — подібно до того, як у русизмах ми позбуваємось акання, замінюємо проривне Г фрикативним, м'які приголосні перед Е — твердими, подекуди з'являється ікавізм, і т.д. Ймовірно, польські носові при запозиченні східними слов'янами зазнавали схожої трансформації.