Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.

Имя:
E-mail:
Тема:
Иконка:

Вложение:
(Удалить вложение)
(Добавить ещё)
Доступные типы файлов: patch, txt, png, pdf, gif, py, gif, djvu, warning
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3, максимальный размер всех файлов — 300 Кбайт, максимальный размер одного файла — 100 Кбайт
Обратите внимание: вложения не будут видны, пока модератор не одобрит их.
Визуальная проверка:
√49 Напишите ответ строчными буквами:
«Сто одёжек, все без застёжек» — что это?:

подсказка: нажмите alt+s для отправки или alt+p для предварительного просмотра сообщения


Сообщения в этой теме

Автор: Drundia
« : Января 19, 2021, 05:35 »

К/Ґ доволі вільно переходять.
У кого і коли? А може ви підглухуваті початкові інші дзвінкі не чули? Що не применшує того, що /г/ підглухуватим буває не лише в початковій позиції.
Автор: DarkMax2
« : Января 18, 2021, 13:57 »

Фонологізація /ґ/ зумовлена насамперед наявністю мінімальних пар.
Сумнівно. К/Ґ доволі вільно переходять. Ґрати-крати, ґава-кава (2), ґречний-кречний тощо.
Автор: Drundia
« : Января 17, 2021, 17:34 »

В українській мові протиставлення за дзвінкістю/глухістю належить до базових диференційних ознак (що тягне за собою також фонологізацію /ґ/).
Фонологізація /ґ/ зумовлена насамперед наявністю мінімальних пар. А вже потім до цього додається наявність для неї місця в фонологічній системі та широкі можливості для запозичення лексики з нею.

А от для /г/ цю ознаку визначати не слід, оскільки вона має проміжну фонацію між дзвінкою та глухою, яку з об’єктивних причин може зносити в один чи інший бік у реальні мові, і не має за нею безпосередньої опозиції. Звісно, зрозуміти, що ознака не бінарна — важко, але я у вас вірю.
Автор: Paul Berg
« : Декабря 26, 2020, 20:47 »

Дзвінкість /г/ — міф.
Сумнівне твердження. В українській мові протиставлення за дзвінкістю/глухістю належить до базових диференційних ознак (що тягне за собою також фонологізацію /ґ/).
Автор: Drundia
« : Декабря 26, 2020, 14:25 »

А відколи це не помилка? Дзвінкість/глухість в українській розрізняється чіткіше, ніж, скажімо, різниця між [h] та [х] за місцем творення.
Ніколи не було помилкою. Дзвінкість /г/ — міф. Понад пів століття тому, коли вийшов п’ятитомник за редакцією Білодіда, глухі реалізації (навіть у сильних позиціях) ще були орфоепічною нормою. Потім плавно почали зникати міркування про можливість глухої реалізації, а в сучасних публікаціях інколи йому видумують зовсім модальну фонацію замість очевидної придихової. Не наука, а зіпсований телефон.

У цьому класі приголосних не розрізняється. Що підтверджується статистикою. Ладефоґед і Меддісон писали, що найпродуктивніше ця ознака функціонує для вибухових приголосних, а для гортанних — існує ледь не в одній лише мові. Тут я поділяю й розвиваю їхню думку, що чіткі розрізнення поширені, а нечіткі — рідкі.
Автор: Python
« : Декабря 26, 2020, 08:36 »

Технічно, можна й на якійсь близькоспорідненій слов'янській мові — це теж у межах доступного для розуміння. Проте, межі орфоепічно правильної української дещо вужчі.
Автор: Sandar
« : Декабря 25, 2020, 22:10 »

глухий видих на місці Г — помилка вимови
Да хай би як говорили, хучь діалектом, хучь суржиком, все зрозуміємо:  ɦ, ʕ, ħ, or sometimes [ x] in weak positions when devoiced; біло-/південно-руське ɣ, донецьке сиарети.
Мова не про зрозуміємо. Твая мая не панимат теж зрозуміле, правда?
Автор: Rusiok
« : Декабря 25, 2020, 22:06 »

глухий видих на місці Г — помилка вимови
Да хай би як говорили, хучь діалектом, хучь суржиком, все зрозуміємо:  ɦ, ʕ, ħ, or sometimes [ x] in weak positions when devoiced; біло-/південно-руське ɣ, донецьке сиарети.
Автор: Python
« : Декабря 25, 2020, 20:38 »

глухий видих на місці Г — помилка вимови
Відколи?
А відколи це не помилка? Дзвінкість/глухість в українській розрізняється чіткіше, ніж, скажімо, різниця між [h] та [х] за місцем творення.
Автор: Drundia
« : Декабря 25, 2020, 19:21 »

глухий видих на місці Г — помилка вимови
Відколи?