Лингвофорум

у львовi скрiзь кажуть "мiд". А ще питаються: "ту свобiдно?" А пояснюючи дорогу, кажуть "дiйдете до перехрестя, а там будете си переходили на другий бiк вулицi".

"мід" особисто чув - у Червонограді, від водія (пардон, "керовці") автобуса Львів-Брест.

Контекст був такий - поруч стояла порожня маршрутка Червоноград-Володимир Волинський і її водій крутився в юрбі тих, хто очікував посадки і тихенько намагався перевербувати пасажирів, мовляв, він повезе їх лише на кілька гривень дорожче, але набагато швидше. А водій автобуса, не бажаючи втрачати виручку проганяв його, приказуючи - "що ти паскудо тут крутишся, іди он до каси і там собі крутись, а тут тобі шо - мід?".

Дякую за відповіді.

Такою мовою розмовляє ще певна кількість корінних львів'ян і дехто з тих, хто переселився з навколишніх сіл. Але населення Львова - вже давно дуже мішане, здебільшого люди говорять більш-менш літературною мовою, а то й суржиком.

Цитата: Ревета от декабря  8, 2005, 00:11
Можу сказати, що у самому місті не вживають слів "най", "ту", "ві", "чо" (взагалі вперше бачу), "мід" (ніде не чув в Україні такої форми), "вродитисі" (покутське, здається, слово).

Треба знати місця Всі ці слова в принципі вживаються, хоч і дедалі менше. Я сама в побуті не раз кажу: "Та най буде!", "А чо ти смієшся?", "Я ту сиджу собі і думаю" і т.п. А мій тато завжди казав на мед саме "мід". У пісні все правильно.

Уявлення про якусь "єдину" мову Західної України - зі сфери "побутової лінгвістики". Львів розмовляє переважно близькою до літературної мови, а села - то інша річ. Коли пройти трішечки на південь - будуть інші слова і вимова, а західніше - ще інша, на Волині - ближча до центральноукраїнських говорів, хоча багато суржику...

Цитата: Alessandro от декабря  7, 2005, 22:18
Питання до львів'ян. Є така досить відома пісенька про Львів «Тільки у Львові». В оригіналі вона польська, але ж є и український варіант. Так от у мене питання: чи оцей текст, що я його запостив нижче, написаний природнім львівськім діалектом? Чи у Львові насправді так розмовляють?

Я не зі Львова, але часто там буваю.
Можу сказати, що у самому місті не вживають слів "най", "ту", "ві", "чо" (взагалі вперше бачу), "мід" (ніде не чув в Україні такої форми), "вродитисі" (покутське, здається, слово).

Взагалі, маю таку підозру, що і популярна пісня 60-х  "Тільки в Києві..." написана на цей мотив.

Питання до львів'ян. Є така досить відома пісенька про Львів «Тільки у Львові». В оригіналі вона польська, але ж є и український варіант. Так от у мене питання: чи оцей текст, що я його запостив нижче, написаний природнім львівськім діалектом? Чи у Львові насправді так розмовляють?


Тільку ві Львові

Най єнші шукають на вербах грушок
В Мюнхені, Парижі, Торонті,
Мене ж Бог боронить від хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.

Бо де ще є людєм так файно, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховаймо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю той Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.


На світі є Відень, Гонконґ і Нью-Йорк,
Я ж нігди туди не поїду,
Бо зроду не схильний до хибних думок,
Зі Львова я ані на крок.

Бо де ще так файно є людям, як ту,
Тільку ві Львові.
Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.

Ховаймо на спід тягар наших бід,
І в Штати нема чо тікати.
Таж пиво у нас холодне, як лід,
Дівчата солодкі, як мід.

Бо де ще зубачиш таку красоту,
Тільку ві Львові.
Роздінут, роззуют, ще й писок наб'ют
Тільку ві Львові.

Якби ще десь раз я вродитисі вмів, то
Тільку ві Львові.
Так люблю той Львів, що бракує ми слів.
Львів то є Львів.

Цитата: iskender

Цитата: Tiziaпотім перейшов на «желехівку» - інший варіант правопису, який в кінці XIX століття в Галичині став фактично нормативним - принаймні саме він брався за основу при викладанні української мови у початкових школах.

А можна про це докладніше?  Який цей правопис має вигляд, і чи він відрізняється від сучасного?

Про желехівку можна прочитати тут або в Історії української літературної мови І. Огієнка, де можна знайти також коротку історію розвитку українського правопису.

Цитата: iskender...Чи ці діалекти колись вивчалися, який є їхній сьогоденний стан?

Про діалекти Вам вже відповіли, зазначу тільки, що принаймні років п'ятнадцять тому у карпатських селах гуцульські говірки були ще досить живі, хоча молодь неохоче переймала їх. З відносно недавніх публікацій можна навести, наприклад, "Гуцульські говірки. Короткий словник", Львів, 1997.

Цитата: andrewsiakформа "краплоу" - що ви згадали у Франка так i iснуЕ: "пiду я з Маруськов", каже мiй знайомий зi ЛьвiвськоI областi.

Дивна якась та форма "краплоу" - за змістом мало би бути "краплjу" - "краплю... дай і мені", тобто знахідний відмінок ("крапльов","з Маруськов", "з тобов" - орудний). Може залишок якоїсь іншої правописної системи?

форма "краплоу" - що ви згадали у Франка так i iснуЕ: "пiду я з Маруськов", каже мiй знайомий зi ЛьвiвськоI областi.

Цитата: iskender
І от ще я хотів запитати про діалекти у західноукраїнських регіонах.  Наскільки я знаю, є лемківська мова (діалект), гуцульська тощо.  Не могли б ви підказати де можна знайти інформацію про це? Наскільки вони відрізняются від літературної норми? (За моєю інформацією сильно.)  Чи ці діалекти колись вивчалися, який є їхній сьогоденний стан?

Цi дiалекти вивчаються й вивчалися - хiба що може небагато з тих студiй опублiковано, на жаль...
Е iстотнi вiдмнностi у фонетицi (зокрема неповний перехiд давньоукраIнського [о] у новозакритому складi в , як-от "вiвцi" = "вуцi, вюцi", "плiв" = "плюв"); вiдкритiсть голосних порiвняно з лiтературною мовою: "син" = "сен", "серце" = "сарце"; у лемкiвських говiрках давньоукранськi "ы" та "и" не злилися в "и", як у лiтературнiй мовi: "лити" = "лити", але "мити" = "мыти". Вплив польскоI мови призвiв у деяких лемкiвських та бойкiвських говiрках до наголосу фiксованому на передостанньому складi.
Синтаксис вiдрiзняЕться вiдокремленням "ся": "Чого ся смiЕш?", допомiжним дiЕсловом у минулому часi (особливо у лемкiвських говiрках Словаччини: "коли сте прийшлы, я не спав сом".
Щодо лексики, то багато запозичень з угорськоI, словацькоI.

Дякую за відповідь. Çoq sağ oluñız. Жаль, що ніхто ще не написав нічого.

Цитата: Tiziaпотім перейшов на «желехівку» - інший варіант правопису, який в кінці XIX століття в Галичині став фактично нормативним - принаймні саме він брався за основу при викладанні української мови у початкових школах.

А можна про це докладніше?  Який цей правопис має вигляд, і чи він відрізняється від сучасного?

Цитата: TiziaОфіційною її назвою була русинська мова, Ruthenische Sprache,

Тоді, напевно, русини та українці не вважалися за два окремих народи.

Цитата: TiziaВи гарно пишете українською, і єдине, що я можу поки що зауважити, це те, що в українській мові нема слова строка, а є рядок (мн. рядки). І ще: нібито пишеться разом, а не через дефіс

Дякую. Виправляти там не буду. Хай буде чесно - що написав, те й написав.

І от ще я хотів запитати про діалекти у західноукраїнських регіонах.  Наскільки я знаю, є лемківська мова (діалект), гуцульська тощо.  Не могли б ви підказати де можна знайти інформацію про це? Наскільки вони відрізняются від літературної норми? (За моєю інформацією сильно.)  Чи ці діалекти колись вивчалися, який є їхній сьогоденний стан?

Sayğılarımnen.
__________________________________

Çoq sağ oluñız. - Большое спасибо.