Лингвофорум

Здається в староболгарській "ненка" - це жіночі груди.

Словацький варіант Кедь мі прийшла карта...
http://projekty.infovek.sk/pesnicky/html_txt/k/k031.htm

Цікаво. Зустрічається також на лемківських сайтах в польській транскрипції:

Ked mi pryszła karta narokowac
Staw ja swoho niania doszykowac
Wstańte, nianiu, z hrobu, zrobte taku wolu
Idte za nia służyc na tu wojnu

Ne pidu ja służyc na tu wojnu
Ni ne pidu służyc ja za tebe
Ked ty pryszła karta, idy na wojenku
Id na wojnu służyc sam za sebe...

Цікаво чи не має ото «нароковаць» зв'язку з «оброк», «нарок». Всі три слова мають чіткий відтінок примусу, навмисності, обов'язку. Щонайменш, не знаючи ані лемківської говірки, ані словацької мови, коли вперше почув пісню, з цієї схожості одразу зрозумів, про що йдеться.

А вишиковаць мені чомусь нагадало народне російське «строить кого» у сенсі «вимагати від/примушувати кого щось робити». Тобто вишиковаць сприйняв як «напівжартома вимагати від неня іти на ту войну замість себе».

Отака народна етимологія

руковат маие переклад як "вімагаті".
Карта Нароковать судячі з усиого це карта з вімогоиу явітісь, аналог "повиесткі в воиенкомат" часів першоі світовоиі.

Цитата: Капустняк

Цитата: DigammaЧому не вірю? Я лише просив навести цитату - цікаво.

Род сий лукавен есть - знамения ищет (байбль)

До чого тут цей коментар? (і правила перечитайте, BTW)

Цитата: DigammaЧому не вірю? Я лише просив навести цитату - цікаво.

Род сий лукавен есть - знамения ищет (байбль)

Цитата: Digammaмені не відомо жодного випадка запозичення ü > о. Тобто ця гіпотеза не може бути підтверджена (принаймні поки що) жодною аналогією.

Тоже не знаю.
(flügel, kübel, Pütz, glücken)

Цитата: TiziaMacSolas пишет:
Тіціє, в словацьких говірках Шарішу та Спішу тверде дзекання та цекання дуже розповсюджене. і в цих діалектах інфінітив завше закінчується на тверде "ц". це риса і лемківських говірок, і руской бешеди.

Дякую, MacSolas-е!  Я щось таке підозрювала, але достеменно не знала.

Можно вообще определить изоглоссу асибиляции дь > дзь, ть > ць? Интересно.

Цитата: TiziaКорінні львів'яни ніколи не скажуть [говорити], тільки [гувурити], а з другого боку, є закарпатське (і, певно, також лемківське) "куповати" замість "купувати" і т.п. Це могло ще більше полегшити перехід [ü] в [о].

Могло.
(заметка)По моему, точнее "купувати замест куповати" (<), потому что
-ова-(ть) древний праслав. способ образования повтор. глаголов.
Молодшей чертой будет -увать под влиянием -у- в наст. времени.

Цитата: MacSolasТіціє, в словацьких говірках Шарішу та Спішу тверде дзекання та цекання дуже розповсюджене. і в цих діалектах інфінітив завше закінчується на тверде "ц". це риса і лемківських говірок, і руской бешеди.

Дякую, MacSolas-е! Я щось таке підозрювала, але достеменно не знала.

Цитата: КапустнякЯ придумал ещё одну версию:
шик - упорядочение войск, (Шик — стрій)
шиковать -> обобщенно "упорядочить, поставить в ряды" (одно семань. разв., отсюда и смысл готувати)
-> если кто отсутствует, дать его привести (другое семант. развитие)

Це теж надто закручена версія, як для народної пісні, де все просте.
Мені все таки здається досить вірогідною угорська версія. Слово tessék дуже вживане і, певно, завжди на слуху там, де живуть угорці (хай закарпатці мене поправлять), тому лемки, що контактували з ними, цілком могли його запозичити, правда, для дуже обмеженого вжитку, в певних місцевостях, в певних ситуаціях і т.д., тобто воно зовсім не витіснило слова "просити". А що це було чуже і непрозоре слово, його "освоїли", уподібнюючи з існуючим "шикувати", хоч семантично зв'язку між ними нема. Ця хибна етимологія спонукала також витлумачити початкове "те-" як префікс і уподібнити до найближчого за звучанням свого префікса – "до-". От і вийшло "дошиковац".

Цитата: КапустнякИзвините, но здесь путаете две слова, см. ниже.
Роковать - от рекать (*rekti) и нароковать - по моему, все таки германизм.

Якщо ви це до мене, то я якраз не плутаю. Я цілком погоджуюсь, що це германізм. Я казала тільки, що деякі слов'янські слова з -рок- могли накладатися на цей германізм і сприяти переходові [ü] в [о], а не в [у].

Цитата: КапустнякЭто слово случайно похоже на наше обсуждаемое "нароковац".

То ж я про це і кажу.

Цитата: Капустняк(с этим я вполне несогласен)

???

Цитата: КапустнякЧтобы не путаться, лучше гипотетически видеть
вместо нароковац наруковац.

Найімовірніше це так. Але це гіпотетичне "наруковац" могло підлягати впливові інших чинників, народної етимології і т.д. Крім того - так мені здається - в західних діалектах взагалі різниця між [о] і [у] виглягає досить плинною. Корінні львів'яни ніколи не скажуть [говорити], тільки [гувурити], а з другого боку, є закарпатське (і, певно, також лемківське) "куповати" замість "купувати" і т.п. Це могло ще більше полегшити перехід [ü] в [о].

Цитата: КапустнякТо читайте(Этимол. словарь языка чешского, Вацлав Махек, Прага 1971 г., стр. 524):
rukovati - slc. -ť, pol. rukować. Z nem. ein-rucken.

Тим паче.

Цитата: Капустняк

Цитата: DigammaНі, дуже гарний аргумент. Але, певно, ви можете процитувати словник?

Не верите мне?

Чому не вірю? Я лише просив навести цитату - цікаво.

Цитата: КапустнякТо читайте(Этимол. словарь языка чешского, Вацлав Махек, Прага 1971 г., стр. 524):rukovati - slc. -ť, pol. rukować. Z nem. ein-rucken.

Дякую. Тепер слід поміркувати над о < у.

Цитата: Капустняк

Цитата: DigammaТо, певно, ви можете навести кільканадцять прикладів розвитку ü > о?

Приписываете мне гипотезы, которые я не создал. Я за развитие в -у-, а в этом конкретном случае просто не спорю с Тицией.

Тобто безпосереднє запозичення з німецької з ü > о?

Гаразд, скажу прямо: мені не відомо жодного випадка запозичення ü > о. Тобто ця гіпотеза не може бути підтверджена (принаймні поки що) жодною аналогією.

P.S. Як на мене, куди більш імовірний розвиток додаткової семантики у роковац під впливом чеського rukovati або польського rukować, але це не знімає питання про безпосередню етимологію роковац.

Цитата: andrewsiakdiakuju, Kapustniaku!

De rien, Andrewsiaku!

Цитата: DigammaНі, дуже гарний аргумент. Але, певно, ви можете процитувати словник?

Не верите мне? Почему?
То читайте(Этимол. словарь языка чешского, Вацлав Махек, Прага 1971 г., стр. 524):

rukovati - slc. -ť, pol. rukować. Z nem. ein-rucken.

Цитата: DigammaТо, певно, ви можете навести кільканадцять прикладів розвитку ü > о?

Приписываете мне гипотезы, которые я не создал.
Я за развитие в -у-, а в этом конкретном случае
просто не спорю с Тицией.