Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор RawonaM
 - августа 14, 2023, 23:51
Зараз у Польщі, тут насправді в кінотеатрах є сеанси з дубляжем, а є з субтитрами. Щоправда не у всіх, здається, фільмів є дубльована версія. Ось наприклад Опенгеймер є з польськими субтитрами і є з... українським дубляжем, а польського дубляжа немає. У Польщі показують фільми для українців окремо. Але в Гданьку саму українську чути на вулицях дуже мало, російську багато, і здається, що це принаймні росіяни, а не східні українці.

Не рекомендую Опенгеймер, мені не дуже сподобалось.

У Фінляндії субтитри завжди на двох мовах, так можна і у Польщі зробити.

А ось українськи прапори, які майоріли на громадянському транспорті більше року, зникли.
Автор R
 - августа 1, 2023, 22:44
Цитата: Python от августа  1, 2023, 14:00Що може призначенець сам по собі? Та нічого не може — якщо ні ефективно вбудуватися в колектив, ні навіть змусити колектив його боятися йому не дано, то його не поважатимуть і при нагоді з нього знущатимуться (згадується, наприклад, Крокодил з «Республики ШКИД»).
Все може. Йому все дозволено.
Деколи безпосереднє застосування сили.
Його ж для того і поставили щоб він примушував.
Автор Волод
 - августа 1, 2023, 14:08
Треба ще з'ясувати термінологію.

Одна справа це вміння і схильність працювати артіллю, коли це вважати колективізмом – тоді євреї з їх кібуцами – самий схильний до колективізму народ.

Інша справа егалітарний індивідуалізм, коли гроші нарізно, але багаті не шурхотять купюрами, не сигналять коштовними тачками, ....., щоб не спокушати бідних пустити їм червоного півня.
Автор Python
 - августа 1, 2023, 14:00
Цитата: R от августа  1, 2023, 12:01Нема у росіян ні родової організації ні кланової. Ні старійшин ні вождів ні отаманів.
Бугра назначає влада, бугор є продовженням влади.
Родова система переважно відійшла в минуле, так. Її місце зайняла сильна неформальна ієрархія. Сильна за рахунок того, що росіяни значно менш схильні йти проти решти колективу.

Що може призначенець сам по собі? Та нічого не може — якщо ні ефективно вбудуватися в колектив, ні навіть змусити колектив його боятися йому не дано, то його не поважатимуть і при нагоді з нього знущатимуться (згадується, наприклад, Крокодил з «Республики ШКИД»).

Цитата: Чайник777 от августа  1, 2023, 13:29Ви б хоч почитали або послухали соціологів і політологів, а то одні міфи переказуєте: росіяни атомізірованни і жодного колективізму у них немає.
Можу припустити, що атомізованість вища в великих містах, а десь у глибинці зберігаються пережитки чогось більш традиційного. Різниця між українцями й росіянами стосується якраз оцього традиційного — українська атомізованість починається ще в традиційному укладі.
Автор Чайник777
 - августа 1, 2023, 13:29
Цитата: Python от августа  1, 2023, 02:23Рівень вседозволеності влади залежить від того, скільки їй народ дозволить.
Українці такої самоорганізації більшість часу не мають — самоорганізація виникає як захисна реакція на дії влади, і владі тоді доводиться з нею рахуватися.
Російський колективізм — явище постійне, і він просто стабілізує взаємини між народом та владою. Ніяких бунтів — лише компроміс між бажанням влади отримати максимум і бажанням народу дати їй мінімум. Подачки більше значення мають на наших ґрунтах, а там у них це не дуже ефективно — індивідуальні винагороди колективом не схвалюються.
Ви б хоч почитали або послухали соціологів і політологів, а то одні міфи переказуєте: росіяни атомізірованни і жодного колективізму у них немає.
Автор R
 - августа 1, 2023, 12:01
Нема у росіян ні родової організації ні кланової. Ні старійшин ні вождів ні отаманів.
Бугра назначає влада, бугор є продовженням влади.
Автор Волод
 - августа 1, 2023, 09:29
ЦитироватьЗиновий Васильевич вел трезвый, скромный образ жизни и был богомолен. В течение целого поста не ел горячего, питался лишь хлебом с водой и на Страстной неделе ел один только раз, в четверг. В молитве он проводил целые ночи. За время его начальства над вотчиной Глушковых благосостояние крестьян и нравственная сторона их процветали. Преследуя пьянство, Зиновий Васильевич пьяных сек розгами. Сидя в сарае, он незаметно наблюдал за возвращавшимися с базара мужиками и на следующий день, собрав сход, учинял экзекуцию тем, которые возвращались пьяными. Следя за тем, чтобы хлеб без надобности не продавался, он отбирал излишек, запирал в общественный магазин и выдавал по мере надобности на еду или для продажи на необходимые нужды. Один мужик по его приказу находился под присмотром другого, более трезвого, а этот под присмотром третьего, и так далее. Амбар запирался двумя ключами, из которых один был у хозяина, а другой у соседа, и, таким образом, войти в амбар один без другого не могли. Крестьяне невольно приучились к воздержанию, к благоразумной экономии, и неисправных плательщиков не было. Каждый, кроме хлеба, который родился хорошо, имел лошадей, коров и овец. Соблюдалась большая осторожность с огнем. Без фонаря со свечой выйти во двор никто не смел. Как только сходил с крыш снег, начиная со Святой недели, сидеть по вечерам с огнем и в особенности с лучиной воспрещалось. Летом печи топились редко и только по утрам, когда хозяева еще были дома. Печи осматривались еженедельно. По его настоянию вместо прежних курных печей делались новые с дымовыми трубами. Для водопоя скота на полях копались колодцы, пруды, на ручьях делались ставы. Дороги содержались в исправности. Как только Зиновий Васильевич замечал, что нет спешной работы, так сейчас же посылал десятского по домам звать на сход, и на следующий день крестьяне и стар и млад выходили уже на общественную работу.
https://ru.wikisource.org/wiki/Из_записок_бывшего_крепостного_человека_(Бобков)/Глава_II
Автор Python
 - августа 1, 2023, 02:23
Рівень вседозволеності влади залежить від того, скільки їй народ дозволить.
Українці такої самоорганізації більшість часу не мають — самоорганізація виникає як захисна реакція на дії влади, і владі тоді доводиться з нею рахуватися.
Російський колективізм — явище постійне, і він просто стабілізує взаємини між народом та владою. Ніяких бунтів — лише компроміс між бажанням влади отримати максимум і бажанням народу дати їй мінімум. Подачки більше значення мають на наших ґрунтах, а там у них це не дуже ефективно — індивідуальні винагороди колективом не схвалюються.
Автор R
 - августа 1, 2023, 00:52
Нема там ніякої самоорганізації.
Просто є вседозволеність влади. Відсутність можливості вплинути на владу.
І подачки від влади, які регулярно бувають.
Автор Python
 - августа 1, 2023, 00:08
Цитата: R от июля 31, 2023, 17:42
Цитата: Python от июля 25, 2023, 23:50А тих, хто не косить, і побити можуть, бо «Ти що, за всіх нас розумніший?!»
Я сумніваюсь у існуванні російського колективізму, як форми добровільної самоорганізації.
То скоріше колективна покора якомусь бугру, большаку.
Покора тому хто сильний, у кого влада. Від кого є залежність.
Ви дивитесь очима індивідуаліста-українця, тому не розумієте, як так може бути. У росіян це тягнеться ще від селян-общинників. Над якими, безумовно, була і вища влада (пан, цар, піп, чиновник...), але община була цілісною функціональною одиницею й сама по собі — з внутрішньою ієрархією, формальною й неформальною (напр., влада найстаршого чоловіка в родині була абсолютною, а родин могло бути кілька, і вони якось взаємодіяли між собою). Покірність селян вищому начальству трималась, у т.ч., за рахунок цієї внутрішньої ієрархії, що стримувала поривання, які могли б нашкодити всій общині — бігати з нагайкою за кожним не було необхідності. Господарська діяльність була колективною задовго до появи перших колгоспів — участь кожного індивіда в ній теж регулювались внутрішніми механізмами общини. Радянська ж колективізація  була, до певної міри, спробою пристосувати цю «первісно-комуністичну» суспільну модель до нових реалій. Для росіян це була більш-менш традиційна модель — їм це зайшло. Для українців, що від общинного господарювання давно вже перейшли до індивідуальних господарств, колективізація була чужим штучно насаджуваним явищем, що справді трималось на страху та примусу.