Лингвофорум

Цитата: R от июня  7, 2023, 17:28Не розумію походження того і.
Ніби не ікавізм і не запозичення.

У частині випадків це очевидне вираження асиміляції за м'якістю. Себто літера позначає не якість голосного, а попереднього приголосного.

Цитата: Python от июня  7, 2023, 18:54В літературній мові щось подібне спостерігається у словах, утворених від м'яких прикметників, що виглядають так, ніби утворені від твердих (напр., мужній > мужності, а не мужньості).

Думаю, тут справа у рядності голосного. Перед переднім/середнім легше зберегти висхідну асиміляцію м'якості. Ж колись було м'яким.

Цитата: R от июня  7, 2023, 18:26А ще, існують слова третина, синиця без м'яких приголосних.

Може Ви не розчули? [син'ий] саме з НЬ, але не з І.

ЦитироватьДо м'якої групи належать:

1) відносні прикметники, що мають основу на м'який приголосний –н– і в називному відмінку однини чол. роду закінчуються на –ій (після голосного — -їй): бу́дній, ве́рхній, вечі́рній, всесві́тній (кругосві́тній), горо́дній, да́вній (неда́вній), доро́жній (подоро́жній), досві́тній, доста́тній, дру́жній (але дру́жний — з іншим значенням), жи́тній, за́дній, замі́жня, кра́йній, ку́тній, лі́тній (повнолі́тній), майбу́тній, могу́тній, му́жній, незабу́тній, нові́тній, обі́дній (пообі́дній), осві́тній, осі́нній, оста́нній, пере́дній, пі́зній, поро́жній, прису́тній (відсу́тній, посу́тній), пу́тній, ра́нній, самобу́тній, само́тній (але самі́тний), сере́дній (посере́дній), спі́дній, сторо́нній, сусі́дній, ха́тній, худо́жній тощо;

2) усі прикметники на –жній, –шній, що походять від прислівників: бли́жній, вну́трішній, вчора́шній, да́вні́шній, дома́шній, за́втрашній, зо́внішній, коли́шній, ни́нішній, поздо́вжній, ра́нішній, спра́вжній, сього́днішній, тепе́рішній, торі́шній (але цьогорі́чний), туте́шній та ін.; також прийде́шній, сіне́шній тощо;

3) відносні прикметники з основою на -й: безкра́їй, довгові́їй, короткоши́їй; відносні прикметники з відтінком присвійності: бра́тній, о́рлій, а також якісний прикметник си́ній.

2 група - саме наслідок асиміляції, як на мене. А "присутній" до першої.

Цитата: R от июня  7, 2023, 23:33І в словах типу чорні, четверті, розбиті, кручені, і не пом'якшує приголосну.

Сам так вимовляю, але це інше. Якщо прикметник твердої групи, то приголосна перед закінченням завжди тверда, навіть якщо закінчення -і. Але якщо прикметник м'якої, то приголосна перед закінченням завжди м'яка.

Я думав то поширене.
Хоча спеціально не прислухався.
От у Вікіпедії хтось написав Організації Третого Рейху.
https://uk.wikipedia.org/wiki/Категорія:Організації_Третого_Рейху
Про надсянську говірку можу сказати що є таке явище.
Також додам трета і сина.
І в словах типу чорні, четверті, розбиті, кручені, і не пом'якшує приголосну.

Приїдь до мене у Мостиска
Кучераве, кучераве  дівчиско
Трета хата від моста

Цитата: R от июня  7, 2023, 18:19Я чув третий, синий, третого, синого, третому, синому, без м'яких приголосних.

Діалект, де прикметники м'якої групи переходять у тверду? Це цікаво.

В літературній мові щось подібне спостерігається у словах, утворених від м'яких прикметників, що виглядають так, ніби утворені від твердих (напр., мужній > мужності, а не мужньості).

А ще, існують слова третина, синиця без м'яких приголосних.

Я чув третий, синий, третого, синого, третому, синому, без м'яких приголосних.

Який ікавізм? Просто прикметник м'якої групи, як «синій» чи «третій». Поява І обумовлена не розвитком голосної, а попередньою приголосною. У деяких варіантах вимови те І (в називному чоловічого роду, але не в давальному жіночого) навіть вимовляється як И, але з м'якою попередньою приголосною — щось протилежне ікавізованому І<О, яке звучить як І, але не пом'якшує приголосну.

Про походження суфіксу -нь-, як у слові «присутній» чи «досвітній», поки що не можу нічого сказати. Припускаю, що там могло бути колись [нй] або щось подібне, але нехай краще скажуть фахівці.

Не розумію походження того і.
Ніби не ікавізм і не запозичення.

З мого суб'єктивного відчуття, -ній порівняно з -ний більше асоціюється з якимись узагальненими поняттями, абстракціями. Напр., природний — чітко пов'язаний з природою (сукупністю тварин, рослин, мінералів тощо), природній — пов'язаний з природністю, нормальністю, більше стосується якихось реакцій та дій (не всі погодяться з таким розрізненням, але в варіанті, який я засвоїв, воно є).

В заміжжя був юс великий.
Статний через и.
Чому лишній через і, також незрозуміло.