Лингвофорум

Якщо таких слів нема, то і не треба.
Тим більше що вони раніше були, а потім зникли.
То ж зайве перевантаження мови непотрібним змістом.
Наприклад:

Цитата: Python от октября 26, 2022, 17:25Правильно: «Наш торгівельно-розважальний центр чекає всіх охочих до розваг». Неправильно: «Наш торгівельно-розважальний центр чекає всіх охочих купити товар зі знижкою».

Насправді ж то чекають всіх. А охочий він чи ні, то вже його проблема. Нехай приходить, а там буде видно.
Простіше треба речення формулювати.
Якщо нюанси не дуже важливі, то про них нема чого згадувати.

Цитата: Волод от декабря 15, 2022, 13:17

Цитата: Python от декабря 15, 2022, 09:17а, наприклад, -альний/-ильний — можна), але застосовуваних у дієприкметникових ролях.

НіТ   
 т

У сенсі, так не роблять, чи так не можна робити? Про правильність такого підходу не йдеться. Але, так чи інакше, в обох мовах, з яких найчастіше доводиться перекладати на українську, активні дієприкметники більш розвинені, ніж у СУЛМ. Пересічний переклад тяжіє до буквального й послівного, що спонукає до передачі  іншомовних конструкцій структурно подібними до них українськими конструкціями (інакше кажучи, кальками). Радянський підхід зводився до розширення ролі дієприкметника. Сучасний — до передачі дієприкметника прикметником. Альтернативний варіант — передача дієприкметника підрядним реченням, але, схоже, цей підхід останні кілька років витіснюється прикметниковим. Ну а прикметниковий підхід, поставлений на потік, сприяє шаблонному утворенню віддієслівних прикметників — звідси засиилля прикметників на -льний у дієприкметниковій ролі, що ми можемо спостерігати останнім часом.

Цитата: Python от декабря 15, 2022, 09:17а, наприклад, -альний/-ильний — можна), але застосовуваних у дієприкметникових ролях.

НіТ   

Цитата: dan-pt от ноября 17, 2022, 00:56Чи не є заміна керування з прийменником на прилягання з інфінітивом — загальною тенденцією в українській?

Припускаю, причиною такої загальної тенденції є боротьба з дієприкметниками, яка на практиці часто зводиться до механічної заміни дієприкметника прикметником — модель взаємодії з іншими словами при цьому збігається з тією, що була в дієприкметника, якого спробували позбутись. Тобто, фактично, відбувається створення нових дієприкметників, морфологічно тотожних прикметникам (-учий/-ючий/-ачий/-ячий заборонено, а, наприклад, -альний/-ильний — можна), але застосовуваних у дієприкметникових ролях.

Цитата: Python от октября 26, 2022, 17:25З цієї точки зору, «всі охочі щепитися» є приблизно такою ж нісенітницею, як «усі боязкі заразитися».

«Всі охочі щепитися» звучить мені цілком нормально. «Усі боязкі заразитися» сприйняв би в поезії

Цитата: Python от октября 26, 2022, 17:25не «охочий працювати», а «охочий до праці» і под. Отже, слід казати не «охочий щепитися», а «охочий до щеплення» (але, самі бачите, дурниця виходить — див. вище про значення слова.

Чи не є заміна керування з прийменником на прилягання з інфінітивом — загальною тенденцією в українській?

Прочитав тільки перший абзац першого повідомлення.

Опишу, як найчастіше вживаю я (в листуванні):

Охочий до чогось — той, хто має охоту (добровільне бажання) це робити. Він охочий до роботи. Вона охоча до благодійності. Вона охоча до екстриму.

У деяких контекстах можу вживати як стилістичний синонім до слова волонтер, типу: в селі Іванівка охочі відремонтували одинокій бабусі дах. Охочі сусіди пофарбували паркан біля будинку.

В усному мовленні я це слово не вживаю. Лише в листуванні, коли можна кілька секунд подумати. Або якраз через те, що не добре відчуваю семантику, щоб сходу вживати, або через те, що вважаю його надто літературним (принаймні я дізнався про нього з літератури та мови вчителів, моє україномовне оточення його не вживало).

Тобто, «всіх, хто мав охоту»?

Цитата: Python от октября 26, 2022, 17:25Правильно: «Наш торгівельно-розважальний центр чекає всіх охочих до розваг». Неправильно: «Наш торгівельно-розважальний центр чекає всіх охочих купити товар зі знижкою».

Це хитромудрі спроби збудувати просте висловлювання з двома суб'єктами.

Спробуйте перенести    охоту у минулий час.

Отже, «охочий щось робити» таки є. Приймається. Проте, й «охочим до чогось» не варто нехтувати (а нехтують, бо не вписується в скальковану модель речення).

Чи є різниця з «бажаючим» у цій конструкції і яка саме — незовсім зрозуміло. Якщо замінити «охочий» на «бажаючий» у прикладах — чи можна так сказати, не спотворивши зміст? «І у мріях скликаю численні полки 3 тих, що стати за край свій бажаючі; На село французки не дуж-то бажаючі виїздити». Перший приклад з «бажаючим» стає дещо дивним граматично (дієприкметниковий зворот, підрядне речення зі «що» — якийсь їх гібрид). Другий — дієприкметники не мають ступенів порівняння, тому «не дуже бажаючий» здається неправильним. Можливо, оте «не дуже» закладено в «бажаючий» початково (а «дуже бажаючий» і є «охочий»). Можливо, «бажаючий» стилістично замкнено в канцелярському стилі, тому вписати його в художній текст проблематично.

Пане @Python -е, самі написали? Цікаво!