Лингвофорум

Підтема:  Кисур як мова феодосіан і предтеча сучасного фрипульястані

ЦитироватьКисур - київський суржик, історія якого з часів Феодосія Печерника, Старої, Святої, Феодосієвої Русі тісно пов'язана з місцевими феодосіанами, а враховуючи його впливи на розвиток мов Неосяжної Країни Феодосієвої наступних епох очевидно саме феодосіанський кисур можна вважати прямим попередником розмовної міжнародної і общепонятної мови/суржика Неосяжної Країни Феодосієвої, Країни Федора Фрипулья (фрипульястані) сучасної епохи в усьому її/його розмаїтті в якому вона/він існує і розвивається, зокрема усіх існуючих книжних мов і діалектів регіону, які мають стосунок до Києва і феодосіан різних епох.

Підтема: Феодосіани татарської епохи. Розселення русинів по Татарщині. Початки українства

В даній темі хотілось би обговорити процес поширення русинів-феодосіан по Татарщині при одночасному формуванні відрубної групи русинів-феодосіан, яка стала основою для появи і проявлення у майбутньому на теренах Старої, Святої, Феодосієвої Русі, в самому її центрі - на Подніпров'ї сучасного українства в часи Гетьманщини в татарську епоху. Одна з тез - без татарської епохи історію нашої сходозахідної, козацько-християнської, неосяжноруської і власнеукраїнської цивілізації не збагнути.

Підтема:  Св. Феодосій і латиняни. Стара Русь і Захід Старого Материка в дотатарську епоху

Питання про ставлення святого Феодосія зі Святих Печер Київських до латинян викликало потужні дискусії ще з часів Старої, Святої, Феодосієвої, Київської Русі. Адже саме там, в спільноті древніх києвоцентричних феодосіан Старої Русі очевидно слід шукати з одного боку початки сучасного українства, орієнтованого на Київ як духовний, культурний, освітній і господарський осередок, на храми і монастирі Києва і школи Київської Академії, з іншого боку шукати причини як його тісних контактів з країнами, народами і господарствами Заходу так і причини відрубності Старої Русі (і Рідної України українства - Гетьманщини) від Заходу - перш за все у сферах світогляду і релігії, причини перетворення Старої, Святої, Феодосієвої Русі з одного боку на базу для появи в майбутньому Білорусі, Росії і Неосяжної Русі на уламках Країни Рад сучасної, порадянської епохи, з іншого боку формування в Києві і на Подніпров'ї ядра того, що сучасне українство називає Рідною Україною - сучасного самостійного Українського господарства зі столицею в Києві.

Взаємодію древніх русинів і людей руської мови, культури і релігії з Заходом очевидно можна (і варто) розглядати в т.ч. як взаємодію древніх феодосіан і латинян в дотатарську епоху, епоху, яку умовно можна почати з правління князів Ольги, Ігоря, Святослава і Володимира і завершити Батиєвою навалою.

Хотілось би тут почати обговорення цієї непростої теми, подій і явищ, які відбувались і свідками і учасниками яких були в т.ч. наші далекі предки. Подій і явищ, які в певному смислі можна навіть окреслити і як глобалізацію по-київські і як взаємодію феодосіан (русинів, українців) з Заходом і латинством.

Підтема:  Глобалізація по-київські. Старий, Святий, Феодосієвий Материк.

Коли ми говоримо про глобалізацію ми чомусь забуваємо, що "все вже глобалізовано до нас". Так зокрема, жителі Старої Русі, предки сучасного українства 9-13 ст. по суті вже жили в глобалізованому Всесвіті. Де в ролі загального, глобального, кафоличного світогляду виступало християнство в його київському, феодосіанському форматі. Іншими словами ми можемо говорити про те, що народ Феодосієвий жив у країні і господарстві Феодосієвих зі столицею в Городі Феодосієвому і це відбувалось у Всесвіті Феодосієвому, на Материку Феодосієвому - Старому, Святому, Київському.

Підтема: Мови жителів Сходу Заходу і Країни Феодосієвої минулих епох

Говорячи про історію, культуру і книжність Неосяжної Країни Феодосієвої (старо)руської, татарської, литовської, польської, гетьманської і наступних епох, зокрема часів Хмельниччини і Гетьманщини ми не можемо оминути увагою питання про місцеві говірки і мови, яких як ми знаємо в ходу було чимало і різних. Значний відсоток жителів регіону становили "феодосіани" себто прихильники преп. Феодосія і інших угодників Божих зі Святих Печер Київських, які називали себе в т.ч. християни, русини, козаки, люди або якось інакше, в т.ч. за регіоном проживання (кияни, волиняни, запорожці, задніпровці та ін.). Саме ця спільнота, яка постійно поповнювалася за рахунок все нових і нових людей відігравала ключову роль у розвитку мов, культур, країн і господарств регіону,  зокрема очевидно стояла біля початків таких сучасних книжних і господарських мов як українська, білоруська і російська, також суттєво впливаючи і на усі інші (в т.ч. понятійність, лексика, граматика та ін.). Очевидно також, що саме тогочасні феодосіани, вони ж русини і люди руські (себто люди руської віри, мови і походження) були такими собі культуртрегерами києвоцентризму, Києва і пов'язаних з ним мови, культури і книжності, які плекалися в школах і установах Київської Академії будучи очевидно одночасно прямими предками і предтечами сучасного українства. Тому говорячи про історію розвитку мов, культур і літератур Сходу Заходу і Неосяжної Країни Феодосієвої на просторах Старого (Феодосієвого) Материка минулих епох питання про Київ, про школи і установи Київської Академії, про Феодосія і феодосіан ми не можемо оминути. Ті ж таки українська, білоруська і російська мови, особливо у їх книжному, культурному, культуртрегерському варіанті очевидно прямо пов'язані з древніми феодосіанами і їх світоглядним, мовним і культурним насліддям, вираженим в т.ч. розмаїтою  лексикою, яка так чи інакше, у тій чи іншій мірі очевидно відображає у собі всю строкату і розмаїту історію Неосяжної Країни Феодосієвої минулих епох, Країни, історія якої прямо пов'язана з історією сучасної України і українства на що звертали увагу в т.ч. такі українські культурні діячі як той же М.С.Грушевський, який за значенням, яке йому надавало сучасне йому українство порівнював "Патерик Печерський" з "Кобзарем" Т.Г.Шевченка, таким чином ставлячи питання для майбутніх дослідників Українського господарства і Неосяжної Країни.