Лингвофорум

Цитата: Maxy

Цитата: Wolliger Mensch

Цитата: IskandarМені не дуже зрозуміло, нащо слово язик було викинуто з української літературної лексики.

Совершенно? То есть в современном литературном языке слово "язик" совсем невозможно в значении "речь"?

Именно так, в современном литературном - невозможно. Только "мова".

Спасибо.

Цитата: Wolliger Mensch

Цитата: IskandarМені не дуже зрозуміло, нащо слово язик було викинуто з української літературної лексики.

Совершенно? То есть в современном литературном языке слово "язик" совсем невозможно в значении "речь"?

Именно так, в современном литературном - невозможно. Только "мова".

Цитата: IskandarМені не дуже зрозуміло, нащо слово язик було викинуто з української літературної лексики.

Совершенно? То есть в современном литературном языке слово "язик" совсем невозможно в значении "речь"?

Цитировать...Ось що він у тебе попросить для мене: "Слово о полку Ігоря" Максимовича або Шишкова, дай йому ради святої нашої поезії один екземпляр, коли маєш. Бачиш, у мене давно вже думка заворушилася перевести його, те слово, на наш милий, на наш любий український язик, достань, будь ласкав, та передай цьому козачині.

(Т.Шевченко. Лист до Бодянського)

Мені не дуже зрозуміло, нащо слово язик було викинуто з української літературної лексики.

Цитата: Sempajщо за невіглас написав?
"[Увага! Для тих хто український лише вивчає далі читати не рекомендовано. F] " хіба українська мова чоловічого роду?

Я написав. Які проблеми?

що за невіглас написав?
"[Увага! Для тих хто український лише вивчає далі читати не рекомендовано. F] " хіба українська мова чоловічого роду?

Цитата: Алекс МакВ др.слов. прийшло з санскр. "vartman" – "шлях".

Ага! Подорожував якось який-не'дь Шабарсвамін або Девадаттабрахмадасаніяма руськими степами та карпатськими скелями, от і запозичили давні слов'яни це слово! (Увага! давньослов'янський > давн. слов., а не др.слов. )
Це споріднені слова. Про жодне "прийшло з санскриту" йтися не може...
До речі, слово время на руському грунті є переоформленням на старослов'янський лад давньоруського веремя. Отже це не чисте запозичення.

Щодо часу, то хіба ж важко нам згадати слово чаяти (<чати)/чаю? "И чаю воскресенія мертвыхъ и жизни будущаго вěка. Аминь!"

Цитата: RawonaM

Цитата: Алекс МакСтаття по соц. лінгвістиці потрібна етимологія слова "час"

Праслов'янське слово.

Тут радше треба казати про відсутність "етимології" (з давньоруського періоду слово змін не зазнало).

Цитата: Алекс МакСтаття по соц. лінгвістиці потрібна етимологія слова "час"

Праслов'янське слово.

Добавлено спустя 16 минут 55 секунд:

Цитата: Алекс МакЕтимологічний аналіз англійського "time" показує нам що воно походить від лат. "tempus" – "тягнути"; ст.англ. "tima" – від кореня "ti"- "простирати, протягати" (англ. to stretch, to extend).

Не від лат. "темпус" (хто це придумав?), а від прагерманського *tî-mon-.

Для тех кто знает украинский:
[Увага! Для тих хто український лише вивчає далі читати не рекомендовано. F]
Стаття по соц. лінгвістиці потрібна етимологія слова "час"- бо "время" я найшов... терміново завтра требе статтю здати ... plz!!!

Вот і стаття:
Соціальна диференціація поняття часу

   Проблема субстанції часу знаходиться не лишень в фокусі філософії, а й в всіх аспектах сучасного мовознавства, а особливо в центрі соціальної  лінгвістики.  Соціолінгвістика – наукова дисципліна, яка розвилась на стику лінгвістики, соціологій, соціальної психології та етнографії й вивчає широкий комплекс проблем пов'язаних з соціальною природою мови, її соціальними функції, механізмом впливу соціальних факторів на мову.
   Час є філософською категорією яка служить для позначення форми буття речей і явищ, їхні процеси змін та тривалість їхнього існування. Простір та час є одним із основних засобів опису різних картин світу. В лінгвістиці час ж служить для специфічного відображення об'єктивного часу і служить для темпоральної локалізації події або стану.
   Наукова картина світу є особливою формою теоретичних знань за допомогою якої інтегруються й систематизуються конкретні знання, отримані в різних областях наукового дослідження. Термін "картина світу" використовується для позначення світоглядних структур, що лежать в основі культури визначеної історичної епохи й виступає як цілісний образ світу, що включає представлення про природу і суспільство. Час та простір є основними засобами для визначення особливостей буття речей та явищ.
   Поняття часу в різних етносах перебуває в диференціації. Це зумовлено складною практичною взаємодією психічно нормальної людини з навколишнім середовищем – природою та суспільством. Оскільки середовище існування в різних етносах різне тому й образи часу та їх національні варіанти перебувають в соціальній диференціації.
Дослідження національних варіантів поняття часу проходить в основному через аналіз етимології в різних мовах, із залученням метафор, образів та інших символічних форм, характерних для національних культур.
Етимологічний аналіз англійського "time" показує нам що воно походить від лат. "tempus" – "тягнути"; ст.англ. "tima" – від кореня "ti"- "простирати, протягати" (англ. to stretch, to extend). Тут э схожість з рештою германських мов, а особливо з нім. "zeit". Отже, образ часу в германських мовах містить елемент протяжності.
Російське слово "время" запозичене з др.слов. й утворене від суфікса ">мя" (те ж саме що в словах: "имя", "знамя"). В др.слов. прийшло з санскр. "vartman" – "шлях". Первинно слово "время" мало значення того що крутиться. Отже в слов'янських мовах в часі присутня циклічність та лінійність.