Лингвофорум

Цитата: Python от февраля 21, 2021, 17:43
Чому не к'ювет та б'юст?

З особистого досвіду в простих людей домінує «кувет». З «бю» ж буває що завгодно: від пом'якшеного до м'якого з опціональною йотацією, але тут, схоже, основна перевага за м'якою нейотованою вимовою. Хто його знає, що буде як українці нарешті українізуються.

Вони ще й зазвичай змішують фонетику й фонологію.

Ключове слово — різним: у мене склалося враження, що пом'якшені й напівпом'якшені в одних джерелах еквівалентні, відповідно, м'яким і пом'якшеним в інших.

Якщо вірити різним книжкам, приголосні бувають м'які, пом'якшені й напівпом'якшені.

Чому не к'ювет та б'юст?

От-от. Може бути й кувет і бьюст.

Може бути і йотована (навіть попри відсутність графічного відокремлення апострофом).

Давно вже досліджували, що в кюветах, бюджетах і бюстах переважає м'яка вимова.

 Добрий день, мовознавці! Якщо я правильно розумію, в українській мові 10 м'яких приголосних звуків, а всі інші можуть бути хіба що пом'якшеними, тобто фактично вони залишаються твердими. Це добре помітно на прикладі українського Ч, якщо правильно його вимовляти: українські "очі" звучать зовсім не як російські "очи". А як щодо слів — кювет, бюджет і бюст? В російській мові К' і Б' вважаються м'якими, тоді як в українській — тільки пом'якшеними. А яка власне різниця на слух? Дійсно чую в обох випадках однаковий перший склад. Це вплив російської, через яку я розучився відрізняти (чи вимовляти?) українські звуки, чи це якась формальність у їх поділі? Хоча, з іншого боку, спостерігаю, як українці вимовляють по суті б'юджет замість бюджету, тобто язик сам аж просить той Б зовсім не пом'якшувати. У російській вимові більше округлюються губи при вимові Ю за рахунок чого досягається м'якіше звучання попереднього приголосного?
Трохи гуглив, але оскільки не філолог, то майже нічого не зрозумів та тільки більше заплутався. Хотів би простого і/або наочного пояснення, якщо це можливо. У ті самі ворота, наприклад, російський Ж', який хоч і м'який, але "дрожжи" і "приезжий" не звучать для мене м'якішими, ніж "жінка" (звертав увагу на Форво саме на м'яку вимову ж у перших двох словах, бо цей рідкісний звук вже більшість російськомовних замінюють на твердий Ж). Даруйте, що так багато про російську, але саме вона мене наштовхнула на роздуми, бо без порівнянь взагалі б про це все не задумався. У випадку з м'яким російським Ж язик наближається горизонтально ближче до зубів, тоді як в українській "хоче" встати вертикально? Я наче десь чув, що особливість твердих шиплячих якраз у вертикальному положенні язика. І якщо з шиплячими ще більш-менш можу собі пояснити, або принаймі спробувати, то словам "філологія" і "фікус" здаюся. Яка тут відмінність між українським пом'якшеним Ф і російським м'яким Ф' у положенні губ/язика?
Дуже цікаво, наскільки ці всі ортоепічні відмінності насправді суттєві, особливо цікавлять б, п, в, м, ф, к, х, де зовсім твердих пом'якшених не чую — наче просто м'які звуки.