Лингвофорум

Цитата: Zavada от ноября  2, 2020, 14:07
Мова змінюється, і зараз не все, що колись було прийнятним, таким залишилося.

Зазвичай аргумент «мова змінюється» застосовують для виправдання нового узусу всупереч застарілій прескриптивній нормі. Якщо ж ідеться про нове прескриптивне правило, що суперечить як старому прескриптивному правилу, так і сучасному узусу, це вже незовсім зміни мови як такої.

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:08
Завада, це повний брєд, читайте Курило, в Пайтона все ок.

"Повний брєд" — дешо з того, що ви з нею вважаєте нормою.

(Google) дієприслівниковий

Мова змінюється, і зараз не все, що колись було прийнятним, таким залишилося.

Нинї навіть в усїх навіть коротких інтерв'ях у новинних сюжетах дуже багато людей говорять українською, чого років 10 тому не було.

Цитата: R от октября 31, 2020, 21:02

З 11-тої хвилини.

Шо за хірь?

Цитата: Python от октября 31, 2020, 20:26
Якщо матюки опустити, чи годитиметься ця мова для захисту наукової роботи?

(Студент мовчки кладе на стіл роздруковану роботу й, пильно вдивляючись у очі викладачеві, довго стоїть на місці).

Та ні, там буде забагато дієслова "чуєш". При захисті його ніби нечасто вживають. 

З 11-тої хвилини.

Якщо матюки опустити, чи годитиметься ця мова для захисту наукової роботи?

(Студент мовчки кладе на стіл роздруковану роботу й, пильно вдивляючись у очі викладачеві, довго стоїть на місці).

Я б міг би зобразити типову україномовну розборку, які в нас відбуваються. Але ж матюки... А без них як?

Цитата: Python от октября 30, 2020, 23:13

Цитата: Sandar от октября 30, 2020, 20:53

Цитата: Vlad26t от октября 30, 2020, 07:24

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Де Ви бачили агресивну українську в Києві?

Питання в тому, чи витримає українська мова сучасного Києва перетворення її на загальноагресивну? Це ж не регулятор, а індикатор: має існувати соціальна група зі статусом достатньо високим, щоб прояв агресії з її боку сприймався як належне, для якої та чи інша мова є основною. Якщо це щось близьке до криміналітету (якась іншореспубліканська мафія, наприклад), то її основна мова буде, ймовірно, російською. Якщо це мова великих грошей (які виросли з того ж криміналізованого середовища) — аналогічно. З якою соціальною групою може асоціюватися українська мова як прояв сили? Хіба що АТОшники, праворадикали та ін. — але й тут  українська  мова не має абсолютної переваги, співіснуючи з російською. Проте, радикалізація по цій лінії теж зіграла певну роль:  як мінімум, носія української намагаються не провокувати, бо мало що там за вибухова суміш усередині його свідомості. Переходити на українську, щоб закосити під когось із цієї категорії — ну, це складно, до такої психологічної атаки ще не додумались, здається.

А от українська як «мова добра» сприймається вже цілком адекватно. Кажу «вже», бо ще з десяток років тому можна було почути думку про принципово україномовних як «людей з претензіями», які провокують конфлікти, і з якими краще не мати справи. Нині  (після того, як на хвилі патріотизму багато хто перейшов від прихованої україномовності до відкритої, плюс додалися мовні неофіти), висловлювач подібних поглядів ризикує накликати на себе хвилі гніву — в сучасних правилах це вже він сам показує себе «людиною з претензіями», що не потрапляє в ритм. В принципі, це теж важливий здобуток: говорити українською як культурна людина й не почуватися диваком. Для розборок між гопниками це, може, й не настільки актуально, але, скажімо для середовища айтішників чи інших представників середнього класу це має значення.

Хаха, бачив недавно дуже крутого атовця, який соромиться рідної української і забив на неї по жизні. І він типу націоналіст))
Через то я й казав десь тут (може в іншій темі) недавно, шо я ##@# весь це ідіотський укра́інскій синкретизм, це треба бути шизіком, шоб триматись за це і вважати це своїм.

Цитата: Sandar от октября 30, 2020, 20:53

Цитата: Vlad26t от октября 30, 2020, 07:24

Цитата: Sandar от октября 29, 2020, 18:04
Стидаються, стидаються, я багато цього бачу. Українська в Києві абсолютно не функціонує як мова розборок, наприклад.

Існує деяка частка функціонування української в Києві як мови розборок, і обов'язковість української в сферах, зазначених у Законі України.

Де Ви бачили агресивну українську в Києві?

Питання в тому, чи витримає українська мова сучасного Києва перетворення її на загальноагресивну? Це ж не регулятор, а індикатор: має існувати соціальна група зі статусом достатньо високим, щоб прояв агресії з її боку сприймався як належне, для якої та чи інша мова є основною. Якщо це щось близьке до криміналітету (якась іншореспубліканська мафія, наприклад), то її основна мова буде, ймовірно, російською. Якщо це мова великих грошей (які виросли з того ж криміналізованого середовища) — аналогічно. З якою соціальною групою може асоціюватися українська мова як прояв сили? Хіба що АТОшники, праворадикали та ін. — але й тут  українська  мова не має абсолютної переваги, співіснуючи з російською. Проте, радикалізація по цій лінії теж зіграла певну роль:  як мінімум, носія української намагаються не провокувати, бо мало що там за вибухова суміш усередині його свідомості. Переходити на українську, щоб закосити під когось із цієї категорії — ну, це складно, до такої психологічної атаки ще не додумались, здається.

А от українська як «мова добра» сприймається вже цілком адекватно. Кажу «вже», бо ще з десяток років тому можна було почути думку про принципово україномовних як «людей з претензіями», які провокують конфлікти, і з якими краще не мати справи. Нині  (після того, як на хвилі патріотизму багато хто перейшов від прихованої україномовності до відкритої, плюс додалися мовні неофіти), висловлювач подібних поглядів ризикує накликати на себе хвилі гніву — в сучасних правилах це вже він сам показує себе «людиною з претензіями», що не потрапляє в ритм. В принципі, це теж важливий здобуток: говорити українською як культурна людина й не почуватися диваком. Для розборок між гопниками це, може, й не настільки актуально, але, скажімо для середовища айтішників чи інших представників середнього класу це має значення.