Лингвофорум

Вирізано: *Мова розборок

Цитата: DarkMax2 от октября 16, 2020, 16:13
Столітня тоді калька.

Добре, джерела є, але можу сказати лише, що живі люди так не говорять. Живе вживання в російській чути доводилось, в українській — ні. В загальній картині джерельної мови воно сидить, як на корові сідло — надто вчувається російське мислення. Не виключаю, звичайно, що в контактній зоні цей вираз міг потрапити і в розмовну українську, але в тому тексті я б списав на сліди діяльності москвофілів, що могли перейняти його безпосередньо з літературної російської.

Цитата: Zavada от октября 16, 2020, 15:35

Цитата: Python от октября 12, 2020, 04:12
Російською «как пить дать» — а українською так не скажеш.

Але так пишуть у книжках, зокрема у словниках, у вісниках університетів.

(Google) "як

Надто схоже на кальку, ІМНО. Інтуїтивна зрозумілість вислову загубилась ще в російській мові, тому до широко вживаних в українській він ніколи не належав.

Цитата: Python от октября 12, 2020, 04:12
Російською «как пить дать» — а українською так не скажеш.

Але так пишуть у книжках, зокрема у словниках, у вісниках університетів.

(Google) "як

Цитата: LUTS от октября 12, 2020, 22:12

Цитата: Vlad26t от октября 12, 2020, 08:36

Цитата: Python от октября 12, 2020, 04:12
«дзузьки»

«дзуськи»

Для мене це слово з творів української літератури. В живій мові не чув.

Аналогічно.

Цитата: Vlad26t от октября 12, 2020, 08:36

Цитата: Python от октября 12, 2020, 04:12
«дзузьки»

«дзуськи»

Для мене це слово з творів української літератури. В живій мові не чув.

Цитата: Vlad26t от октября 12, 2020, 08:36

Цитата: Python от октября 12, 2020, 04:12
«дзузьки»

«дзуськи»

Постійно забуваю, як це слово пишеться. В моєму селі є споріднене слово «дзуґе» чи «дзюґе» (і так собак утихомирюють, а не котів) — якщо виходити з чергування ґ/з, то мало б бути «дзузьки» ніби. Але орфографічна норма пішла іншим шляхом.

Цитата: Python от октября 12, 2020, 04:12
«дзузьки»

«дзуськи»

Цитата: dan-pt от октября  9, 2020, 06:30
Я спілкуюся з російськомовними українською, але мені завжди важливо, щоб людина якнайкраще мене розуміла.

Дивлячись наскільки російськомовні. Якщо йдеться про тих, які українську мову і в школі вчили, і новини на ній дивляться, і з україномовною сусідкою без перекладача спілкуються, то треба постаратися, щоб вас не зрозуміли. Зрештою, як мовний неофіт ви й самі розумієте, в якому місці українська мова стає заскладною для сприйняття.

Щоб мова була і фразеологічно багатою, і зрозумілою для всіх — по-моєму, це взаємовиключні параграфи. Фразеологізми мову збагачують, але ціною ускладнення — це як говорити загадками (широко відомими в середовищі носіїв — але все одно загадками). І це досить пізній пласт (які ще усталені вирази з глибини тисячоліть?! Там усе вже або змилось, або перейшло з фразеологізмів у лексику й граматику), тому подібність досягається переважно за рахунок кальок і запозичень. Справді, оскільки контакт між мовами був досить тісним (не тисячу років тому, а взяти останнє століття разом з сьогоднішнім днем хоча б), багато таких конструкцій мають відповідники в обох мовах — але, знову ж, вибірково. Російською «как пить дать» — а українською так не скажеш. На перетині мов буде «стопроцентно» й «стовідсотково» з приблизно тим же значенням — тут неозброєним оком видно ХХ століття. Щось суто українське з цим же значенням якось і не пригадується (і от не факт, що фразеологізм зі словника справді буде зрозумілим навіть для сучасних носіїв української. Це якщо там реальний фразеологізм, а не новотвір від укладачів).