Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Yitzik
 - ноября 23, 2011, 18:13
Цитата: Alone Coder от мая 17, 2009, 17:13
Грот велел писать Гёте через э с точками в ознаменование произношения через [ö] без смягчения.
А чё? Это мудро! «Гӭте», «шедӭвр»... Ляпота!
Автор DarkMax2
 - ноября 23, 2011, 09:03
Цитата: Алексей Гринь от мая 17, 2009, 16:58
Это называется, мыши кололись, но продолжали жрать кактус, лишь бы не репу, как москали.
:+1:
Автор DarkMax2
 - ноября 23, 2011, 09:00
Цитата: Vertaler от мая 14, 2009, 15:58
Цитата: Python от мая 14, 2009, 13:45

Дуже може бути, що саме так і є, а наведено мною обґрунтування сформулювалось пізніше для пояснення усталеної норми.
А чому тоді не Blücher > Блихер (Бліхер)? Знову политика подвійних стандартів?
Блухер! Так навіть реально пишуть деякі люди.
Автор Krymchanin
 - августа 17, 2009, 23:32
Цитата: Drundia от августа 12, 2009, 13:55
То вже особливість російських шиплячих, вони категорично відмовляються м'якшитися (принаймні так було раніше), хоча нині можна почути й м'яку вимову у тих же «парашют» і «жюрі».
У нас чаще мягко произносят жюри, в парашюте не смягчают.
Автор Pawlo
 - августа 12, 2009, 23:14
Цитата: Python от августа 12, 2009, 10:36
Цитата: Drundia от августа 10, 2009, 15:02
Інакше не зрозуміло, чому у французьких словах після шиплячих та слові «парфуми» пишемо «у», а не «ю» (за радянськими нормами було «ю»)
Це також можна пояснити впливом російської мови, де йотація після губних відсутня, а літери для йотованих голосних часто не виконують пом'якшувальної функції («парашют», «жюри» та ін.).
Доречі що цікаво мені коли був підлітком здавалось що різниця між українським і російським журі якраз в пом"якшенні ж.Воно бачилось таким щже пом"якшеним як наприклад ш в слові наші.Потім дивувавсь взнавши що росіяни його здебільшого кажуть як і ми твердо
Автор Drundia
 - августа 12, 2009, 15:52
Ньютон — роздільна м'яка вимова. Хоча це теж один з жахів іншомовних слів, оскільки розділовий м'який знак у власнеукраїнських словах не вживається (хіба що на межі основ у складних словах). Я чув що в таких випадках часто вимовляють твердо, тобто як Н'ютон.
Автор Python
 - августа 12, 2009, 14:09
Цитата: Drundia от августа 12, 2009, 13:55
Я би назвав Ся, Сю, Сє м'якою вимовою.
М'якість не виключає йотації при вимові (скажімо, «Ньютон» містить м'яку приголосну та [ј]). Крім того, незрозуміло, як слід називати літери я, ю, є, ї в довільному контексті. ІМНО, якщо м'який знак називають м'яким знаком навіть тоді, коли він не позначає м'якості (як у рос. «ложь»), то є сенс задля простоти називати згадану групу літер йотованими, незалежно від того, чи зберігається [ј] при їх читанні.
Автор Drundia
 - августа 12, 2009, 13:55
Я би назвав Ся, Сю, Сє м'якою вимовою. Хоча хай вже буде злитна з йотованими, якщо вам так подобається, бо якщо трошки узагальнити то процес йотування голосних звуків — не тільки додавання перед ними [й], а й те що з ними відбувається в оточенні м'яких приголосних. То я мабуть занадто звузив визначення, хоча хто його знає...

То вже особливість російських шиплячих, вони категорично відмовляються м'якшитися (принаймні так було раніше), хоча нині можна почути й м'яку вимову у тих же «парашют» і «жюрі». Деякі люди інколи з'їдають апостроф і вимовляють наприклад слово «пять» замість «п'ять», але з напівпом'якшеним п, а не російським м'яким. Ще люди часто мають добре поставлену напівпом'якшену (а не м'яку) вимову перед «і». Але чомусь ті й ті в іншомовних словах наполегливо вимовляють м'які російські звуки, замість напівпом'якшених українських.

Чому ці люди вимовляють звуки, які не те що не є окремими фонемами, а взагалі відсутні в фонетичній системі, питайте не в мене, а в них. Моя особиста думка, що якщо не мішати ступені йотованності/м'якості з двох різних фонетичних систем (укр. і рос.), то нікому б у словах на кшталт «різдвяний», «морквяний», «бюджет», і подібних ніякого [й] і не чулося б (звісно якщо він там насправді не вимовляється).
Автор Python
 - августа 12, 2009, 10:44
Цитата: Drundia от августа 10, 2009, 15:02
Далі, «злитна вимова з йотованими» — твердження, яке саме собі суперечить, оскільки при так званій злитній вимові втрачається йотованість.
Гаразд, тоді яку узагальнюючу назву слід вживати  для випадків вимови Ся, Сю, Сє як [С'а], [С'у], [С'е], де [С'] - м'який приголосний звук, С — літера для позначення приголосного звуку?
Автор Python
 - августа 12, 2009, 10:36
Цитата: Drundia от августа 10, 2009, 15:02
Інакше не зрозуміло, чому у французьких словах після шиплячих та слові «парфуми» пишемо «у», а не «ю» (за радянськими нормами було «ю»)
Це також можна пояснити впливом російської мови, де йотація після губних відсутня, а літери для йотованих голосних часто не виконують пом'якшувальної функції («парашют», «жюри» та ін.).