- Добро пожаловать на Лингвофорум.
Автор Drundia
- августа 27, 2020, 18:20Цитата: DarkMax2 от апреля 22, 2019, 11:24В англійській там глухий палатальний апроксимант, який є очікуваним варіантом /h/ перед /j/ та який підлягає одзвінченню як і звичне /h/.
Себто таки Юз та Х'юз, а не Г'юз. Адже [ç] зазвичай трактують як хь.
Автор DarkMax2
- июля 31, 2020, 10:41Догтер, найгт 
Автор Python
- июля 31, 2020, 03:07Ще така думка з'явилась. Колись в англійській мові існував дзвінкий фрикативний звук [ɣ], який можна було б ототожнити з українським Г — залишки його ми бачимо в диграфі gh. Якщо взяти до уваги цю випалу ланку, то українським г, ґ ,к, х можна поставити у відповідність англійські gh, g, k, h. PROFIT!
Автор Python
- июля 27, 2020, 00:38Цитата: DarkMax2 от июля 26, 2020, 23:42Я не побачив, щоб його взагалі кудись було відправлено. Здається, вордпресу чимось моя пошта не сподобалась, судячи з повідомлення, що тоді вискочило, а на повторні спроби система й зовсім ніяк не реагувала — так, ніби кнопка стала неклікабельною. Зате, поки з цим коментарем морочився, встиг спалити собі вечерю й задимити кухню.
Абсолютно згоден.
Коментар у черзі на узгодження? Схоже, у автора премодерація.
Автор DarkMax2
- июля 26, 2020, 23:42Абсолютно згоден.
Коментар у черзі на узгодження? Схоже, у автора премодерація.
Коментар у черзі на узгодження? Схоже, у автора премодерація.
Автор Python
- июля 26, 2020, 21:44Цитата: DarkMax2 от июля 24, 2020, 23:18Вордпрес чомусь не приймає відповіді з моєї гуглівської обліковки — залишу свій коментар до коментаря тут.
Чому "h" слід транслітерувати як "х"
Схоже, зачинається новий цікавий блог.
ЦитироватьЦитата: kosararДуже добре. Але для мене основним фактором є той, що букв у латинці менше, ніж у кирилиці, тому чому прихильники h-х забирають у себе цілу букву під час транслітерації на англійську? Тобто і Ханна – Hanna, і Ганна – Hanna? Це нерозумно.У випадку англійської, є лише [h], [g], [k] — три звуки, глухого фрикативного задньоязикового нема. В українській є [ɦ], [g], [k], [х] — один звук додався, а ще один замість глухого став дзвінким. Проте, ґ не розрахована на часту вимову. Це ми бачимо навіть у мові російськомовних киян, де [g] нестабільний, часто замінюється фрикативним Г. Велика кількість англіцизмів з [g] неминуче зазнаватиме такої ж долі, тільки-но українець вийде з «режиму диктора» й дозволить собі говорити розслаблено — просто тому, що вимовляти таку кількість Ґ важко. Гарно вимовлене дзвінке (дзвінкіше, ніж у російській) проривне Ґ вимагає сил, яких не буде, якщо ґекати в кожному другому слові. А ще є монстри назразок «Гоґвортс», де в вимові живої людини або Ґ сфрикативлюється, або Г стає проривним, а ті, хто так пишуть, схоже, ніколи не намагались прочитати це слово вголос. Якщо вже жертвувати якоюсь із чотирьох літер при передачі трьох англійських фонем, то важке Ґ має не менше підстав для цього, ніж просте в вимові Х. Як варіант, можна викинути Г, очікуючи, що Ґ все одно скочуватиметься до фрикативної вимови, плутаючись з Г. Добре, передача h як г в ряді слів є традиційною — проте, передача g як г, h як х також має за собою традицію, Garry та Harry обидва засвоїлись як Гаррі, і не всі знають, який із Гаррі ким був в оригіналі. В українській мові є англіцизми, засвоєні за обома схемами, і «виправляти» їх під ту чи іншу схему — це як перейменовувати Федора на Тедора чи бібліотеку на вівліофіку, тому питання транслітерації може стосуватись лише майбутніх англіцизмів. Де можливі такі варіанти передачі g,h,k: 1) ґ,г,к; 2) г,х,к; 3) ґ,х,к. На жаль, жодна з цих схем не працює в обидва боки, і важко сказати, що є більшим ґанджем — передавати українське Г як [g] чи Х як [k].
Автор altynq
- июля 25, 2020, 21:03Цитата: DarkMax2 от июля 24, 2020, 23:18Колись хотів структуровано записати свої думки з цього приводу, але краще, ніж в цій статті, цього, напевно, неможливо зробити. Можна тільки зробити резюме:
Чому "h" слід транслітерувати як "х"
Схоже, зачинається новий цікавий блог.
- Не може такого бути, щоб "гортанне" чи "не гортанне" утворення звуку впливало на його сприйняття сильніше, ніж глухість / дзвінкість. Українці просто не мають такої звички розрізняти звуки за "гортанністю". Крім того саме утворення "г" викликає питання, і приклад з грецькою дуже вдалий: чи насправді γ, який вважається задньоязиковим відрізняється від українського "г", який вважається гортанним?
- Російська мова ні до чого.
Ну і особисто від мене, відверто триматися і чіплятися за якісь традиції, які тільки віддаляють норму від практики - це погано за визначенням. Як і погано якісь речі сприймати просто як релігійні догми, вважаючи за злочин навіть спробу перевірити їх засади. Це, як мені здається, часто стосується фонетики. Як хтось колись десь написав, що "г" гортанний, а γ задньоязиковий, так люди й вважають. І навіть якщо чують по-іншому, навіть якщо фонетика об'єктивно змінюється.
Автор Leo
- июля 25, 2020, 17:56ой какая прелесть
Автор DarkMax2
- июля 25, 2020, 17:33Традиційна передача назв з літерою h - стаття у ще одному блогу.
Автор R
- июля 24, 2020, 23:33Цитата: DarkMax2 от июля 24, 2020, 23:18
"h" слід транслітерувати як "х"
