Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Лукас
 - августа 3, 2009, 16:32
Цитата: riwnodennyk от августа  3, 2009, 14:26
Цитата: Лукас от августа  3, 2009, 14:22
Цитата: riwnodennyk от августа  3, 2009, 14:19
Зваючи на те, що руська та українська - це те саме, проблеми не видю
Не треба мене шокувати. Для мене сучасні українська та руська мови не одне і теж.
У чому ви бачите різницю?
Уже столько много говорено по этому поводу, что уже не хочется нискем спорить.
Автор Лукас
 - августа 3, 2009, 16:31
Цитата: Flos от августа  3, 2009, 16:22
Сразу народ ищет, где у меня бомба спрятана...
Аллах Акбар - магических два слова, после которых все разбигаются в разные стороны.
Автор Flos
 - августа 3, 2009, 16:22
Цитата: С З от августа  3, 2009, 14:47
Ну якщо їхати у метро пізно ввечері з підручником з івриту, то мабуть теж можна потрапити до неприємної ситуації.

Я с арабским не рискую ездить. Не то, чтобы были прецеденты, но все же...

Сразу народ ищет, где у меня бомба спрятана...

:(
Автор С З
 - августа 3, 2009, 14:47
Цитата: riwnodennyk от августа  3, 2009, 14:13
Цитата: С З от августа  3, 2009, 14:01
Пригадую, як десь 1990-го року передплачував у Москві (тоді ще можна було і незадорого), українські видання (часопис "Україна" та "Український історичний журнал"). Так більшість з моїх однокурсників просто не могли зрозуміти - навіщо читати в Росії україномовну пресу? Довести - навіщо, я так їм і не зміг. "Ти - націоналіст?" - перше що в мене питали, бачачи в руках український журнал (навіть з гаслом "Пролетарі всіх країн..." під назвою). Іноді і в електричці помічав просто широко розплющені очі в сусідів, коли їхав, наприклад, з "Кобзарем".

Зате нещодавно (з рік тому) їхав у московському метро поруч з незнайомою дівчиною років вісімнадцяти. В неї з книжки випав відксерений аркуш з портретом Грушевського та якимсь українським текстом. Я підняв та повернув їй цей аркуш - вона подивилась на мене дещо злякано - мабуть думала, що я можу покепкувати з неї. В руках в неї був підручник з української мови, як я побачив. Вона подякувала мені та тут же вийшла з вагону на станції. От така от трапилася зі мною подія.
Гм, це стосується лише української чи можна уявити подібне і з, наприклад, болгарською мовою?

Ну якщо їхати у метро пізно ввечері з підручником з івриту, то мабуть теж можна потрапити до неприємної ситуації. Тут, як кажуть - на кого нарвешся. А можна для цього бути просто африканцем чи арабом. Справа у тому, що у самому сучасному суспільстві з'являється на жаль все більше людей, що вороже відносяться до будь-якої іншої культури, чи краще сказати ураджаються недовірою до всього іншого та незвичного.
Автор riwnodennyk
 - августа 3, 2009, 14:26
Цитата: Лукас от августа  3, 2009, 14:22
Цитата: riwnodennyk от августа  3, 2009, 14:19
Зваючи на те, що руська та українська - це те саме, проблеми не видю
Не треба мене шокувати. Для мене сучасні українська та руська мови не одне і теж.
У чому ви бачите різницю?
Автор Лукас
 - августа 3, 2009, 14:22
Цитата: riwnodennyk от августа  3, 2009, 14:19
Зваючи на те, що руська та українська - це те саме, проблеми не видю
Не треба мене шокувати. Для мене сучасні українська та руська мови не одне і теж.
Автор riwnodennyk
 - августа 3, 2009, 14:19
Цитата: Лукас от августа  3, 2009, 14:13
Чомусь як на українській мові розмовляєш так це націоналіст! А якщо на російській/руській - демократ чи ліберал?
Зважаючи на те, що руська та українська - це те саме, проблеми не видю  8-)
Автор Лукас
 - августа 3, 2009, 14:13
Чомусь як на українській мові розмовляєш так це націоналіст! А якщо на російській/руській - демократ чи ліберал?
Автор riwnodennyk
 - августа 3, 2009, 14:13
Цитата: С З от августа  3, 2009, 14:01
Пригадую, як десь 1990-го року передплачував у Москві (тоді ще можна було і незадорого), українські видання (часопис "Україна" та "Український історичний журнал"). Так більшість з моїх однокурсників просто не могли зрозуміти - навіщо читати в Росії україномовну пресу? Довести - навіщо, я так їм і не зміг. "Ти - націоналіст?" - перше що в мене питали, бачачи в руках український журнал (навіть з гаслом "Пролетарі всіх країн..." під назвою). Іноді і в електричці помічав просто широко розплющені очі в сусідів, коли їхав, наприклад, з "Кобзарем".

Зате нещодавно (з рік тому) їхав у московському метро поруч з незнайомою дівчиною років вісімнадцяти. В неї з книжки випав відксерений аркуш з портретом Грушевського та якимсь українським текстом. Я підняв та повернув їй цей аркуш - вона подивилась на мене дещо злякано - мабуть думала, що я можу покепкувати з неї. В руках в неї був підручник з української мови, як я побачив. Вона подякувала мені та тут же вийшла з вагону на станції. От така от трапилася зі мною подія.
Гм, це стосується лише української чи можна уявити подібне і з, наприклад, болгарською мовою?
Автор С З
 - августа 3, 2009, 14:01
Пригадую, як десь 1990-го року передплачував у Москві (тоді ще можна було і незадорого), українські видання (часопис "Україна" та "Український історичний журнал"). Так більшість з моїх однокурсників просто не могли зрозуміти - навіщо читати в Росії україномовну пресу? Довести - навіщо, я так їм і не зміг. "Ти - націоналіст?" - перше що в мене питали, бачачи в руках український журнал (навіть з гаслом "Пролетарі всіх країн..." під назвою). Іноді і в електричці помічав просто широко розплющені очі в сусідів, коли їхав, наприклад, з "Кобзарем".

Зате нещодавно (з рік тому) їхав у московському метро поруч з незнайомою дівчиною років вісімнадцяти. В неї з книжки випав відксерений аркуш з портретом Грушевського та якимсь українським текстом. Я підняв та повернув їй цей аркуш - вона подивилась на мене дещо злякано - мабуть думала, що я можу покепкувати з неї. В руках в неї був підручник з української мови, як я побачив. Вона подякувала мені та тут же вийшла з вагону на станції. От така от трапилася зі мною подія.