Лингвофорум

Хитання існує, бо є два сприйняття міста: дискретне і протяжне.
Коли ти йдеш по місту, то це протяжна територія, як і країна, наприклад. Коли ти дивишся на мапу, то це цятка - дискретний об'єкт.
До речі, нова редакція правопису дозволила Парижу.

Цитата: Zavada от февраля 28, 2020, 17:05

Цитата: Волод от февраля 28, 2020, 15:30
6) назви населених пунктів (крім зазначених у п. 2.1.1.2 к): Амстерда́му, Го́мелю, Ліверпу́ лю, Ло́ндону, Мадри́ду, Пари́жу,Чорно́билю.

А про Роттердам забули.

Цитата: Остап Українець, перекладач, письменник от
У розділі, присвяченому родовому відмінку, читаємо: «Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м'якій групі) мають: [...] назви населених пунктів (крім зазначених у п. 2.1.1.2 к): Амстерда́му, Го́мелю, Ліверпу́лю, Ло́ндону, Мадри́ду, Пари́жу, Чорно́билю». Це правило й саме собою не дуже логічне, бо чомусь непотрібно зводить родовий і давальний відмінки до спільної форми. Але до нього є примітка: «Ці іменники можуть мати варіантне закінчення —а(-я)». Тобто, з одного боку, правило змінилося, з іншого – старе досі чинне. При цьому старе має сенс, а нове – ні. Незрозуміло, нащо було його впроваджувати.

https://lb.ua/society/2019/05/28/428054_pravopis_plyusi_minusi_vazhlivi.html

Бажаєте старе?

Роттердам

Цитата: Wolliger Mensch от февраля 28, 2020, 21:14
Не проще ли привести всё к единому общеорфографическому стандарту?

Будь-яке спрощення стає ускладненням. Навіть якщо не брати до уваги спротив носіїв мови, що звикли до існуючої норми й не хочуть її змінювати, проблемними можуть стати ті випадки, де подвоєння приголосних у засвоєній іншомовній власній назві фонетизується в українській мові (у т.ч., лише в частини носіїв) — це треба перебирати увесь масив запозичених власних назв (у т.ч., маловживаних в українській мові) і з'ясовувати, як їх вимовляють носії. Багато роботи, а результат сумнівний.

Цитата: Python от февраля 28, 2020, 21:00
Так чи інакше, на запозичені власні та загальні назви діють різні правила: власні назви прийнято передавати близько до оригіналу (наскільки це можливо)

Ну, Лісабон с одной с, хотя заимствовано из немецкого языка, где Lissabon. А вот Канн(и) с нн, хотя уместнее было бы брать форму Кани ← окс. Canas (которую собственно и употребляют в речи). И т. д.

Не проще ли привести всё к единому общеорфографическому стандарту?

Так чи інакше, на запозичені власні та загальні назви діють різні правила: власні назви прийнято передавати близько до оригіналу (наскільки це можливо), тоді як при запозиченні загальних відбуваються деякі адаптаційні дії (подвоєння спрощуються, застосовується правило дев'ятки і т.п.).

Цитата: Python от февраля 28, 2020, 20:30
У запозичених власних назвах подвоєння приголосних зберігаються. Rotterdam у нідерландській таке подвоєння має.

Так dam тоже имеет: напр., мн. число dammen. Это просто графический приём обозначения кратких гласных в открытом слоге. Это тем более странно, что перенесено в язык, где орфография в принципе не приветствует удвоенные согласные внутри морфемы.

В общем, не понятно, кто, когда и зачем придумал в украинском писать Роттердам.

У запозичених власних назвах подвоєння приголосних зберігаються. Rotterdam у нідерландській таке подвоєння має.

А почему с -тт-? Тут даже этимологического смысла нет.

Цитата: Волод от февраля 28, 2020, 15:30
6) назви населених пунктів (крім зазначених у п. 2.1.1.2 к): Амстерда́му, Го́мелю, Ліверпу́ лю, Ло́ндону, Мадри́ду, Пари́жу,Чорно́билю.

А про Роттердам забули.

Цитата: Остап Українець, перекладач, письменник от
У розділі, присвяченому родовому відмінку, читаємо: «Закінчення -у (у твердій і мішаній групах), -ю (у м'якій групі) мають: [...] назви населених пунктів (крім зазначених у п. 2.1.1.2 к): Амстерда́му, Го́мелю, Ліверпу́лю, Ло́ндону, Мадри́ду, Пари́жу, Чорно́билю». Це правило й саме собою не дуже логічне, бо чомусь непотрібно зводить родовий і давальний відмінки до спільної форми. Але до нього є примітка: «Ці іменники можуть мати варіантне закінчення —а(-я)». Тобто, з одного боку, правило змінилося, з іншого – старе досі чинне. При цьому старе має сенс, а нове – ні. Незрозуміло, нащо було його впроваджувати.

https://lb.ua/society/2019/05/28/428054_pravopis_plyusi_minusi_vazhlivi.html

Примітка. Ці іменники можуть мати варіантне закінчення —а(-я): Амстерда́ма,
Го́меля, Ліверпу́ля, Ло́ндона, Мадри́да, Пари́жа, Чорно́биля;