Лингвофорум

Цитата: Leo от февраля 25, 2005, 21:10

Цитата: Vertaler van TekstenА Гёте, например, будет Ґете. Со всеми вытекающими последствиями.

Я как-то видел Ґьоте, это неверно ?

Зазвичай російське ё в західноєвропейських запозиченнях відповідає українському е. Винятки бувають лише з ьё.

Цитата: iskenderНу, це все, звичайно, можливо, але ж "Допущено міністерством Освіти і Науки" і все таке...

Ну то й що? Там такі самі люди сидять, що не краще за нас з вами розуміються на цих питаннях.

Добавлено спустя 29 минут 37 секунд:

Цитата: Aндрій

Цитата: Digammaдзиґа-дзидзі

Яке це джерело? У "Словниках України" (http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php) пише дзиґа-дзизі...  І у Голоскевича так само...

Так-так, історичне чергування /ґ/:/дз/ занепало одночасно з вилученням ґ з абетки, але це не означає, що його не було. Насправді маємо абсолютно природну низку чергувань:
/х/:/ш/:/с/
/г/:/ж/:/з/
/к/:/ч/:/ц/
що, в очевидь, системно має закриватися трійкою
/ґ/:/дж/:/дз/
Зауваження щодо цього було зроблено п. Іциком десь із рік тому (дуже сподіваюся на його повернення до наших лав).

Це питання є досить цікавим, бо один з найінертніших елементів мови - прізвища - зберіг форми відмінків, що відбивають саме останню трійку чергувань (йдеться про прізвища на кшталт Дзиґа, або Салиґа), попри будь-які вилучення Правопису. Але вживання /ґ/ та /дз/ є настільки обмеженим, особливо на кінці основи, що занепад чергування /ґ/:/дж/:/дз/ відбувся дуже швидко (але ж це не означає, що ми і зараз маємо гвалтувати історичні чергування).

Добавлено спустя 4 часа 46 минут 13 секунд:

Андрію, повідомлення п. Іцика, що містило зауваження про фонетичну пропорцію можна переглянути тут: http://www.lingvoforum.net/viewtopic.php?p=3577#3577

Цитата: Vertaler van Teksten

Цитата: iskenderАшґабат

А це навіщо?

Ну, це ще нічого. А ось Баґдад – насправді цікаво. Арабською-то буде саме [Баγдад]. Чи я не правий?

Цитата: DigammaОсобисто я бачу дві можливі причини:
1) Необережність авторів, або намагання бцти "модніми" (просто писати українською деяким, ба, замало - вони намагаються всіляко підкреслити власні знання, тож бува й у халепу вскочать);
2.а) деякі з цих назв фактично є засвоєними, тож ґ природним - у таких випадках сучасна редакція Правопису, з огляду на фактичну неусталеність цієї норми на тепер, унормовує паралельне вживання ґ/г у випадках, коли це не йде в розріз з орфоепічними нормами (випадок хитання Ґренландія/Гренландія навіть поданий за приклад);
2.б) зустрічаються і поодинокі випадки навмисного підкреслення ґ для підкреслення географічної приналежності, що переважно стосуються російських топонімів (яскравим прикладом тут може слугувати Бєлґород).

Ну, це все, звичайно, можливо, але ж "Допущено міністерством Освіти і Науки" і все таке...

Цитата: Digammaдзиґа-дзидзі

Яке це джерело? У "Словниках України" (http://ulif.org.ua/ulp/dict_all/index.php) пише дзиґа-дзизі...  І у Голоскевича так само...

Цитата: LeoДа кстати: если Люксембург, то у Люксембурзi ?

Цитата: LeoА если Люксембурґ, то у Люксембурґi ?

Люксембурґ/у Люксембурдзі (рука-руці, дзиґа-дзидзі),

але то теоретично, якби Люксембурґ був жіночого роду. А так - у Люксембург(ґ)у

Да кстати: если Люксембург, то у Люксембурзi ?
А если Люксембурґ, то у Люксембурґi ?

Цитата: iskender

Цитата: DigammaНі, це питання внормоване Правописом: українська запозичує іншомовні [ґ] через власний [г], а [ґ] функціонує лише у засвоєних словах.

NB! А от неприйнятий проект правопису пропонував до засвоєння вживати ґ у географічних назвах.

Хм... Тоді таке питання: чому у географічних та історичних атласах для середньої школи (2000 - 2002 р.) я бачу: Люксембурґ, Белґрад, Копенгаґен, Ашґабат, Ґренландія, Вашинґтон, Боснія і Герцеґовіна, Габсбурґ тощо?

Особисто я бачу дві можливі причини:
1) Необережність авторів, або намагання бцти "модніми" (просто писати українською деяким, ба, замало - вони намагаються всіляко підкреслити власні знання, тож бува й у халепу вскочать);
2.а) деякі з цих назв фактично є засвоєними, тож ґ природним - у таких випадках сучасна редакція Правопису, з огляду на фактичну неусталеність цієї норми на тепер, унормовує паралельне вживання ґ/г у випадках, коли це не йде в розріз з орфоепічними нормами (випадок хитання Ґренландія/Гренландія навіть поданий за приклад);
2.б) зустрічаються і поодинокі випадки навмисного підкреслення ґ для підкреслення географічної приналежності, що переважно стосуються російських топонімів (яскравим прикладом тут може слугувати Бєлґород).

Цитата: iskenderАшґабат

А це навіщо?

Цитата: DigammaНі, це питання внормоване Правописом: українська запозичує іншомовні [ґ] через власний [г], а [ґ] функціонує лише у засвоєних словах.

NB! А от неприйнятий проект правопису пропонував до засвоєння вживати ґ у географічних назвах.

Хм... Тоді таке питання: чому у географічних та історичних атласах для середньої школи (2000 - 2002 р.) я бачу: Люксембурґ, Белґрад, Копенгаґен, Ашґабат, Ґренландія, Вашинґтон, Боснія і Герцеґовіна, Габсбурґ тощо?

Цитата: Vertaler van TekstenА Гёте, например, будет Ґете. Со всеми вытекающими последствиями.

Ну-ну... Феталере, вводитимете людей в оману, наслідки точно витечуть - не забаряться...

---

Цитата: LeoДа, про "G" тоже хотел спросить (спасибо напомнили ). Вроде бы "г с хвостиком" правильнее, но может быть на распространённые города уже есть традиция писать их просто с "Г" ?

Ні, це питання внормоване Правописом: українська запозичує іншомовні [ґ] через власний [г], а [ґ] функціонує лише у засвоєних словах.

NB! А от неприйнятий проект правопису пропонував до засвоєння вживати ґ у географічних назвах.

Цитата: LeoА разве "лягушка" есть в украинском алфавите ?

Ні. Це просто Ферталеру нічого не заважає...

Цитата: LeoЯ как-то видел Ґьоте, это неверно ?

Абсолютно. Можна лише Гете. До речі, після Євгенової транскрипції все стає зрозумілим - беззаперечний Грефен.