Лингвофорум

Цитата: Solowhoff от октября  1, 2016, 22:48

Цитата: mrshch от октября  1, 2016, 22:42
Генрик просто полонізм, та й усе.

Польська мова - не чужа для значної частини українців.

Для зовсім незначної.

Цитата: Pawlo от июля 29, 2017, 13:41

Цитата: Python от октября  2, 2016, 03:27
Здається, колись на цьому форумі носій прізвища Рябовіл розповідав, як колись спробував записатись російською як «Рябовил», але йому потім не сподобалось, що при утворенні відмінкових форм не відбувається чергування голосних, як в українській.

Я на Фейсбуці постійно борюсь за те щоб мене російськомовні юзери "Павел" називали. "Павло" російсько звучить реально по-дебільному

Вам пощастило, що немає И в імені
Був би сенс не перекладати імена, якби в російській відмінювали слова чоловічого роду на -о. А так жах буде. "Я дружу с Павло и Пабло"

Цитата: Python от октября  2, 2016, 03:27
Здається, колись на цьому форумі носій прізвища Рябовіл розповідав, як колись спробував записатись російською як «Рябовил», але йому потім не сподобалось, що при утворенні відмінкових форм не відбувається чергування голосних, як в українській.

Такі генії постійно забувають, що правила мови залишаються в межах мови

Цитата: Python от октября  2, 2016, 03:41

Цитата: mrshch от октября  1, 2016, 22:40
Це може бути як ікавізм(при поганій і нерідній українській), так і просто відділення прізвища/топоніма від його буквального значення

А по-моєму, більше скидається на канцеляризм: якщо в документі в родовому відмінку Іванів та Іванов пишуться ідентично, є ризик неправильно відновити з них називний. Забивши на граматику, бюрократи просто спростили собі життя. (Хоч, може, й було б правильніше адаптувати російське прізвище до української граматики з чергуваннями, літературна норма пішла іншим шляхом). Як варіант, форма прізвища з ікавізмом могла потрапити в російський документ, там набути неправильної відмінкової форми й у такому вигляді повернутися в українську мову.

Забили при цьому на загальнообов'язкову норму. Правопис каже чергувати в прізвищах.

Цитата: mrshch от октября  1, 2016, 22:42

Цитата: DarkMax2 от октября  1, 2016, 10:26
Єрик тоді вже. Як Генріх - Генрик.

Генрик просто полонізм, та й усе.

Я знаю. Але вдала адаптація. Можна піти далі: Ярик.

Цитата: Python от октября  2, 2016, 03:27
Здається, колись на цьому форумі носій прізвища Рябовіл розповідав, як колись спробував записатись російською як «Рябовил», але йому потім не сподобалось, що при утворенні відмінкових форм не відбувається чергування голосних, як в українській.

Я на Фейсбуці постійно борюсь за те щоб мене російськомовні юзери "Павел" називали. "Павло" російсько звучить реально по-дебільному

Цитата: Karakurt от сентября 26, 2015, 22:53
Обсуждают суржик без Козака. Что-то не так.

Неісповідимі шляхи Аллаха... 

На днях почув суржик з вуст малої дитини... "російське" слово з "українською" вимовою... це так мило і природньо звучало, просто пісня ... вустами дітей глаголе Істина ... 

Якщо такі варіанти відмінювання в деяких регіонах (очевидно, йдеться про Галичину?) справді є традиційними, наскільки давня ця традиція? Чи мала вона відображення в українській літературі ХІХ—ХХ ст.? Як так сталось, що ця парадигма відмінювання в решті регіонів України була невідома десь аж до 90-х — попри існування спільної літератури, міграцію між областями і т.д.? Наскільки я можу зрозуміти, в радянських документах російською мовою типовий Гриньків записувався переважно як Гриньков, чи варіант Гринькив також допускався?

Цитата: Python от октября  2, 2016, 03:41
А по-моєму, більше скидається на канцеляризм: якщо в документі в родовому відмінку Іванів та Іванов пишуться ідентично, є ризик неправильно відновити з них називний. Забивши на граматику, бюрократи просто спростили собі життя.

В деяких місцевостях це саме ввічливість, прийнята в усній мові. Відмінювати прізвища на -ів з чергуванням там вважається грубістю, виявом непошани до носія.

Цитата: mrshch от октября  1, 2016, 22:40
Це може бути як ікавізм(при поганій і нерідній українській), так і просто відділення прізвища/топоніма від його буквального значення

А по-моєму, більше скидається на канцеляризм: якщо в документі в родовому відмінку Іванів та Іванов пишуться ідентично, є ризик неправильно відновити з них називний. Забивши на граматику, бюрократи просто спростили собі життя. (Хоч, може, й було б правильніше адаптувати російське прізвище до української граматики з чергуваннями, літературна норма пішла іншим шляхом). Як варіант, форма прізвища з ікавізмом могла потрапити в російський документ, там набути неправильної відмінкової форми й у такому вигляді повернутися в українську мову.

Здається, колись на цьому форумі носій прізвища Рябовіл розповідав, як колись спробував записатись російською як «Рябовил», але йому потім не сподобалось, що при утворенні відмінкових форм не відбувається чергування голосних, як в українській.

Цитата: mrshch от октября  1, 2016, 22:40

Цитата: orklyn от сентября 26, 2015, 00:01
Не кажіть!.. Петріва, Косіва, Чорновіла, у Київі...

Це може бути як ікавізм(при поганій і нерідній українській), так і просто відділення прізвища/топоніма від його буквального значення - така собі форма ввічливості, загальноприйнята в деяких (цілком україномовних!) регіонах. Чорновіл не має зв'язку з волом, це просто таке прізвище, набір з семи букв...

Ну добре, а у Львові (у Львіві?) леви за історичних часів не водилися. То що, граматику тепер переписувати в зв'язку з тим, що це просто набір із п'яти букв?