Цитата: Сергий от сентября 2, 2015, 16:45
Ви забуваєте про велику групу людей, які щиро вірили у робоче-християнське комунальне світле майбутнє, де не буде ні царя ні пана, а всі будуть вільні і рівні перед Вічністю.
Цитата: Сергий от сентября 2, 2015, 16:45Це якщо припустити, що кількість фанатиків, готових вмирати за просто так, в якийсь момент перевищила максимально можливу. Насправді ж «руйнування старого світу» ніколи не було самоціллю навіть серед тих, хто підтримав революцію. Для представників трудового люду зрозумілою ціллю було, наприклад, знищення експлуататорів, які грабують трудовий люд, і перерозподіл експлуататорської власності — в цьому справді був їхній інтерес. В чому сенс був, наприклад, жити в комунах, люди здебільшого не розуміли (і цей елемент «відречення від старого світу» на селі не прижився; та й навіть городяни, яким «пощастило» жити в комуналках, при першій же нагоді тікали з них у нормальні односімейні квартири). Так само не було інтересів селянина віддавати свою власність голові колгоспу (з таким же успіхом, можна було покликати назад панів, повіддавати землю їм і потім ходити на панщину). Але які були варіанти в селян — іти з вилами проти червоноармійців з кулеметами?..
Щодо землі - так були люди, які хотіли добути землю і щоб від них відчепилися. Але таких було меншість. Особливо серед молодшого покоління, які йшли у революцію, щоб зруйнувати старий світ.
Цитата: Python от сентября 2, 2015, 12:58Не ідеалізуйте. Люди були дуже різні, з різним життєвим досвідом. Далеко не всім селянам, в т.ч. колишнім наймитам, які пройшли царську армію, побачили світ хотілось повертатись у це пекло. За конфіскацію земель виступали не тільки тому, що хотіли на землі господарювати - а просто з принципу, вважаючи що старі українські козацькі суспільні і військово-державні землі в 17-19 вв були привласнені, розпайовані і перекуплені незаконно, а значить треба несправедливість ліквідувати і почати все з початку.Цитата: orklyn от сентября 1, 2015, 16:14Хоча ідеалом вважалось працювати на своїй землі (тобто, власній земельній ділянці — достатньо великій, щоб покрити власні потреби) й, можливо, самому наймати когось.
Селяни в ролі землекопів, косарів, теслярів, лісорубів, чумаків тощо теж обирали отаманів і мріяли вкалувати на того, хто більше платить.
Цитата: orklyn от сентября 1, 2015, 16:14Хоча ідеалом вважалось працювати на своїй землі (тобто, власній земельній ділянці — достатньо великій, щоб покрити власні потреби) й, можливо, самому наймати когось.
Селяни в ролі землекопів, косарів, теслярів, лісорубів, чумаків тощо теж обирали отаманів і мріяли вкалувати на того, хто більше платить.
Цитата: orklyn от сентября 1, 2015, 16:14Селянин - житель села. Різновид козака (міщани - теж козаки). В старі часи люди служили Богу, наймаючись до людей. Можна працюючи на пана служити Богу, одне іншому не протирічить. Але головний все таки у цій схемі - це Бог і тільки Бог, Господар Всесвіту.
Селяни в ролі землекопів, косарів, теслярів, лісорубів, чумаків тощо теж обирали отаманів і мріяли вкалувати на того, хто більше платить.
Так само міркували й "вільні" козаки, комусь-таки служачи.
Цитата: Сергий от сентября 1, 2015, 00:10Селяни в ролі землекопів, косарів, теслярів, лісорубів, чумаків тощо теж обирали отаманів і мріяли вкалувати на того, хто більше платить.Цитировать
"Де два українці - там три гетьмани". Особисто мені більше подобається це прислів'я у іншому, більш глобальному вигляді - "всі козаки - отамани", тобто українець це різновид козака, а гетьман - різновид отамана. Така теза прямо випливає з поняття "козака" у смислі "вільна людина по волі Божій".
Цитировать
"Де два українці - там три гетьмани". Особисто мені більше подобається це прислів'я у іншому, більш глобальному вигляді - "всі козаки - отамани", тобто українець це різновид козака, а гетьман - різновид отамана. Така теза прямо випливає з поняття "козака" у смислі "вільна людина по волі Божій". Історія підказує, що Київська Русь-Україна процвітає тоді, коли у нас панують любов, мир і злагода, тобто коли всі козаки-отамани в цілому одностайні щодо шляхів вирішення найважливіших поточних питань гуртожитку. І ми знаємо, що такі періоди у нас були. Козакам-отаманам рано чи пізно надоїдає чубитись і вони сідають у коло і доходять згоди. Не будемо забувати, що кожен з нас, людей-козаків, отаман свого щастя. Боже, бережи козаків!
Страница создана за 0.041 сек. Запросов: 21.