Лингвофорум

Якась псевда

Цитата: Jeremy от декабря 31, 2014, 07:58В речи моей бабуни это было "бандитское пристанище".

В речи моих бабушек тоже.

Слово "кишло" должно быть у Яворницкого. На Кубани оно было хорошо известно. Ранее кышлом называли то, что потом стали называть "полевым, рыбацким станом". В речи моей бабуни это было "бандитское пристанище".

Цитата: Iskandar от декабря 30, 2014, 11:38
qoš- "соединяться", по всей видимости, омоним и не имеет отношения к татарско-казачьему кошу.

Не тюркское?

Кстати, кажется мне, что могло иметь место смешение слов *кішло (кошик) и кишло (кишлак). Оттуда и значение гнездо. Слово не обязательно должно было существовать. Просто могло быть переосмыслением на почве народной этимологии.

У моего деда по матери, кстати, фамилия была Кишляк.
Видимо, «тот, кто зимует в кишле»

Цитата: Iskandar от декабря 30, 2014, 11:38
Кишло — переоформление по типу с продуктивным суффиксом -ло слова qɨšlaq «зимовка», от qɨš «зима».

Ну или даже адаптация обычного кипчакского qɨšlaw/qɨšlow

Цитата: DarkMax2 от декабря 30, 2014, 10:36
ІКЗ – «Історія українського козацтва» т.1, (ред. акад. В. Смолій), К., 2006.

Завантажив, відкрив зазначену 98 стр. Нічого не бачу ані про кіш, ані про кишло, ані про Яворницького.

Кош — палатка, лагерь, отсюда группа людей, ночующих в одной палатке.
qoš "хижина", "комната" (и даже > "семья")

qoš- "соединяться", по всей видимости, омоним и не имеет отношения к татарско-казачьему кошу.

Кишло — переоформление по типу с продуктивным суффиксом -ло слова qɨšlaq «зимовка», от qɨš «зима».

Цитата: Iskandar от декабря 30, 2014, 11:14
уберменшские академики жгут

Хм... не, это слоноведы интернета жгут.

ЦитироватьПоряд зі словом «січ» ставилося слово «кіш», що часом звався «вельможним запорізьким Кошем». Це вже слово безсумнівно запозичене ззовні, а саме взяте у татар, як «козак», «отаман», «осавул», «чауш», «чабан». Татарською мовою слово «кіш», чи правильніше «кхош», означало десять тисяч зведених докупи овець. «Для зручності виконання пастуших обов'язків, — зауважує щодо цього Хартахай, — татари часто використовували союзи. На чолі союзу стояла людина, яка мала свою власну отару і яка, крім того, прославилася як добрий розпорядник, що вдало примножує свою худобу. З такою людиною всі охоче вступають у союз. Цей союз має таку організацію. На чолі його стояв засновник, а членами вважалися вкладники. Десять з'єднаних отар, по 1000 овець у кожній, складають одну зведену під спільною назвою кхош. Оскільки 10000 овець незручно годувати на одному місці, то весь кхош ділився на малі отари по тисячі й менше овець. При кожній повній отарі було троє чоловік; вони відомі під назвою чабанів. Той, хто відзначався особливою моторністю, ставав безпосереднім начальником чабанів зведеної отари й отримував титул отамана. Головне управління усіма окремими отарами зосереджувалося в коші. Там живе начальник союзу й верховний правитель коша». Запорожець Микита Леонтійович Корж пояснює слово «кіш» наступним чином: кочуючи взимку й улітку по степах, запорізькі козаки використовували для захисту пастухів від холодних вітрів і негоди коші; ці коші нагадували намети: вони були обшиті навколо повстю і для зручності пересування з місця на місце були на двох колесах; у середині влаштовували кабицю для багаття, біля якого сушилися і грілися в негоду пастухи. Обидва ці пояснення погоджує професор Григор'єв. За його словами, «кіш означає всіляке тимчасове приміщення в пустому місці або на дорозі: окрему кибитку, кілька кибиток разом і цілий табір... Тому кошем називалася, як у татар, і головна квартира запорізького війська, що складалося з людей неосілих, готових завжди переноситися з місця на місце».

Яворницький Д.І. Історія запорізьких козаків. 1 том. Львів: видавництво «Світ».1990.- 319 с.

Нема у Яворницького згадок про "кишло". Хіба що це той Смолій від його імені чогось понаписав. Ну, чи, що вірогідніше, той шанувальник Велес-книги усе вигадав.

Цитата: Iskandar от декабря 30, 2014, 11:14
кіш/коша́

уберменшские академики жгут

И действительно. Я как-то спросонья и не вспомнил про этот нюанс.
Ну, это мелочи на фоне ссылок критика теории на Велесову книгу.