Цитата: Sirko от августа 30, 2014, 08:31Чьто правьда тако кажѫть на чєхах, хоча т'сє бѣ ѫгрьскоhо »Maga« ради, ис чешьскоѥ пак личих. Бѣ ино пыт.Цитата: Elischua от августа 28, 2014, 21:17Дуже по-чеському.
Чому ѥстє просто нє казал на википѣдьѭ?
Хіба в нас не "казал ѥс"/"казали ѥстє"?
Цитата: Elischua от августа 28, 2014, 21:17Дуже по-чеському.
Чому ѥстє просто нє казал на википѣдьѭ?
Цитата: Kaze no oto от августа 28, 2014, 21:20Багато дє. Ба и ѫмєџи одиноhо говору можє бути [sj] чи и [ɕ], а можє нє бути – тсє нѣ рєфлєкс, а лишь бѡчьныи алофон або т.зв. замѣстьна мѧкѡсть.Цитата: Elischua от августа 28, 2014, 21:11Де його немає?
Нє вьсѭды (по говорѣх) там ѥ мѧкыи [sj].
Цитата: Elischua от августа 28, 2014, 21:11Де його немає?
Нє вьсѭды (по говорѣх) там ѥ мѧкыи [sj].
Цитата: Sirko от августа 28, 2014, 20:36Нє вьсѭды (по говорѣх) там ѥ мѧкыи [sj].
В осьвіче́ні мався на увазі наголос, бо с мʼяке в обох випадках.
Цитата: Sirko от августа 26, 2014, 21:33Дєякъï ѫзоры испѡрьны сѫть чьто до ïх мєџованья. То бо то марьно ѥ гранити: частійше:частіше, давнійша:давніша, ѥ бо ту рѡзьница вымълвы – нє словоставу, кыи ѥ обудє тотожьн, ато: частѣишѥ, дє одина вымълва ѥ [ʧɘ`sce̝ɩʃɛ~ʧɘ`sci̝ɩʃɛ], а друга [ʧɘ`sce̝ːʃɛ~ʧɘ`sci̝ːʃɛ] – пьрвъша ѥ «чѵтъка» вымълва, або по-фонима, друга ѥ «мазана» або «глаџона» сѡ замѣстьноѭ дълготоѭ. Тє самє ис давнійша:давніша – один твар давьнѣиша, рѡзьнъï вымълвы.
Типові риси:
жиють (живуть)
частійше (частіше)
зміняє ся (змінюється)
длятого, задля того (тому)
при купі (у купі)
мадяри (угорці)
москалі (росіяни)
жиди (євреї)
кожда (кожна)
поволи (повільно)
від себе (одна від одної)
є (-)
росийська (російська)
часо́м/ча́сом
давнійша/давніша
ме́ньше/менше
осьвіче́ні/осві́чені
Страница создана за 0.098 сек. Запросов: 25.