Лингвофорум

Цитата: Python от июня  4, 2013, 12:51
Чому Ви так думаєте?

Суджу з активності в темі.

Цитата: Python от мая 31, 2013, 09:55
Художній укрсучліт — нуу... Скажіть, як натякнути вітчизняним літераторам, що їхній епатаж уже всім приївся, і щось по-справжньому шокуюче й провокативне в наш час вони просто не зможуть надрукувати легально? А так, почитати щось сучасне — просто нема чого. Звісно, є любителі й на цей інформаційний харч, але... ну скільки можна заганяти себе в клітку з пари жанрів?!

Здається, єдина література, що в нас ще якось животіє - це малі форми, типу есеїстики або навіть колумністики. Та й то все суцільно політологічно-культурологічне. Сучукрліт читати справді важко. Хоча от Єшкілєва можна, мені до вподоби. Здається, один із небагатьох письменників у кого в творчості практично відсутня "національна лінія". Андруховича і Жадана цікаво читати, то ясно. Але придатних до вжитку авторів ну дуже вже мало...

Цитата: Drundia от июня  4, 2013, 04:21

Цитата: Python от мая 31, 2013, 09:55
Звичайно, з усієї цієї не надто приємної картини є приємні винятки (сподіваюсь, що це так). Ось про них і хотілось би поговорити.

Здається, нема...

Чому Ви так думаєте?

Цитата: Python от мая 31, 2013, 09:55
Звичайно, з усієї цієї не надто приємної картини є приємні винятки (сподіваюсь, що це так). Ось про них і хотілось би поговорити.

Здається, нема...

Цитата з сусідньої теми:

Цитата: Conservator от мая 28, 2013, 20:23
україномовний сеґмент споживачів медія перетікає в інтернет.

А тепер питання: що ж насправді вони дивляться/слухають/читають? Особливо цікавлять перші два пункти.

Ну, зрозуміло, з інету можна качати музику й фільми. Є Гуртом, //ex.ua та інші ресурси, де цього добра вдосталь. Втім, якщо взяти телесеріали, наприклад, більшість із того, що потрапляє на трекери та файлосховища, було записано з телеефіру. І хоча існують студії, що перекладають фільми й серіали спеціально для інтернет-аудиторії, їх не надто багато (тому вони нездатні охопити все), а рівень більшості з них дещо любительський (що, однак, часто компенсується оперативністю). Музика й відео з DVD — дивуюсь, як їх узагалі вдається продавати в час, коли на багатьох комп'ютерах нема дірки для CD, а швидкий інтернет стає загальним стандартом — але спеціально для файлообмінників їх, зрозуміло, ніхто не випускає.

Онлайн-радіо. Створити музичну радіостанцію, що просто крутитиме аудіозаписи — задача технічно нескладна, тому воно існує. Зараз слухаю ЄРадіо, гадаю, існують й інші подібні радіостанції.

Онлайн-телебачення. З того, що можна нагуглити, переважають онлайн-ретрансліції «справжніх» телеканалів, з їхньою сумнівною мовною політикою й засиллям реклами, від чого їхні потенційні глядачі втекли в інтернет. А от просто віртуальне телебачення, не прив'язане до телевишки, медіамагнатів і політичних тенденцій офіційної влади?.. Ютюб — поганенька альтернатива цьому: низька якість більшості записів, незручна структура, «інформаційна засміченість», відсутність аналогів прямого ефіру... Втім, це питання смаку. І, знову ж, україномовний сектор ютюбу все одно заповнюється вирізками з телеефірів.
Головна ж проблема — некомерційність усього, що люди можуть зняти самі, з чого випливає й жанрова обмеженість. Політичні відеорепортажі з якогось мітингу з мордобоєм — цього є вдосталь, спасибі нашим силовикам. Любительське телеінтерв'ю, схоже, майже відсутнє як жанр (та й кого інтерв'ювати?). Ток-шоу, реаліті-шоу — дороге задоволення, не для любителів. Любительські художні фільми відсутні — схоже, з цієї ж причини. Любительська анімація українською мовою — як не дивно, теж (російськомовний сектор цим забезпечує себе значно краще).

Далі, текстова інформація. Було б непогано завести пошуковик, що спеціалізуватиметься на пошуку сайтів українською мовою. Гуглівська мовна фільтрація, на жаль, видає забагато нерелевантних варіантів. Мрію про фаєрвол, що просто закриє для мене російськомовний сектор уанету — зрештою, чим цей сектор принципово відрізняється від набагато інформативнішого рунету, не рахуючи української політики, від якої я волів би просто відгородитись?..

Книжки. Скани радянських книжок, скани стародруків — є на тому ж Гуртом, наприклад. Щось більш сучасне страждає від жанрових та тематичних перекосів, тому забезпечити потреби всіх читачів у принципі неспроможне (яка мені користь з історичних монографій, якщо я взагалі програміст і шукаю підручника з програмування на Python?). Художній укрсучліт — нуу... Скажіть, як натякнути вітчизняним літераторам, що їхній епатаж уже всім приївся, і щось по-справжньому шокуюче й провокативне в наш час вони просто не зможуть надрукувати легально? А так, почитати щось сучасне — просто нема чого. Звісно, є любителі й на цей інформаційний харч, але... ну скільки можна заганяти себе в клітку з пари жанрів?!

Звичайно, з усієї цієї не надто приємної картини є приємні винятки (сподіваюсь, що це так). Ось про них і хотілось би поговорити.