Лингвофорум

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:36Якщо транскрибувати максимально близько до української вимови, то можна й «Евгхэн Харкивськый», але це аж занадто відгонить кривлянням. «Евген Харкивский» виглядає як компромісний варіант, що зберігає подібність до української, не вводячи орфографічно неможливих комбінацій літер. В радянські роки написали б «Евгений Харьковский». Якщо це для документів, то сучасна фактична норма виглядає як хитання між двома останніми варіантами та їх комбінаціями.

У росіян є брошурка з правилами транскрипції української мови (лише для географії). Бачив як посилання у одній вікістатті. Але зазвичай прізвища адаптують повністю: Харьковский. Хоча Харкивский можливе, як Пидмогильный. Щодо імені можу сказати, що нині в росіян так само побутують дві паралельні форми: Евген и Евгений.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 11:07

Цитата: Un Ospite от августа 31, 2025, 07:01Щодо прізвища - спірно, скоріш за все теж було б Харкивский. Наприклад, Скрипник або Підмогильний російською передавались як Скрыпник, Пидмогильный (а не Скрипник, Подмогильный). Ось, наприклад, знайшов прижиттєве видання "Міста" Підмогильного 1930 року, там передано через Пид-: https://orpk.org/books/858
Тобто бачимо ту ж саму тенденцію корінь і префікси передавати фонетично, а закінчення перекладати.

Схоже, що від конкретного паспортиста залежало — хтось передавав фонетично, а хтось адаптував до російської етимологічно, звідки Черновол чи Алексеенко, після чого в руках іншого бюрократа український варіант прізвища міг фонетично вирівнятись до російського зразка. За царату могли й зовсім переінакшити прізвище на російський лад, ще й дописавши -ов.

Причім фіксація ікавізму в російському варіанті зазвичай означала зламане чергування в українській: Кулиш/Куліш - Кулиша/Куліша, не Кулеша, але Черновол/Чорновіл - Чорновола.

Ще варіант, Харьковских.

Цитата: Un Ospite от августа 31, 2025, 07:01Щодо прізвища - спірно, скоріш за все теж було б Харкивский. Наприклад, Скрипник або Підмогильний російською передавались як Скрыпник, Пидмогильный (а не Скрипник, Подмогильный). Ось, наприклад, знайшов прижиттєве видання "Міста" Підмогильного 1930 року, там передано через Пид-: https://orpk.org/books/858
Тобто бачимо ту ж саму тенденцію корінь і префікси передавати фонетично, а закінчення перекладати.

Схоже, що від конкретного паспортиста залежало — хтось передавав фонетично, а хтось адаптував до російської етимологічно, звідки Черновол чи Алексеенко, після чого в руках іншого бюрократа український варіант прізвища міг фонетично вирівнятись до російського зразка. За царату могли й зовсім переінакшити прізвище на російський лад, ще й дописавши -ов.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:54УРЕС подає це прізвище як «Калиновський», напр., Калиновський Костянтин (Кастусь) Семенович, Калиновський (Kalinowski) Марцін.

Ну, щодо історичних постатей а наших сучасників можуть стосуватись трішки різні засади. Хоча в цій квестії, звісно, не уникнути певних контроверсій. Окрема тема - це передача польских м'яких шиплячих. Зараз, здається, ім'я Marcin частіше передають як Марчін, що збігається з сучасною фонетичною вимовою.
Таку ж неконсеквентність маємо з адаптацією географічних назв на -ów: з одного боку, є усталена практика передавати деякі такі назви через -ів: Краків, Тарнів, але деякі передають і фонетично: Прушкув, Ожарув-Мазовецький, Гдув, Чхув, Пшув (так-так, це все назви польских міст і сіл).
І, до речі, дурналісти журналісти поголівно не знають, що місто Rzeszów має в українській мові усталену назву Ряшів, і передають його як Жешув.

Цитата: Python от августа 31, 2025, 06:36В радянські роки написали б «Евгений Харьковский»

Щодо прізвища - спірно, скоріш за все теж було б Харкивский. Наприклад, Скрипник або Підмогильний російською передавались як Скрыпник, Пидмогильный (а не Скрипник, Подмогильный). Ось, наприклад, знайшов прижиттєве видання "Міста" Підмогильного 1930 року, там передано через Пид-: https://orpk.org/books/858
Тобто бачимо ту ж саму тенденцію корінь і префікси передавати фонетично, а закінчення перекладати.

Цитата: Un Ospite от августа 31, 2025, 06:38Каліновський (а не *Калиновський

УРЕС подає це прізвище як «Калиновський», напр., Калиновський Костянтин (Кастусь) Семенович, Калиновський (Kalinowski) Марцін.

Евген Харкивский

Корінь передаємо фонетично (укр. Харків- ~ рос. Харкив-), закінчення -ський перекладаємо ("-ский"). Те ж стосується, наприклад, і польських прізвищ: Kalinowski і Kowalski українською будуть Каліновський (а не *Калиновський, і не, збав боже, *Каліновскі) і Ковальський, а російською Калиновский і Ковальский (а не, знову ж таки, *Калиновски і *Ковальски).

Якщо транскрибувати максимально близько до української вимови, то можна й «Евгхэн Харкивськый», але це аж занадто відгонить кривлянням. «Евген Харкивский» виглядає як компромісний варіант, що зберігає подібність до української, не вводячи орфографічно неможливих комбінацій літер. В радянські роки написали б «Евгений Харьковский». Якщо це для документів, то сучасна фактична норма виглядає як хитання між двома останніми варіантами та їх комбінаціями.

Добрий день!
Підкажіть будь ласка, як перекласти російською мовою прізвище Харківський та ім'я Євген?
Харкивськый чи Харьковский?
Евгэн чи Евгений?

Цитата: Волод от января  3, 2022, 09:40
А чому, як Юрій Володимирович то, Довгорукий?

Може, тоді ще не російська, а давньоруська була?