Лингвофорум

Дубно, точно Дубно а не Дубне, зате район гарно звучить дубенський а не дубнівський, на старих картах місто ніби Дубен було. Зате Ровно має бути Ровном, а не Рівним... мені не зрозуміло навіщо його "переіменували". У нас казали: "поїхав до Ровного"...
Я сам з с.Птичі Дубенського р-ну Ровенської обл. у нас так говорили.

Вінниця, по-моєму запозичення з польської.

Цитата: Conservator от января 24, 2008, 11:06Чернігів - русифікована за 2-им правописом (1933) форма. Більш українська - Чернигів (так уживаєть ся в старіших текстах. Етимологічний "е" під наголосом иноді переходить в "о", якраз цей випадок яскраво ілюструє це правило. В рос. мові воно вживаєть ся послідовніше.

У прізвищі "Хміль" "і" новоутворений на місці етимологічного "е" в закритому складі. У варіянті "Хмельницький" цей звук перебуває у відкритому складі, тож це чергування не відбуваєть ся. Згадайте у поезії (не пам'ятаю, чиїй): Ой Хмелю, Хмелю, де зазимував ти...

Про Чернігів - не дуже вдале пояснення про "о" під наголосом та "е" у ненаголошеній позиції. Бо ж порівняйте за тих самих умов маємо чорниця.

Про Хмельницького - нема там ніякого відкритого складу. Тож напевне це склалося за традицією (або непослідовністю перехода в "і" в закритому складі, як-от "мед", а не "мід" (хоча в Галичині маємо "мід"))

Цитата: Istorik от января 24, 2008, 11:43
Дякую за чудову відповідь!

Так може тоді доречно було б ініціювати переймування форми написання цих міст на Чернигів та Винниця згідно з нормами українського правопису?

Вінниця звучить зовсім уж незрозуміло поруч з літературним українським словом "винниця" (винокурня, винний завод).

Не треба нічого перейменовувати. Ять, який незрозуміло як з'явився у назві Чернігів, коли у давньокиївській мові було и, закріпився ще в XVI-XVII ст. Детальніше тут http://community.livejournal.com/ua_etymology/14874.html

А назва Вінниця походить, скоріше за все, не з вина та винокурні, а з вінця. Вінець, вінничка — колишній місцевий гідронім.

Дякую за чудову відповідь!

Так може тоді доречно було б ініціювати переймування форми написання цих міст на Чернигів та Винниця згідно з нормами українського правопису?

Вінниця звучить зовсім уж незрозуміло поруч з літературним українським словом "винниця" (винокурня, винний завод).

Цитата: Istorik от января 24, 2008, 08:36
Цікаво, а от назви таких міст як Чернігів та Вінниця, теж пишуться так через свою архаїчність?

Хіба колись ім'я князя Чорного (легендарного засновника Чернігова) вимовлялось як Черний?

А слово "віно" (як напій, а не як шлюбний викуп) вимовлялося в українській мові через "і" ще в 16 ст. (здається тоді була заснована Вінниця)?

І ще - чому ми пишемо прізвище Хмельницького через "е", тоді як його батька звали Михайло Хміль?

А от гетьмана Розумовського пишемо через "о", хоча це прізвище вони з братом отримали від імператриці Єлизавети, в російському написанні через "а" - "Разумовскій".

Вибачте мені це запитання - але ж я народився та виріс у Росії, і довідатися мені не було в кого - а це питання хвилює мене вже досить давно.

Чернігів - русифікована за 2-им правописом (1933) форма. Більш українська - Чернигів (так уживаєть ся в старіших текстах. Етимологічний "е" під наголосом иноді переходить в "о", якраз цей випадок яскраво ілюструє це правило. В рос. мові воно вживаєть ся послідовніше.

"Вінниця" походить, звісно, від "вино" і мало би звучати як "Винниця". Тут законами укр. мови це взагалі пояснити, думаю, не можна. Просто традиційне написання.

У прізвищі "Хміль" "і" новоутворений на місці етимологічного "е" в закритому складі. У варіянті "Хмельницький" цей звук перебуває у відкритому складі, тож це чергування не відбуваєть ся. Згадайте у поезії (не пам'ятаю, чиїй): Ой Хмелю, Хмелю, де зазимував ти...

Рід Розумовських походить від козака на прізвище "Розум". Знову ж таки - в російській мові своє традиційне написання, в укр. - своє. Тоді не було нормативного, чітко формалізованого правопису для укр. (її книжний варіянт ще використовував ся в діловодстві) та рос. мов, тож ніхто цього не контролював.

)

http://litopys.org.ua/ukrmova/um151e.htm

Цитата: Istorik от января 23, 2008, 16:04
А тут вариант с окончанием на -е.

Зверніть увагу на Дніпропетровське. Це данина правопису 1928 року, де, на відміну від попередніх та наступних правописів, приписувалося писати в українських географічних назвах -ське,-цьке, а не -ськ, -цьк, а також -ова, -еве, -ине, а не -ово, -ево, ино. Український правопис 1928 р., §81, пп.2-3.

Цікаво, а от назви таких міст як Чернігів та Вінниця, теж пишуться так через свою архаїчність?

Хіба колись ім'я князя Чорного (легендарного засновника Чернігова) вимовлялось як Черний?

А слово "віно" (як напій, а не як шлюбний викуп) вимовлялося в українській мові через "і" ще в 16 ст. (здається тоді була заснована Вінниця)?

І ще - чому ми пишемо прізвище Хмельницького через "е", тоді як його батька звали Михайло Хміль?

А от гетьмана Розумовського пишемо через "о", хоча це прізвище вони з братом отримали від імператриці Єлизавети, в російському написанні через "а" - "Разумовскій".

Вибачте мені це запитання - але ж я народився та виріс у Росії, і довідатися мені не було в кого - а це питання хвилює мене вже досить давно.

Дубно, звичайно. Просто ця назва архаїчніша (до речі, на Волині я спостерігав багато давніх рис укр. мови, приміром - відсутність переходу етимологічного "о" в закритих складах (назва села "Губків" у мовленні місцевих жителів звучить як "Губков")). "Сталіне", як на мене, субстантивований присвійний прикметник, тим більше - утворений уже в сучасній українській мові, тож і закінчення в нім, як назві українського міста, має відповідати цій граматичній формі.

Цитата: Conservator от января 23, 2008, 16:40
Самому правильнішим здаєть ся "Сталіне".

А тоді як вірніше писати назву іншого міста: Дубно чи Дубне?

В інтернеті обидва варіянти зустрічають ся приблизно однаково часто. У книжках, ніби, бачив лише "Сталіно", але, може, помиляю ся. Самому правильнішим здаєть ся "Сталіне". На жаль, українських видань до 1961 р., де б ця назва звучала, не маю. А в російських зрозуміло, як само написано.