Лингвофорум

Цитата: Conservator от августа 26, 2012, 22:17

Цитата: Iskandar от августа 26, 2012, 14:43
хрін ~ хрону

"хріну" кажуть не рідше

Від діалекту залежить. Мені, наприклад, звичніше «хрону». Хоча тут був історичний ѣ — чергування взагалі не мало б бути, якби не аналогія з ô, що чергується.

Цитата: Iskandar от августа 26, 2012, 14:43
хрін ~ хрону

"хріну" кажуть не рідше

Цитата: Iskandar от августа 26, 2012, 21:09
Слияние И и Е в безударных слогах - украинская норма же, нет?

Загалом, так. Але таке злиття не вважається обов'язковим при вимові (якщо ненаголошене е вимовляється чітко як е, це не помилка) і не передається на письмі (так само, як і російське акання).

Слияние И и Е в безударных слогах - украинская норма же, нет?

Цитата: Sirko от августа 26, 2012, 11:26
Винниченко й Петлюра чергували не завжди

У випадку Київа, чергування фонетично меш помітне на слух унаслідок ненаголошеної позиції є, де воно скидається на ї — ймовірно, саме в цьому й причина такого написання в деяких джерелах. Із цієї ж серії — помилкове маїмо, граїмось замість маємо, граємось. У літературну норму, до речі, написання ненаголошеного є як ї теж увійшло — у слові її перша літера мала б бути є (і в желехівці так і писали, до речі), але ненаголошена позиція зробила свою чорну справу.

Цитата: Python от августа 26, 2012, 20:43

Цитата: Vertaler от августа 26, 2012, 14:41
Чередование е~і в большинстве случаев самовыпилилось: ср. село ~ сел, хотя сільский (отдельная лексема)

село ~ сіл же.
http://www.slovnyk.ua/?swrd=село

Блин.  Всё-таки это величайшая трагедия, что я даже годика не поучился в украинской школе. В разговоре, может, и «сіл» сказал бы. Не знаю.

Цитата: Vertaler от августа 26, 2012, 14:41
Чередование е~і в большинстве случаев самовыпилилось: ср. село ~ сел, хотя сільский (отдельная лексема)

село ~ сіл же.
http://www.slovnyk.ua/?swrd=село

Цитата: Python от августа 25, 2012, 22:20
Примеров с чередованием конкретно є/ї найти сложновато — главным образом, из-за довольно редкого появления этих букв (при том, что такое чередование происходит лишь с є/ї на месте исторического е — є вставного происхождения или ї на месте ѣ, и так не чередуются) — мне лишь Почаїв/Почаєва вспоминается. Аналогичная эволюция звука происходила и во флексиях, но там соответствие є/ї в разных падежах (напр., країв/краєві; или даже вариантах падежа: у своїм/у своєму) трудновато назвать чередованием в обычном смысле.

Хотя чередование о/і и е/і по аналогичной схеме происходит достаточно часто: кіт/кота, рік/року, піч/печі, сім/семи, Львів/Львова, Канів/Канева (кстати, обратите внимание на формообразующий суффикс -ів, -їв в названиях городов — чередование в нем происходит практически всегда).

Зміїв - Змієва 

хрін ~ хрону

Чередование е~і в большинстве случаев самовыпилилось: ср. село ~ сел, хотя сільский (отдельная лексема), хотя школа ~ шкіл. Суффикс -ів — один из его сохранившихся форпостов.

Втім, есть один случай, где ять был переосмыслен как ê: ведмідь ~ ведмедя.