Цитата: DarkMax2 от ноября 3, 2014, 10:39А чёму лише для россійс̑кої та українс̑кої мол̾в? А про бѣлорусѡв забѵли?Если ѐта письменность подойдёть̇ русь̇скому и украинь̇скому, значить̇, и для белорусь̇ского сойдёть̇.
Цитата: Python от ноября 3, 2014, 00:23Для української мови розрізнення ѣ та ê зводиться до того, що ѣ перейшов у і/ї в усіх позиціях, тоді як ікавізоване ê в закритому складі чергується з неікавізованим е у відкритому. Приклади: вѣк, вѣки, але сêм, семи.Я в курсе. Не вижу смысла их различать — только лишние трудности создаём.
Цитата: ou77 от июля 13, 2009, 21:47слід ввести літеру ять
Цитата: Python от июля 14, 2009, 02:25Краще як ô та ê — для сумісності з максимовичівкою.Ять в системе, подобной максимовичевке, не нужен, имхо. Чем пара е/ѣ принципиально лучше пар е/ь и о/ъ? Логичней было бы либо последовательно отображать на письме все три древние фонемы (конь, сън, осень, дьнь, бѣс), либо не морочить себе голову и всегда писать вместо них «о» и «е» с диакритикой (кôнь, сон, осêнь, день, бêс).
Цитата: Pawlo от августа 22, 2012, 04:35Можливо, тому що написання ѣ за етимологічним принципом тягло б за собою й етимологічне написання інших літер (зокрема, ы/и; подвійна функція останньої, в свою чергу, була б приводом для вирізнення інших етимологічних варіантів і) — ять тут нічим не особливий, та й не такий вже й рідкісний, щоб його використання обмежувалось парою винятків. І якщо знайти цензора, який би знав усну українську й міг прочитати її в російській транслітерації, було нескладно, то знайти цензора, який при цьому ще й розумів би етимологічну структуру й міг би виловити відповідні помилки, ніде цьому спеціально не навчаючись, було вже важче. Зрештою, й для письменників, які так само ніде не вчились писати українською, етимологічні системи були заскладними.
Ви праві але дивує що за ненаписання ятя там де він було етимологічно руки не били. Це то нав'язати і перевірити було не важко.
Цитата: Python от августа 21, 2012, 20:22Ви праві але дивує що за ненаписання ятя там де він було етимологічно руки не били. Це то нав'язати і перевірити було не важко.
В теорії, звичайно, російський уряд міг би поставити за еталон якийсь із етимологічних правописів (наприклад, максимовичівку, де візуальна схожість із російською орфографією була максимальна, хоча й використовувались додаткові діакритики), але ж вибачте, щоб таким письмом писати, треба його вчити — в умовах відсутності української шкільної освіти, це було просто нереально.
Цитата: Conservator от августа 21, 2012, 20:53Ѡтъпала бь потереба гадати надъ правою буквою, коли вычи правi вымовi.Цитата: Python от августа 21, 2012, 20:22
але ж вибачте, щоб таким письмом писати, треба його вчити — в умовах відсутності української шкільної освіти, це було просто нереально.
згадалося. на 2-му курсі з одної дисципліни конспект вів максимовичівкою ой, важко було писати)))) на половині зошита кинув і перейшов на рідний харківський правопис із епізодичними переходами на латинку
для максимовичівки не просто вчити його треба, там иноді треба зупинятися й думати над літерою.
Цитата: Python от августа 21, 2012, 20:22
але ж вибачте, щоб таким письмом писати, треба його вчити — в умовах відсутності української шкільної освіти, це було просто нереально.
Страница создана за 0.062 сек. Запросов: 23.