Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор serge-kazak
 - июня 9, 2012, 13:52
Цитата: Python от июня  9, 2012, 12:51
Переважно в вигляді релігій неслов'янських народів (хозарів, варягів та ін.), серед слов'ян-русичів же вона, ймовірно, лишалась релігією меншості аж до хрещення Володимира.



ЦитироватьДобровільно приймала віру переважно лише владна верхівка — решті ж доводилось просто змиритися з цим і долучати себе й своїх дітей до культу, незалежно від того, як вони ставились до християнства.

Автор serge-kazak
 - июня 9, 2012, 13:33
Цитата: Алмас от июня  9, 2012, 13:21
А що, дійсно було оголошено :"Российская(руская ?) народная песня?" І хто саме оголошував?
Не знаю. Тре пошукати в інеті.

Цитировать
"Розпрягайте, хлопці, коней", що написана у 1918 році на Поділлі (сам п. Захарченко про це писав у крайовій пресі)

по моїм даним пісня українська анархо-комуністична, махновська, написав полтавчанин Іван Негребецький, який потім попав на Магадан - http://volny-kazak.livejournal.com/136362.html
Автор Алмас
 - июня 9, 2012, 13:21
Цитата: serge-kazak от июня  9, 2012, 11:22
Думаю з вами погоджусь.  :UU: Все що не робиться - то на краще
Ну. й слава богу! А що, дійсно було оголошено :"Российская(руская ?) народная песня?" І хто саме оголошував? Раніше вони самі(хор) оголошували так:"Кубанская народная песня "Ой чиє ж то жито?" Песня исполняєтся на кубанском диалекте".У залі тихенький гомін здивування й спантеличення (палац "Україна", наприклад). Сам конферанс ККХ під час гастролей по Україні повинен був уже давно викликати запитання:1.Чи й у Франції або Японії номери теж оголошуються російською? 2.Чому пісні, написані літературною мовою і які на Кубані майже не були змінені, раптом стали діалектними? Це стосується й "Розпрягайте, хлопці, коней", що написана у 1918 році на Поділлі (сам п. Захарченко про це писав у крайовій пресі). 3.Хіба ще десь і хтось, оголошуючи фольклорні номери, підкреслює їх діалектність?"
Автор Python
 - июня 9, 2012, 12:51
Цитироватьнасправді на той час єдинобожжя (у формі християнства, іслама, іудаїзма) існувало в регіоні вже не одне століття
Переважно в вигляді релігій неслов'янських народів (хозарів, варягів та ін.), серед слов'ян-русичів же вона, ймовірно, лишалась релігією меншості аж до хрещення Володимира. Щоправда, з того, що хрещення Ольги не викликало якихось великих збурень, можна зробити висновок, що подібна зміна віри була на той час у межах норми.
ЦитироватьСтосовно "язичництва" (сукупності богословсько-філософських вчень і пов'язаних з ними звичаїв і обрядів, в т.ч. єдинобожних дохристиянського періоду) - якщо ви знаходите в них щось добре, то користуйтеся - добро в будь-якому випадку від Бога, як би воно не звалось.
Мова йшла не про переваги язичництва (про яке нам відомо надто мало, щоб у нього вірити), а про те, яким шляхом прийшло християнство на його місце в Київській Русі, та й у Європі загалом. Добровільно приймала віру переважно лише владна верхівка — решті ж доводилось просто змиритися з цим і долучати себе й своїх дітей до культу, незалежно від того, як вони ставились до християнства. Звичайно, в наш час такі методи поширення віри, як руйнування ідолів і фізичне знищення ворогів християнства, здаються декому негуманними й навіть антихристиянськими, але саме завдяки ним Європа стала повністю християнською.
Автор serge-kazak
 - июня 9, 2012, 11:22
Думаю з вами погоджусь.  :UU: Все що не робиться - то на краще. Питання захисту української в т.ч. її кубанського діалекту в Росії, так само як прав і свобод спільноти кубанців досі не вирішено і подібні випадки, яки би там не було привертають до цих питань увагу. Досить про це мовчати, треба щоб ці питання вирішувались. Поступово речі починають називати своїми іменами і в цьому плані цей випадок суспільству нашого регіону мабуть на користь. ;up:
Автор Алмас
 - июня 9, 2012, 11:14
Цитата: serge-kazak от июня  9, 2012, 10:33
Цитата: Алмас от июня  9, 2012, 07:18
А я так і не зрозумів, чому випад у бік хору сприйнято деким і названо кубанофобією?

Ще раз - питання ж було не з приводу хору.  Питання було з приводу поводження на офіційних заходах і відношення до нац.символів. Чому не узгодили і не попередили завчасно, що пісню, практично український гімн назвуть "російська народна пісня"?  Ті, хто цю пісню співав, тут звісно не причому - питання до тих, хто це не узгодили - організаторів і розпорядників концерту. :???
Ага, ага, паночку, тепер зрозумів. Хор ні в чому не винний, що разом з керівниками на Кубані буквально паплюжать мову, а Україні замилювали очі, що Кубань то якась суперукраїна і що ось-ось..А раз визнавали, що то пісня не російська, то хай би мовчали після оголошення. А раз роззявили рота...-"назвался груздем - полезай в кузов!"
Автор serge-kazak
 - июня 9, 2012, 10:54
Цитата: Python от июня  9, 2012, 03:00
Перечитайте уважніше. Перші покоління, яких було силою долучено до культу, по-справжньому в нього не вірять, вони йдуть за втопленими ідолами і голосять «видибай-видибай, Перуне!». З часом найупертіших ідолопоклонців знищують фізично, менш уперті хрестяться, моляться й роблять вигляд, що вірять. Їх нащадки це хрестіння-моління сприймають як належне, і не кожен з них докопається до фальші. З кожним поколінням тих, хто щиро вірить у нову релігію, стає все більше, а тих, хто лише вдає віру — все менше. Зрештою, ця віра стає в їх уявленні втіленням абсолютного добра й справедливості, і вони вбиватимуть кожного, хто намагатиметься ввести їх у спокусу, поставити їхнього бога під сумнів.

Ви знову суперечите сам собі. Істинність самого вчення - це одне, а спосіб у який його намагалися поширювати - дещо інше. І в язичництві були правильні речі - найважливіші з них були переосмислені і збережені у рамках нового світогляду. Ви описуєте сучасний історичний міф про хрещення Русі, насправді на той час єдинобожжя (у формі християнства, іслама, іудаїзма) існувало в регіоні вже не одне століття, були присутні досить впливові громади вірян (згадайте як Володимир вибирав віру) і йшлося саме про встановлення державної віри, про перебудову суспільного життя за новим, європейським зразком чому чимало людей опиралося, але інша частина підтримувала. Те, що не змогли порозумітись і дійшло до конфлікту - винуваті всі. Відбулося десь те саме, що у XX ст. з матеріалізмом - його нав'язували, але певна рація в тому теж була (розвиток науки і техніки і багато іншого). В наш час (пройшло кілька десятиліть) відроджуються надбання старої дідівської віри, але здобутки матеріалістичної філософії не відкидаються (в т.ч. фізика, хімія, математика). Те саме по моїм даним було і тоді - найважливіші здобутки "язичницького" періоду були збережені (система свят і сільгосп.календар, старовинне вчення про свободу і спасителів і багато інших богословсько-філософських моментів), багато колишніх народних вчителів-волхвів, які дійсно хотіли допомагати суспільству і людям у нових умовах, охрестилися і стали священниками (інші пішли в ліси або в інші країни). Там ішлося взагалі-то про зміну влади, а не про істинність віри. Хоч кількість людей, яка за щось бореться - це теж підтвердження. Стосовно "язичництва" (сукупності богословсько-філософських вчень і пов'язаних з ними звичаїв і обрядів, в т.ч. єдинобожних дохристиянського періоду) - якщо ви знаходите в них щось добре, то користуйтеся - добро в будь-якому випадку від Бога, як би воно не звалось. Але коли ви пропонуєте визнати неістинним все єдинобожне богослів'я (християнство, іслам, іудаїзм), яке прийшло на зміну і було дальшим продовженням богослів'я епохи "язичництва" на тій основі, що воно нав'язувалось насильно - пробачте, але спосіб поширення не може бути критерієм істинності для вчення, точніш це говорить на користь його істинності (люди не спиняються навіть перед насиллям, щоб це донести). Якщо люди не вміють донести іншим речі в які вони вірять то це означає в першу чергу те, що вони не можуть ці речі правильно донести, або те, що інші не хочуть це слухати. Спосіб поширення характеризує людей, які його поширюють, причому тільки їх, а не їх нащадків, яким як ви самі кажете не потрібно нікому його нав'язувати.
Автор serge-kazak
 - июня 9, 2012, 10:33
Цитата: Алмас от июня  9, 2012, 07:18
А я так і не зрозумів, чому випад у бік хору сприйнято деким і названо кубанофобією?

Ще раз - питання ж було не з приводу хору.  Питання було з приводу поводження на офіційних заходах і відношення до нац.символів. Чому не узгодили і не попередили завчасно, що пісню, практично український гімн назвуть "російська народна пісня"?  Ті, хто цю пісню співав, тут звісно не причому - питання до тих, хто це не узгодили - організаторів і розпорядників концерту. :???
Автор Алмас
 - июня 9, 2012, 07:18
А я так і не зрозумів, чому випад у бік хору сприйнято деким і названо кубанофобією? Що, ККХ(хор) є єдиним і бездоганним представником Кубані в Україні? Взяв би хто-небудь і подивився де переважно гастролює цей колектив - Україна("найкращий" український хор" за визначенням Л.Кравчука, звідси й Шевченківська премія) й закордоння. В Україні на концерти ходили виключно "націоналісти", в Києві навколо "тусовок" біля ККХ я не чув російської мови.У дальньому закордонні - це дика екзотика.Переважно за рахунок гастролей по Україні у 1980-поч.90-х рр. хор підбився на рівні ноги.На перших зборах ТУМ ім.Шевченка у квітні 1989р. худ. керівник ККХ В.Г. Захарченко в інтерв'ю українським ЗМІ обіцяв (я поряд стояв і за ці слова відповідаю), що через 2 роки на Кубані буде укр. преса і шкільництво.
Підкреслюю, саме українське, а не козацьке, кубанське або "балачкове".
Автор Python
 - июня 9, 2012, 03:00
Перечитайте уважніше. Перші покоління, яких було силою долучено до культу, по-справжньому в нього не вірять, вони йдуть за втопленими ідолами і голосять «видибай-видибай, Перуне!». З часом найупертіших ідолопоклонців знищують фізично, менш уперті хрестяться, моляться й роблять вигляд, що вірять. Їх нащадки це хрестіння-моління сприймають як належне, і не кожен з них докопається до фальші. З кожним поколінням тих, хто щиро вірить у нову релігію, стає все більше, а тих, хто лише вдає віру — все менше. Зрештою, ця віра стає в їх уявленні втіленням абсолютного добра й справедливості, і вони вбиватимуть кожного, хто намагатиметься ввести їх у спокусу, поставити їхнього бога під сумнів.