Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор Conservator
 - июля 20, 2007, 14:48
A čy ne može pryholosnyj š- na misci dawńoho s- buty zvyčajnym slidom hermanśkoho wplywu bez buď-jakoji negatywnoji smyslowoji konotaciji? I ščo tam iz holosnym u hrećkomu?
Автор iopq
 - июля 20, 2007, 11:58
Vasmer, skytos
Автор Conservator
 - июля 20, 2007, 11:16
Cikawo. Buď laska, nawediť džerelo cyx danyx. U hrećkomu slovi, jake je "nawŕad čy sporidnenym" vidpovidnyj holosnyj u mene ne vidobražaje śa (zamineno kwadratykom), pro jakyj tam ideťśa? Ďakuju.
Автор iopq
 - июля 20, 2007, 08:45
WORD: шку́ра

GENERAL: I. Ввиду отсутствия древних свидетельств на -у-, по-видимому, заимств. из польск. skórа "кожа, шкура"; см. Брандт, РФВ 24, 175. Едва ли родственно греч. σκῦτος ср. р. "кожа" (Эндзелин, СБЭ 72). Относительно прочих слав. родственных форм см. на скора́, выше. Реконструкция праформы *съкора (Соболевский, РФВ 67, 212 и сл.) не является обоснованной. От шку́ра образовано шкура́т "выделанная кожа", также в качестве прозвища, смол. (Добровольский), ср. фам. Скура́тов, Скуря́тников, имя собств. Ску́рло (Соболевский, там же). Согласный ш- носит отрицательную экспрессивную функцию.
Автор Conservator
 - июля 19, 2007, 21:50
Znajšow šče odne slowo, w jakomu možna sposterehty perexid etymolohičnoho "u" w "i": "škira". Prawda, vynykaje pytanńa stosowno toho, ščo cej perexid vidbuwśa w skladi, jakyj zawždy buw i zalyšaje śa dosi vidkrytym. Ta j pro najawnisť kolyś odnokorenewoho z nym slowa "kora" ne slid zabuwaty. Xto ščo dumaje z ćoho pryvodu?
Автор ou77
 - июля 17, 2007, 10:08
По-моєму, все таки річку спочатку називали "Бог" а потім за аналогією до західного стали "Буг" ну і певно щоб не було асоціацій з "Богом" тим що створив землю.... Може в радянські часи так зробили...
Дивно нема ні Буга ні Бога в топонімічному словникові, в етимологічному також:(
Автор Conservator
 - июля 17, 2007, 03:47
Як там щодо можливого переходу етимологічного "у" в "і" в назві річки Буг - Біг і похідних від неї, як от місто - Межибіж. Чи це - банальний випадок з "о" як варіянтом (часто вимовляється "Бог" як назва південного Бугу). Моя думка - етимологічний "у" перейшов у "і", а потім, за аналогією,замість нього почали вживати "о". Таке можливо? А може - перехід "о" в "у" під упливом польської, за аналогією до Західного Бугу? Нема під рукою ані Фасмера, ані нічого, з чим би можна було ся звірити.
Автор Ревета
 - июля 3, 2007, 13:43
Цитата: ou77 от июля  3, 2007, 09:07
По-моєму, так само буде і по-російські, якщо росіянин буде так само повільно і чітко вимовляти...

Я теж не міг би відрізнити, хто говорить, якщо не вслухуватися спеціально: українець чи росіянин.
Автор ou77
 - июля 3, 2007, 09:07
По-моєму, так само буде і по-російські, якщо росіянин буде так само повільно і чітко вимовляти...
Автор andrewsiak
 - июля 3, 2007, 07:11
Слухаймо уважно звук υ в слові "сумку" і частково "руку" у фразі
['ja za'sunu rukυw 'sυmkυ] викладеному нижче файлі мп3.