Цитата: Python от июля 22, 2019, 06:32Виключно в реальності.Цитата: dan-pt от июля 22, 2019, 03:38В реальності чи в теорії?
А як ще питаєте, крім «за скільки»?
Цитата: Python от июля 22, 2019, 06:32Дякую.
В реальному житті — переважно «скільки», «за скільки».
Цитата: Python от июля 22, 2019, 06:32Спасибі за розгорнуте пояснення.Цитата: dan-pt от июля 14, 2019, 18:21Якщо слово потрапило до словника, це ще не значить, що так говорять скрізь — десь ця конструкція більш типова, десь менш. З іншого боку, Грінченко міг, наприклад, сприймати це слово як два («по чому») й не бачити необхідності робити окрему статтю для цього звороту, хоча й знав його. Ну і розмовна українська взагалі тяжіє до буквалізмів — «почому» могло десь відмерти як менш інтуїтивне (якщо гривня чи копійка — це ще «що», «по чому? — по гривні», то якась інша ціна (що не зводиться до назви монети чи грошової одиниці — тим більше, неофіційні лічбові одиниці грошей, як «полтинник» чи «червонец» у російській, в українській не надто ходові) — вже, скоріш, «скільки»), тоді як «за скільки» легше відновити до «за скільки гривень/копійок/карбованців продається/продаєте?»
Оскільки в СУМ-11 слова «почому» й «почім» подаються як цілком літературні (навіть з посиланням на Шевченка, який виріс у селі недалеко від вашого). Хоча в Грінченка цих слів немає. Зросійщені лексеми в СУМ-11? Чи мова аж настільки змінилася з часів укладання картотеки?
Цитата: dan-pt от июля 22, 2019, 03:38В реальності чи в теорії? Ще, звичайно, є «скільки коштує», але надто літературно, ІМНО, (і, можливо, дещо скидається на «сколько сто́ит») — в реальній ситуації, не маючи наміру говорити підкреслено правильною мовою, я так навряд чи сказав би так. В реальному житті — переважно «скільки», «за скільки».
А як ще питаєте, крім «за скільки»?
Цитата: dan-pt от июля 14, 2019, 18:21Якщо слово потрапило до словника, це ще не значить, що так говорять скрізь — десь ця конструкція більш типова, десь менш. З іншого боку, Грінченко міг, наприклад, сприймати це слово як два («по чому») й не бачити необхідності робити окрему статтю для цього звороту, хоча й знав його. Ну і розмовна українська взагалі тяжіє до буквалізмів — «почому» могло десь відмерти як менш інтуїтивне (якщо гривня чи копійка — це ще «що», «по чому? — по гривні», то якась інша ціна (що не зводиться до назви монети чи грошової одиниці — тим більше, неофіційні лічбові одиниці грошей, як «полтинник» чи «червонец» у російській, в українській не надто ходові) — вже, скоріш, «скільки»), тоді як «за скільки» легше відновити до «за скільки гривень/копійок/карбованців продається/продаєте?»
Оскільки в СУМ-11 слова «почому» й «почім» подаються як цілком літературні (навіть з посиланням на Шевченка, який виріс у селі недалеко від вашого). Хоча в Грінченка цих слів немає. Зросійщені лексеми в СУМ-11? Чи мова аж настільки змінилася з часів укладання картотеки?
Цитата: Python от июля 14, 2019, 08:05А як ще питаєте, крім «за скільки»?
«За скільки», наприклад.
ЦитироватьПОЧОМУ, ПОЧІМ, присл.
1. Уживається в знач. скільки коштує, за скільки продається. — Ось зараз заїдемо до крамнички, спитаємо, почім кумач (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 209); * Образно. До нас в науку! ми навчим, Почому хліб і сіль почім! (Тарас Шевченко, I, 1951, 327).
♦ Знати, почому в Тростянці гребінці — уживається як погроза. Хай же наважиться [Олександра] сказати хоч слово, тоді знатиме, почому в Тростянці гребінці (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 29); Знати (узнати, пізнати і т. ін.) почому (почім) ківш (пуд, фунт, корець і т. ін.) лиха див. лихо 1: Показати, почому лікоть кваші — довести свою перевагу над ким-небудь. — Бачиш, виграли страйк... Показали Гельці, почому лікоть кваші... (Ігор Муратов, Буковинська повість, 1959, 34).
2. Уживається в знач. звідки, від кого. [Прісцілла:] Не треба злота моїм братам. [Панса:] Почім ти знаєш, дочко? (Леся Українка, II, 1951, 462); [Іван:] Багато заробив? [Семен:] Вісімдесят приніс! [Іван:] Ого! Та в Одарки з півсотні на схові. [Семен:] А ти ж почім знаєш? (Марко Кропивницький, I, 1958, 65); — Скажи мені: чого вони сюди ходять? — запитав він, роздумливо суплячи брови. — А я почім знаю? — щиро здивувався Сергій (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 160).
Цитата: dan-pt от июля 14, 2019, 15:50Лебедин Шполянського району Черкаської області. Майже географічний центр УкраїниЦитата: Python от июля 14, 2019, 08:05А з якого ви села?
«За скільки», наприклад. Коли якось спробував використати київське «почому» в своєму селі, продавщиця мене не зрозуміла.
Цитата: Python от июля 14, 2019, 08:05А з якого ви села?
«За скільки», наприклад. Коли якось спробував використати київське «почому» в своєму селі, продавщиця мене не зрозуміла.
Цитата: Pawlo от августа 2, 2017, 19:01Враховуючи, що і нинішню норму ніхто досконало не знає і знати не хоче. До нової ставитимуться не краще, думаю.
Будь-яка серйозна реформа графіки, орфографії чи, тим паче, літературної мови, в нинішніх умовах для української мови якщо не прямо смертельна, то дуже-дуже шкідлива.
Цитата: Python от января 6, 2017, 14:47
На офіційному рівні навряд чи це можливо найближчим часом, при всій англоманії пана Порошенка. Технічно, ніщо не заважає будь-кому, маючи гроші, видавати книжки й газети в Україні українською латиницею (це не заборонено) — але чомусь так ніхто не робить. Справді, існують прихильники ідеї, що латинізація ніби-то захистить українців від російського впливу. Однак, для більшості читати кирилицею таки легше, а сучасні видавництва друкують українською мовою обмаль і не звільняють українців від необхідності читати старі радянські книжки (як гадаєте, чи зможуть вони швидко заповнити інформаційний простір книжками на латиниці?), тому латинізація української графіки без аналогічних дій з російською, ймовірно, насправді послабить позиції української мови відносно російської. Ну й технічна сторона: більшість варіантів латиниці або незручні для запису деяких слів, або недостатньо популярні.
Страница создана за 0.070 сек. Запросов: 22.