Цитата: DarkMax2 от ноября 4, 2014, 12:51Для чеської, словацької й білоруської, в яких розподіл Г та Ґ аналогічний українському, можна зробити виняток. Зберігати ж Ґ в словах із «ґекаючих» мов (російської, польської, південнослов'янських) — ІМНО, неправильно, бо ламає етимологічні відповідності у спільнослов'янських коренях.
та словах "іншослов'янського" походження.
Цитата: Krymchanin от декабря 3, 2006, 11:16Українці в запозиченнях не ёкають.
А Ґьоте ближче до німецької мови.
Цитата: Conservator от июня 7, 2009, 19:06ІМХО, якщо і залишати цю недолітеру, то чітко обмежити її використання - заборонити її писати в греко-латинизмах та словах "іншослов'янського" походження.
ІМХО, ґ має бути нормальною, а не факультативною літерою. І в словниках слова на ґ повинні йти окремо, між г і д. Так і звичніше, і зручніше.
А инакше здаватиметься, що то не буква, а просто варіянт г.
Цитата: Pawlo от августа 2, 2009, 15:44
Не сказав би.Особисто мені навпаки в російських словах типу "Ильин" теж чується "й" після м"якого знаку.Чи це вплив української
Цитата: Ревета от января 6, 2007, 12:51Не сказав би.Особисто мені навпаки в російських словах типу "Ильин" теж чується "й" після м"якого знаку.Чи це вплив українськоїЦитата: "Python" от
Нас обурюють штучні зміни, що стались на початку 30-х, але штучно виглядатиме й повернення до правопису 1928 року з повним запереченням усього, що було після нього.
А хто несе це "повне заперечення"? Де ви його бачили?
Щодо факультативності і труднощів, то не менше такого і в букви ї. Не бачив ще людини, яка б, вивчаючи українську, не плуталася з її використанням, особливо у рускаязичних це видно чітко.
Цитата: лєна ранетка от мая 6, 2009, 19:21Малось на увазі «навчіться»?
фу!!!!! навчиться писати без помилок!!!!!!
ЦитироватьБо я навіть зустрічав у пресі й таке написання: Ґайдеггер.Мабуть, той, хто писав, ще не розібрався, чим відрізняються г та ґ. Якщо це прізвище в російській пишеться як «Хайдеггер», то звідки там могло взятися ґ?
ЦитироватьЩодо факультативності і труднощів, то не менше такого і в букви ї. Не бачив ще людини, яка б, вивчаючи українську, не плуталася з її використанням, особливо у рускаязичних це видно чітко.У мене ніколи таких труднощів не було. Просто слід вивчити одне просте правило: в іншомовних словах та в закінченнях слів «і» після голосної замінюється на «ї» — половина помилок після цього одразу зникне.
Цитата: Pere от января 6, 2007, 01:36Браво, пане Реге, цілком з Вами згоден! Має бути буква "ґ" там, де вона є в іноземних запозиченнях. Будемо вчитися правильній вимові. Карфаґен монополії " г " має бути зруйнованим! Бо я навіть зустрічав у пресі й таке написання: Ґайдеггер. Не треба занадто спрощувати мову. І не тільки дитин, але й дорослий звикне швидкоЦитата: "Maksymus" отЯ суворо проти. Оскільки розробка технично «вибачливих» електронних шукачів чи індексів та факультативність як правописна норма не мають нічого спільного і принципово не впливають одне на одне, а в паперових виданнях різниця затрат часу на пошук найвірогідніше неістотна, тож цілком підтримуючи вимогу щодо факторизіції слів за г/ґ ув електронних засобах пошуку, тим часом твердо стою на тому, що Правописом ґ має визнаватися за повноправну літеру, без ознак факультативності, а шкільні та вишівські програми мали б приділяти більше уваги акцентуванню на правописних та фонетичних особливостях вжитку цієї букви. З практичного погляду це дуже корисно і важкості не додає: дитин звикне швидко, і все одне на уроках англійської мільйони українських дітей вчать вимовляти англійське g, а там жодного г бути не може, тому ми спрощуємо життя дітям: навчаємо їх одразу й соборної української мови і звуку конче потрібного у головній мові міжнародного спілкування.
Тому виходом буде справжнє визнання факультативності літери як варіанта г.
Страница создана за 0.039 сек. Запросов: 21.