Главное меню
Мы солидарны с Украиной. Узнайте здесь, как можно поддержать Украину.

Ответ

Обратите внимание: данное сообщение не будет отображаться, пока модератор не одобрит его.
Ограничения: максимум вложений в сообщении — 3 (3 осталось), максимальный размер всех файлов — 300 КБ, максимальный размер одного файла — 100 КБ
Снимите пометку с вложений, которые необходимо удалить
Перетащите файлы сюда или используйте кнопку для добавления файлов
(Удалить вложения)
Вложения и другие параметры
Проверка:
Оставьте это поле пустым:
Наберите символы, которые изображены на картинке
Прослушать / Запросить другое изображение

Наберите символы, которые изображены на картинке:

√36:
ALT+S — отправить
ALT+P — предварительный просмотр

Сообщения в этой теме

Автор ou77
 - декабря 5, 2006, 17:20
Цитата: andrewsiak от июля 30, 2005, 02:57
баби/баби
річки/річки
церкви/церкви
півні/півні (півнів/півнів)
(навіть корови/корови. якщо вважати -оро- за розширений дифтонг)

Тут точно протиставлення називного множини: "річки" до родового однини: "річки".

А в початку списку важче, кажуть, що "другий варіант" є вірним (ношу, ходжу, etc) нормальним українським наголосом (дактилічним чи що) а от перший варіант (ношу, хожу, etc) є впливом російської...
Хоча у нас (на Волині) так і говорили, і для мене було дивно почути на Поділлі (Вінниця) другий варіант.
Автор andrewsiak
 - августа 1, 2005, 14:16
Цитата: Зайда
Цитата: andrewsiakЦей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Чи не найпершими у переліку мусять йти особові займенники.

Точно! Як я то забув? :dunno:
Автор Maxy
 - июля 31, 2005, 00:51
Цитата: andrewsiakДавно думаю і не знаходжу віповіді на питання виникнення рухливого наголосу у деяких (здебільшого двоскладових словах), які, як на мене додають співучості "солов'їній".

Приклади (як не дивно, з різних частин мови):
ношу/ношу
хожу/хожу
верну/верну
знайду/знайду
візьму/візьму
зійде/зійде
було/було (була/була)
(по)тримай/(по)тримай
його/його
баби/баби
річки/річки
церкви/церкви
півні/півні (півнів/півнів)
(навіть корови/корови. якщо вважати -оро- за розширений дифтонг)

Цей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Діалектні варіанти наголосу, допустимі в літературній мові - як можна пояснити їхнє виникнення історично? ;)
Бувають діалекти української мови з фіксованим наголосом. Наприклад лемківський діалект передбачає наголос завжди на передостанній склад (як у польській мові).
Автор Зайда
 - июля 30, 2005, 12:22
Цитата: andrewsiakЦей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Чи не найпершими у переліку мусять йти особові займенники.

Цитата: andrewsiakДіалектні варіанти наголосу, допустимі в літературній мові - як можна пояснити їхнє виникнення історично? ;)

Та біс його знає де й коли воно з'явилося. Для цього треба давні вірші вивчати. Мо хто й вивчав?
Автор andrewsiak
 - июля 30, 2005, 02:57
Давно думаю і не знаходжу віповіді на питання виникнення рухливого наголосу у деяких (здебільшого двоскладових словах), які, як на мене додають співучості "солов'їній".

Приклади (як не дивно, з різних частин мови):
ношу/ношу
хожу/хожу
верну/верну
знайду/знайду
візьму/візьму
зійде/зійде
було/було (була/була)
(по)тримай/(по)тримай
його/його
баби/баби
річки/річки
церкви/церкви
півні/півні (півнів/півнів)
(навіть корови/корови. якщо вважати -оро- за розширений дифтонг)

Цей лист може ся нескінченно продовжувати (зараз більше нічого в голову не йде, але мені ся було згадувало багато інших).

Діалектні варіанти наголосу, допустимі в літературній мові - як можна пояснити їхнє виникнення історично? ;)