Цитата: Drundia от августа 23, 2011, 02:44Ви маєте на увазі звук, який у німецькій мові передається символом "о-діфтонг"? Про це йде мова?
Я вважаю, що в українській мові звука — адекватного відповідника нема, тому його треба запозичити, та придумати йому позначення на письмі, наприклад «оь», яке я застосував.
Цитата: Conservator от августа 23, 2011, 02:19А я знаю?
Це почали робити в українській мові чи вона запозичила слово вже зі зміненим наголосом
Цитата: Conservator от августа 23, 2011, 02:19Науковця теж.
Так називають науковця
Цитата: Conservator от августа 23, 2011, 02:19Я вважаю, що в українській мові звука — адекватного відповідника нема, тому його треба запозичити, та придумати йому позначення на письмі, наприклад «оь», яке я застосував.
Ви впевнені, що ö доцільніше передавати саме як ьо?
Цитата: Drundia от августа 23, 2011, 02:14
Відтоді, як Ро́ьнтґена стали обзивати Рентге́ном.
Цитата: Conservator от августа 23, 2011, 01:06Відтоді, як Ро́ьнтґена стали обзивати Ренге́ном.Відколи це правила наголошення переносяться на иноземні прізвища????
Цитата: Conservator от августа 23, 2011, 01:05Чому не можна? Чому має різати?
Це - в род. відм. множини відповідного іменника. Не уявляю, як можна як присвійний прикметник вжити (чий?) Пономарі́в. Не ріже вухо?
Цитата: Drundia от августа 23, 2011, 01:04
Неважливо. Наголошовуння Ше́вельов для української природніше.
Цитата: Drundia от августа 23, 2011, 01:03
Таким чином, пономаря́, пономарі́в → Пономарі́в.
Цитата: Conservator от августа 23, 2011, 00:26Неважливо. Наголошовуння Ше́вельов для української природніше.
Але це російське прізвище.
Цитата: Conservator от августа 23, 2011, 00:26А я думав, що наголос там де в формах з ненульовим закінченням. Таким чином, пономаря́, пономарі́в → Пономарі́в.
В українських прізвищах утворених від присвійних або відносних прикметників, наголос зазвичай саме на корінь, а не на суфікс. І у відповідних прикметниках так само.
Страница создана за 0.023 сек. Запросов: 20.