- Добро пожаловать на Лингвофорум.
Автор lang
- июля 29, 2011, 17:31не забувайте що відраза це ще й емоція.
тому казати я "почув відразу" - якось двусміслено.
а "почув одразу" - саме теє.
тому казати я "почув відразу" - якось двусміслено.
а "почув одразу" - саме теє.
Автор Python
- ноября 16, 2006, 20:23З одного боку, префікс од- та прийменник "од" характерний або для художньої мови, або для діалектів (у т.ч. середньонаддніпрянського говору). За межами художніх творів у більшості слів зазвичай використовується префікс від-. У той же час, збіг між прислівником "відразу" та іменником "відраза" у знахідному відмінку сприяв тому, що варіант "одразу" зберіг свою вживаність.
ЦитироватьЦі випадки обумовлені здебільшого тіми ж міркуваннями, що й уживання початкових у/в та і/й: щоякнайліпше впорядкувати ритміку реченняЙмовірно, варіанти слів з "від-" та "од-" виникли у різних діалектах, і первісно їх вживання залежало від діалекту, яким розмовляв носій мови. Діалектів, де обидві форми вживались одночасно за орфоепічними принципом, найімовірніше, не було - перехід о-›ві в початковій позиції має багато спільного з переходом о-›і після приголосних, можна припустити, що посилення в тут відбулось саме завдяки зміні голосної.
Автор Amateur
- июня 12, 2005, 07:16Цитата: zvakВідповідь: Префікс од- є стилістично маркованим (більш характерним для художньої мови), а також уживаним у діалектному мовленні. Префікс від- є стилістично нейтральним.Наскільки я пам'ятаю свої враження з дитинства, власне так і є.
Автор zvak
- июня 3, 2005, 19:19Цитата: DigammaТут можна дати дуже прості поради:Та я згоден з цим... Просто хотів як краще
1) дотримуватись переважно структури складів CV, або CVC;
2) запобігати скупченням більшим за VV та CC і категорично уникати скупчень більших за CCC;
3) уникати сладних для вимови сполук на користь легших, мінімізувати артикуляцію;
4) дотримуватись приблизно сталої довжини складу.
. До речі, ось що мені відповіли на //www.mova.info (сподіваюся, це стане аналогом //gramota.ru):Питання: Чи є взагалі нормовані правила вживання префіксів від-/од-? Коли вживаємо від-, а коли од-? (напр. відійшов/одійшов, віддав/оддав, відразу/одразу). Дякую.
Відповідь: Префікс од- є стилістично маркованим (більш характерним для художньої мови), а також уживаним у діалектному мовленні. Префікс від- є стилістично нейтральним.
Автор ternonzang
- июня 3, 2005, 08:43Я все зрозумів !!!!
Дякую вам !!!!
Дякую вам !!!!
Автор Digamma
- июня 3, 2005, 00:47Цитата: Зайда (неактивований)Цитата: DigammaВи ж маєте знати, що суттєва частка службових (і не тільки) слів може варіювати саме для дотримання ритмічного малюнку.Я б ужив "варіювати саме заради дотримання ритмічного малюнку" або "варіювати саме задля дотримання ритмічного малюнку".
Errare humanum est.
Автор Зайда (неактивований)
- июня 3, 2005, 00:33Цитата: DigammaВи ж маєте знати, що суттєва частка службових (і не тільки) слів може варіювати саме для дотримання ритмічного малюнку.
Я б ужив "варіювати саме заради дотримання ритмічного малюнку" або "варіювати саме задля дотримання ритмічного малюнку".
Такий ритмічний малюнок мені видається рівнішим та привабливішим.
Автор Digamma
- июня 3, 2005, 00:19Цитата: zvakВи ж маєте знати, яка територія називалася Україною у часи Н-Л.Я навіть знаю яка територія так називалася до Н-Л.
Давайте облишимо, аби не скочуватися на політику - я лише наголосив на суто спекулятивному протиставленні Н-Л, що видно і з загального тону цитованого фрагменту.
Цитата: zvakІ я просто раджу вживати від-, можливо за рахунок втрати ритміки чи ще чогось. Так людині буде простіше.Категорично незгодний з вами: ритміка української є занадто істотною, аби нехтувати цим питанням. Ви ж маєте знати, що суттєва частка службових (і не тільки) слів може варіювати саме для дотримання ритмічного малюнку.
Принаймні моя думка тут полягає у тому, що ця порада радше зашкодить. (це ІМГО)
Цитата: zvakПросто людині, яка вивчає мову і в якої відчуття мови немає, важко відчути цю ритміку...Тут можна дати дуже прості поради:
1) дотримуватись переважно структури складів CV, або CVC;
2) запобігати скупченням більшим за VV та CC і категорично уникати скупчень більших за CCC;
3) уникати сладних для вимови сполук на користь легших, мінімізувати артикуляцію;
4) дотримуватись приблизно сталої довжини складу.
Якщо це щось прояснить:
CVCVCVCVCCV CVCCVCCVC C CVCV CVCCVCV VCCVCVCCCVCV CV CVCVCCV VCCVCCVCV VCV CVCCVCVCV CVC CVCVCCVC | CV C CVCVCV CCVCV CCV CVCCVCV CVCCCV CCVCCVCVC V CV CVCCV CCVC CVCV CVCVCVCVCV CVCV CCV CVCCVCVCCV CVCCVCCVCV CVCVCCV
- це структура абзацу, що починається з "категорично незгодний". Як бачите, картина досить рівномірна та зрозуміла (а якщо ще й вказати на й та традиційно легкі у вимові сполуки на кшталт сп, ст, пс, то картина стане ще ровнішою - обидва випадки CCC належать саме до цих типів).
Автор Зайда (неактовований)
- июня 3, 2005, 00:04Цитата: zvakПросто людині, яка вивчає мову і в якої відчуття мови немає, важко відчути цю ритміку, тому, думаю, це питання непринципове.
Для початку можна порадити уникати збігу голосних та приголосних, тобто вживати -від якщо попереднє слово закінчується на голосний, та -од якщо на приголосний.
А там і відчуття мови з'явиться.
Автор zvak
- июня 2, 2005, 21:40Цитата: DigammaЗа всієї моєї поваги до Нечуя-Левицького, наведена вами цитата є лише замальовкою щодо сприйняття від- з точки зору рідної говірки автора. Про протиставлення "галичани і подоляни" vs. "ми українці" я краще помовчу...От і я кажу про діалекти/говори... І до того ж ніякого там протиставлення немає. Ви ж маєте знати, яка територія називалася Україною у часи Н-Л.
Цитата: zvakАле ternonzang питав як розрізняти... Я думаю, можна сміливо вживати від- й не забивати собі баки цим питанням.Ну й чудово, що обидві норми співіснують, тим багатше мова. Просто людині, яка вивчає мову і в якої відчуття мови немає, важко відчути цю ритміку, тому, думаю, це питання непринципове. І я просто раджу вживати від-, можливо за рахунок втрати ритміки чи ще чогось. Так людині буде простіше. Ну а з часом можна й глибше розібратися з цим питанням. Хтозна, можливо, я помиляюсь...Цитата: DigammaТим не менш, я лишаюся при думці, що вживання відразу/одразу, попри загальну перевагу відразу, обумовлено радше ритмікою речення.