- Добро пожаловать на Лингвофорум.
Автор Pere
- сентября 29, 2006, 22:32Цитата: "Смайлик" от
Скоріше навіть мейджя та вуджя.
Так, між іншим, можна і так. Насправді там у них нечітко виражений голосний, м'який та такий, що коливається між «ю», «я», «є», «ї». Тобто не один з цих, але залежно від мовця та слухача можна почути наближення до того чи іншого.
Автор Смайлик
- сентября 29, 2006, 18:06Скоріше навіть мейджя та вуджя. Я не знаю якщо тут навіть є офіційна літературна вимова. Але я від деяких освічених людей чув матур(mature) замість мачюр, що є дещо незвичним (принаймні для мене).
Автор Pere
- сентября 29, 2006, 17:44Цитата: "ou77" от
грець їх розбере - я чув вучью
Цілком можливо! У США така кількість акцентів і способів вимови, що зустріти можна будь-які варіації. Колись вони, принаймні на радіо, телебаченні та у кінострічках, культивували Midwest стандарт, і тоді все було більш-менш однаково хоча б у широкомовленні. А тепер і того нема, надто, коли йдеться про вимову натуралізованих акторів, дикторів тощо.
Автор ou77
- сентября 29, 2006, 17:29грець їх розбере - я чув вучью, але по логіці має бути вуджью:( може в них же є оглушення приголосних за якихось умов....
Ех! свою мову буває складніше зрозуміти ніж чужу:)
Ех! свою мову буває складніше зрозуміти ніж чужу:)
Автор Pere
- сентября 29, 2006, 17:15Цитата: "ou77" от
made you - мейджю, would you - вучью.
Малесеньке виправлення: у would you зміна відбувається така ж як і в made you - у вудж'ю, бо важить саме сполучення d або t з yu, ya, ye, yo. У чю переходять з t: bet you у беч'ю, let you у леч'ю. Це до речі теж норма літературної американської вимови, наскільки я розумію.
Автор ou77
- сентября 29, 2006, 16:46Хоча сайт сам по собі дуже класний, і дай Боже здоровя його авторові:)
Автор ou77
- сентября 29, 2006, 16:39Я вже зрозумів - то такий сайт, де щось не те робиться (нема системи)
http://litopys.narod.ru/shevelov/shev.htm
зараз знову перечитав, хто може мені знайти там напр. розділ 10ть: "10. Утрата j на початку слова перед огубленими голосними та її наслідки"
http://litopys.narod.ru/shevelov/shev.htm
зараз знову перечитав, хто може мені знайти там напр. розділ 10ть: "10. Утрата j на початку слова перед огубленими голосними та її наслідки"
Автор andrewsiak
- сентября 29, 2006, 16:34Цитата: ou77 от сентября 29, 2006, 16:20всі 800 сторінок?а я думав про українську як про послідовність від прамов до сучасної:)
/Без такої послідовності важко зрозуміти що звідки взялося/
Шевельова пробував читати, там якось розмито і не зрозуміло - нема чіткості викладення, читаєш, здається що то тільки вступ а потім раз і кінець розділу:(
/правда то моє субєктивне сприйняття/
Автор ou77
- сентября 29, 2006, 16:20 а я думав про українську як про послідовність від прамов до сучасної:)/Без такої послідовності важко зрозуміти що звідки взялося/
Шевельова пробував читати, там якось розмито і не зрозуміло - нема чіткості викладення, читаєш, здається що то тільки вступ а потім раз і кінець розділу:(
/правда то моє субєктивне сприйняття/
Автор andrewsiak
- сентября 29, 2006, 15:49Цитата: ou77 от сентября 29, 2006, 15:08
А ще до вас, пане andrewsiak, питання, як знавця історії української мови, правда що колись таки було "ґ" а не "г"? і коли воно прейшло в "г"?
Читайте Шевельова. Перехід з "ґ" у "г" відбувався у різних словянських мовах давненько. Ще до постання перших письмових памяток. Перші чеські памятки, де на місці етимологічного g маємо h датуються, здається 8-м чи 9-м сторіччям.
А щодо монофтонгізаціїї [і], то я казав саме про українську мову. дифтонг був у прасловянскій, а саме в украінській від давніх часів уже був монофтонг (хоча чернігівські говірки віддавна мали дифтонг "іе", що зберігся й досі).